Важкий, страшний рік, який змінив моє життя і життя всіх українців. Рік болю і відчаю, страху, сліз і люті. А ще рік надії, допомоги, довіри, гострого відчуття щасливих хвилин і теплих обійм.
Важко писати якісь підсумки на сайті про подорожі, бо зараз всі поїздки для кожного різні. Багато людей пересувається світом, бо біжить від війни. Хтось залишився в Україні, мільйони поїхали за кордон. Ті, хто живе в більш безпечних частинах України, їдуть в безпечні міста і країни, щоб побачити рідних та дітей. Або трохи відновити психику від сирен, прильотів та відключення світла.
Але обертаючись на цей страшний рік, я бачу як змінювалося ставлення до подорожей, як мінялися їхні цілі, які питання цікавили українців. І це вплинуло на мій блог, на його зміст, цілі та мову. Отже цього року підсумки не стільки про подорожі, скільки про сайт, який поступово змінюється, сподіваюсь – в кращу сторону.
Зміни на сайті
Сайт повністю перейшов на українську. За рік написано біля 145 нових статей – всі вони україномовні і розраховані на українських мандрівників, біженців, які переїхали до інших країн світу. Старі статті, які користувалися попитом теж поступово перекладаю на українську.
Це принципове рішення – більше я не роблю контент російською. В наступному 2023 році на сайті поступово почнуть з’являться матеріали англійською – для іноземців, які цікавляться Україною, які планують до нас приїхати після нашої перемоги. Так, до цього треба вже готуватися, бо весь світ дивиться на те, як борються українці і перемагають зло.
Блог стає мікро-змі
Цього року з’явилося багато аналітично-інформаційних статей, які були корисні для українців, що виїхали до Європи. Сподіваюсь, що мій досвід зі збору аналітики допоміг людям, які шукають розрізнену інформацію про транспорт або житло в Європі. Саме цим я займалася: збирала все до купи і писала актуальну інформацію на сайті. Дивлячись на статистику ціх матеріалі – вони були корисні.
Окрім аналітики на сайті з’явилася рубрика – новини. Тут я публікую інформацію про транспорт – нові поїзди, автобуси або важливі зміни в законодавстві щодо поїздок, візові питання. Тобто все те, що може зацікавити українців, які їдуть за кордон чи подорожують в Україні. Намагаюся писати саме корисні новини, які важливі для мільйонів людей, що вимушені пересуватися світом зараз. Можливо с часом тематика новин буде розширюватися, але зараз це поки така інформація.
Ну і наприкінці року я стала приватним підприємцем. Раніше я працювала на замовників, а сайт був додатковою роботою для душі. Тепер все стало навпаки – мій сайт став моєю роботою і я весь час приділяю йому. Результати вже є – прибуток збільшився в 2 рази Що з цього вийде – подивимось.
Кращі матеріали за 2022 рік, які читачі відзначили своїм відвідуванням
- З твариною за кордон – документи та правила – ця стаття була дуже популярна через те, що багато людей виїжджали з країни, не залишаючи своїх тваринок. Тут все, щоб підготувати документи для тварини і спокійно її вивезти до Європи.
- Безкоштовний транспорт для українців в Європі (оновлюється) – матеріал про безкоштовний транспорт, який надавався і надається в Європі українським біженцям.
- Різдвяні ярмарки в Європі – найкращі у 2022-2023 році – багато українців опинилися в Європі через війну. Тому шукали інформацію по різдвяним базарам, які до речі в Європі два роки не проводилися через пандемію. Але в 2022 році знов запрацювали, визвавши бум попиту та зацікавленністі.
- В Чехію на автомобілі з України – як дістатися, необхідні документи та маршрути. Тут я розписала власний досвід численних поїздок до Чехії на авто: документи та особливості кожного маршрут, в залежності через яку країну їхати.
- 9€-Ticket – єдиний квиток у Німеччині – інформація для тих, хто переїхав до Німеччини про акційний квиток, який діях все літо 2022 року.
- Як заощадити на Booking зі знижками Genius – проста порада як і що робити з програмою Genius від Booking.com.
- Безкоштовний Ґданськ – як заощадити в морському місті Польщі.
А що у 2022-му було з подорожами?

Я не знаю як, але намотала 10 країн, і одна з них була вперше – Йорданія. Ще в січні до початку активної фази війни, ми встигли побачити Петру, Мертве море та пустелю Ваді Рам.
24 лютого ми прокинулися від вибухів російських ракет. А 26 лютого ми з сестрою і батьками вже їхали до Львова. На початку березня переїхали до Закарпаття і прожили там всю весну – три страшні місяці. Я дуже дякую закарпатцям за все, що вони для нас зробили: допомогли знайти житло, дали можливість всі три місяці працювати в волонтерському центрі – це надало сенс життя в ці важки часи, не дало поїхати кукухою. То була не подорож, а втеча від ймовірної окупації Одеси – того, чого я боялася (і зараз боюся) більш за все. Дякую ЗСУ – цього не сталося і ми змогли повернутися додому.

Поки поверталася з Закарпаття до Одеси, заїхала в гості до доньки в Прагу. По дорозі відвідала декілька місць в Словаччині. Побула тиждень у Празі та втрьох – я, донька и наш песик Шнур вирушили на тиждень у італійські Доломити. Ходили у гірські походи, жили у кемпінгу, дихали гірським повітрям і насолоджувалися можливістю бути разом.

На зворотному шляху заїхали до Будапешту – зустріли там маму з сестрою, які повернулася з Португалії. Разом повернулися до Одеси. Літо в Одесі було пронизливо яскравим попре війну, прильоти ракет дуже близько від мого дому, це було дуже щасливе літо. Як можна бути щасливою в війну? Так, можна – коли відчуваєш радість від дрібниць, коли тримаєш чоловіка за руку і обіймаєш його як в останню мить. Коли не можеш плавати в морі, але годинами сидіти на березі й дивитися вдалину, відпускаючи всю біль у синю воду. Цього року змінилося моє відношення до нашого моря – від претензій до кольору (не таке блакитне як на Середземному морі), до радощі від можливості просто бачити та дихати соленим повітрям. Але навіть попри війну, у серпні я взяла участь у блог-турі і побачила Тернопіль та Заліщики.
Восени я знов поїхала до Європи – щоб пройти разом з донькою Португальський шлях Каміно де Сантьяго. Нічого не писала про наш маршрут, бо це була терапія від стресу. Багатокілометровий маршрут прибрав з голови важки думки. А зустріч з Сантьяго де Компостела знов подарувала надію на краще. Ця подорож сталася завдяки тому, що я придбала дуже дешеві квитки на літак, і з Одеси можна було подорожувати через сусідню Молдову. Про транзит через Кишинів та кишинівський аеропорт я написала окремо – сподіваюсь комусь це знадобиться.

Зиму зустріла в Празі, Нюрнберзі та Вроцлаві – теж завдяки дешевим рейсам WizzAir і недорогим квиткам на автобуси FlіxBus. Декілька днів з донькою ы подружкою подарували відчуття нормального життя. Такого, як воно може бути без війни.
Чого я хочу і бажаю всім у наступному році?
Перемоги, мирного життя і відродження нашої країни.
Вірте в ЗСУ і підтримуйте їх донатами, бо від них залежить майбутнє.