Каміно де Сантьяго самостійно - як спланувати подорож пішки

Привіт, я Каміно-залежна людина, я майже кожен рік йду кудись пішки і насолоджуюся цім способом “відпочинку” на всю катушку. Вперше я пішла в Каміно у 2016 році і тепер шукаю альтернативні маршрути, йду іспанським, італійським і португальськими Каміно, або маршрутами схожими по духу і інфраструктурі.

Каміно – це невиліковна хвороба, тому що якщо ви спробуєте і вам сподобається, це буде на все життя!

Кожен рік я вирушаю з наплічником у пішу прогулянку, щоб пройти один із безлічі паломницьких маршрутів Camino de Santiago. Ці маршрути, як річки, стікаються в третю за величиною католицьку святиню – місто Сантьяго де Компостела.

Чому сотні тисяч людей – релігійні прочани, туристи, люди в пошуках себе і просто ті, хто любить довго ходити пішки, щорічно проходять пішки дорогами Іспанії, Португалії, Франції і навіть України (так, в нас теж є власний шматочок Каміно Подоліко)?

Що для цього необхідно і скільки коштує така незвичайна подорож я розповім у цієї статті. Чому я одного разу пішла в паломницький шлях і досі не можу зупинитися? Відповідаю на ці питання нижче.

Навіщо йти пішки так довго та далеко?

Навіщо тисячі людей з усього світу збирають рюкзак та вирушають у довгу подорож пішки? У кожного знайдеться своя відповідь і причина: хтось як я любить довго ходити, відчуваючи в подорожі кожну мить, проживати шматочок життя «тут і зараз», не женучись за фіналом.

Хтось йде по Каміно, щоб вирішити свої внутрішні проблеми. А хтось йде в пам’ять про коханих та рідних, яких вже немає на цьому світі, присвячуючи їм своє Каміно де Сантьяго.

У будь-якому випадку від прогулянки в пару сотень кілометрів є користь: можна поспілкуватися із самим собою, що у звичайному житті вдається нечасто, зустріти цікавих людей з усього світу, подолати свої страхи, і врешті-решт можна скинути вагу, або як мінімум привести тіло у тонус, а голову очистити від тяжких дум.

Я люблю ходити пішки: на довги відстані, або у гори, пройшла чимало стежок у Карпатах, Альпах, Гімалаях. Колись давно я дізналася про існування Шляху Сантьяго. Мені захотілося випробувати себе – чи зможу я два-чотири тижні йти по 20-30 кілометрів на день, ночувати в хостелах для пілігримів. А ще, мені здалося, що це фантастично гарна ідея – знайомитися з новою країною, пройшовши нею пішки.

Виявилося, що Каміно – це не тільки і не стільки знайомство з культурою, історією та релігійними пам’ятками країни, де ти йдеш. Цей шлях дає купу цікавих знайомств з іншими пілігримами. А ще можливість спостерігати за іншими, ну, і звісно за собою, що дає багато привидів для роздумів.

А головне для мене в такому відпочинку – відчувати себе щасливою у будь який момент. Навіть коли втомилася, болять ноги, спина під наплічником – виявилося, що саме на шляху Каміно я відчуваю себе дуже щасливою людиною.

Трохи історії Каміно

В Іспанії знаходиться третя за значимістю після Єрусалиму та Риму католицька святиня – місто Сантьяго де Компостела. У самому центрі міста розташований собор Святого Якова, де зберігаються мощі цього святого. Святий Яков – є покровителем Іспанії, її найголовнішим святим.

Яків був одним із апостолів Ісуса і після його воскресіння вирушив нести слово боже в Іспанію – на Іберійський півострів. Через кілька років проповідування Яків повернувся на землі Юдеї, де був вбитий – обезголовлений за наказом царя Агрипи I. Учні Якова поклали тіло в човен, який через деякий час приплив до берегів Галісії – північно-західну частину Іспанії. Саме тут він був похований і довгий час мощі святого були забуті, поки в IX столітті їх не знайшов чернець-пустельник.

Мощі святого перенесли до невеликого містечка Сантьяго де Компостела, названого на його честь. З того часу тисячі паломників пройшли паломницькою дорогою – Камін де Сантьяго, щоб очиститися від гріхів і помолитися святому. Сьогодні Шлях Сантьяго внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Раджу почитати: Сантьяго-де-Компостела, Іспанія – міні-путівник по столиці Галісії

Основні маршрути Каміно

Маршрутів на Шляху Сантьяго багато, деякі з них дуже популярні:

Французький шлях – Camino Frances (800км) це найпопулярніший і багатолюдний Каміно з гарно розвинутою інфраструктурою. Camino Frances починається на території Франції в селі Сен-Жан-П’є-де-Пор, проходить вздовж північної частини Іспанії через великі міста – Памплона, Бургос, Леон і закінчується, як і всі інші маршрути Сантьяго де Компостелла.
Північний шлях – Camino del norte, що пролягає уздовж Біскайської затоки (800 км),
Португальський шлях з Лісабона або Порту – Camino portugués (250 км). Існує два варіанти – Історичний та Узбережний. Це найпопулярніший маршрут (від Порту) у новачків. Тому що нескладний, немає високих гір на шляху і великого перепаду висот. Маршрут займає 10-12 днів – дуже зручний для тих, хто обмежений часом відпустки.

На кожному з маршрутів пілігримів чекає різноманітність ландшафтів – від Піренейських гір і Галісійських пагорбів з коровами, що мирно пасуться, до рівнин Бургоса, де дмуть уперті вітри, заважаючи паломникам рухатися швидше.

Закінчуються всі маршрути Каміно в місті Сантьяго де Компостела, а саме у Соборі Святого Якова, де щодня о 12:00 та о 19:30 проходить меса для пілігримів. Паломники та туристи збираються у величезній хрестоподібній залі, щоб прочитати та послухати молитви та звуки органу. А на завершення тут іноді (не завжди) підпалюють найбільше у світі кадило – Ботафумейро. Воно літає під склепіннями собору, розповсюджуючи клуби ароматного диму та практично досягає стелі в момент розгойдування. Видовище неймовірне, вибиває сльозу навіть у нерелігійних людей.

Цей ритуал з’явився ще в 11 столітті – величезне кадило служило дезінфектором, коли прочани, пройшовши сотні кілометрів, збиралися під склепіннями собору. Сьогодні це приголомшливе шоу супроводжують спалахи спалахів телефонів та фотокамер.

Після меси можна піднятися до вівтаря, туди, де встановлена позолочена скульптура святого Якова, і обійнявши його, попросити відпущення гріхів і виконання найзаповітніших бажань. У напівпідвальному склепі у срібної скрині зберігаються мощі святого – до них також приходять пілігрими та віруючі, щоб схилити голову та коліна.

Раджу почитати: Який обрати маршрут Каміно де Сантьяго

Які саме маршрути Каміно я вже прошла

Спробувавши одного разу такий вид подорожі, досить складно зупинитися – щороку, коли я доходжу до фінальної точки, одразу планую наступний маршрут.

За 9 років я пройшла багато різних маршрутів (Франсез двома частинами):

2016 рік – 400 км з Леона до Сантьяго де Компостела (друга частина Каміно Франсез) та до мису Фіністерра (Каміно Фістьєрра).
2017 рік – 800 км із Сан-Себастьяна вздовж північного узбережжя до Сантьяго де Компостела (Каміно дель Норте).
2018 рік – 250 км узбережжям Атлантики з Порту до Сантьяго де Компостела (Прибрежний Каміно Португез).
2019 рік – 230 км узбережжям Атлантики з Порто-ду-Кову до Лагоса (Rota Vicentina – Стежка Рибалок).
2021 рік – 200 км від Винниці до Камянця-Подільського (Каміно Подоліко – український шлях).
2021 рік – 260 км з Сен-Жан-Пьє-де Пор до Бургаса (перша частина Каміно Франсез).
2022 рік – 240 км від Порту до Сантьяго де Компостела (Центральний Португальський маршрут).
2023 рік – 150 км від Гранади до Кордови (частка Каміно Мозарабе по Андалусії) оливковими пагорбами і маленькими білими селами (пуебло бланкос) Андалусії.
2023 рік – 420 км від Лукки до Риму (італійський аналог Каміно – Via Francigena).
2024 рік – 320 км від Ов’єдо до Сантьяго де Компостела – Каміно Прімітіво, гірський маршрут у Кантабрійських горах.
2025 рік – 72 км від Сан-Вінсете-де-ла-Баркера до Монастиря Санто-Торібіо (Каміно Лебанієго). Це гірський маршрут у горах Пікос-де-Європа.

Всі маршрути різні за рельєфом та ландшафтом – на шляху вас чекають гори й пагорби, океан, поля та містечка. Також ці Каміно проходили у різних країнах – Іспанія, Португалія, Франція, Україна. Деякі – Французький та Португальський шлях дуже насичені паломницькими притулками – альберго, мають гарну інфраструктуру для прочан. А ось на Українському, або Мозарабському з житлом все інакше. Для ночівлі є невеличкі готельчики, пансіони або треба селитися у місцевих мешканців, що приймають людей.

Всі маршрути були цікаві, кожен по-своєму, і схоже на те, що в найближчі роки я не збираюся зупинятися. Дай бог здоров’я, грошей та перемоги, завдяки нашим воїнам ЗСУ.

Каміно де Сантьяго сьогодення

Сьогодні Каміно де Сантьяго – це сотні кілометрів релігійних та туристичних піших та вело-маршрутів, якими можна ходити пішки, їхати на велосипедах. Також іноді можна побачити пілігримів з собаками, на віслюках та на конях – останні скоріше туристична розвага, а ось віслюки це дійсно цікавинка на шляху.

Всі маршрути промарковані жовтими стрілками-покажчиками або символами Каміно – мушлями морського гребинця, які колись носили пілігрими на своїх плащах, на знак шанування святого Якова.

Тепер видавництва випускають путівники за різними маршрутами Каміно. В них є багато історичної й сучасної інформації, докладні карти, місця ночівлі та рекомендації.

Про Каміно знімають художні та документальні фільми, пишуть книжки, популяризуючи шлях Сантьяго по всьому світу. Сюди приїжджають не лише католики, з кожним роком на Каміно все більше туристів, які із задоволенням теж проходять свій шлях.

Сандалії, палиці та плащі стародавніх пілігримів змінили трекінгові черевики та трейлові кросівки, ультрасучасний одяг, ергономічні рюкзаки та палиці для ходьби. Пілігрими ночують не лише у притулках, а й у комфортабельних готелях. Паломницька інфраструктура поступово перетворюється на туристичну – пілігрими на «туригрімів».

Коли краще йти у Каміно?

У Каміно ходять впродовж цілого року – залежно від обраного маршруту. Наприклад, Португальський шлях, навесні та навіть взимку пройти легше, ніж у літні місяці. Тому що у липні-серпні в Португалії температура повітря досягає 40 градусів, у таку спеку дуже важко перебувати весь день на відкритому повітрі.

Французький шлях також цілорічний, але в горах велика ймовірність того, що випаде сніг. Тому потрібно дивитися прогнози й обирати частини шляху без гір.

У будь-якому випадку на цих маршрутах завжди можна знайти де заночувати у будь-яку пору року.

Ідеальний час для Каміно – травень-червень та вересень-жовтень. У ці місяці найкомфортніша погода на півночі і на півдні Іспанії, хоча не виключені короткочасні дощі.

Липень-серпень на північних Каміно – самий багатолюдний період, тому що це час відпусток та хорошої погоди. Але як на мене – влітку тут надто багато людей. І для мене це мінус: немає можливості залишитися наодинці з собою, треба заздалегідь бронювати житло, тому що дуже багато прочан.

Що потрібно, щоб стати пілігримом?

Паломнику необхідно перед початком шляху купити так званий паспорт пілігриму – креденсіаль. Це можна зробити у великому соборі того міста, де починається ваш маршрут Каміно. Або в хостелі для пілігримів – альберго.

Приходячи на нічліг, в креденсіаль потрібно щодня ставити печатку, яка послужить доказом проходження шляху, необхідним для отримання паломницького сертифіката – Compostela. Для цього є обов’язкова умова: необхідно пройти як мінімум 100 км пішки або проїхати 200 км велосипедом або конем.

Але окрім цього знадобляться деякі важливі речі: наплічник, взуття, речі для довгої прогулянки тощо. Про них нижче більше подробиць.

Наплічник для Каміно

Наплічник – для Каміно достатньо об’єму 30-40 літрів, щоб вмістити тільки необхідні речі. Це одна й знайважливіших речей – ви будете нести наплічник всі дня й довгі кілометри шляху. Обирайте зручний, з жорсткою спиною та регулюючими ременями. Звичайний міський наплічник не підходить – ваша спина не витримає довгого переходу з таким, як мінімум буде боліти.

Розраховуйте вагу з необхідними речами – в ідеалі вона не має перевищувати 10% від ваги пілігриму. Такої ідеальної ваги неважко досягти – достатньо не брати із собою зайвих речей.

Які речі потрібні для Каміно

У дорозі необхідно мати 2-3 футболки, штани, легкі спортивні штани або шорти, щоб переодягнутися після душу.
Раджу взяти фліску та вітровку, легкий дощовик, туристичний рушник.
Обов’язково спальник – не у всіх хостелах є постільна білизна.
Потрібні три пари шкарпеток – одни на вас, другі випрані сушаться, треті на запас.
Пара комплектів білизни – одне носимо, інше стираємо.
І звичайно гігієна, аптечка виходячи із власних хвороб та багато пластирів. Знадобиться крем для тіла та від сонця.
Багато пілігримів користуються вазеліном: щоб запобігти мозолям щоранку мажуть їм ступні. Я ж користувалася звичайним кремом, працює так само.
Потрібна панама та сонячні окуляри.
Хтось бере із собою набір – миска, кухоль, ложка, але я частіше за все користуватися посудом у хостелах.
Потрібні з собою документи, телефон та гроші.

Це основа, а далі кожен додає свій набір речей, якщо хоче їх носити у рюкзаку. Немає необхідності в зайвих речах – у нічлігах передбачено ручне прання, часто за додаткові гроші є пральні та сушильні машини (від 3 Євро кожна).

Взуття для Каміно

Взуття – один із наріжних каменей та найважливіших моментів у пішій подорожі. Від того, у що взуті ноги пілігрима, залежить успіх всього заходу. Цікаво те, що немає універсальної відповіді на запитання – що взути на Каміно?

Якщо в гірському поході все ясно – потрібні черевики з високим підйомом, протектором, що не ковзає мокрими каміннями, захищає гомілковстопи, то в Каміно все залежить від маршруту, погоди і самої людини. Хтось йде в трекінгових черевиках, комусь зручно в кросівках, я ж три Каміно пройшла взагалі у шкарпетках та сандалях з товстою підошвою.

Головний принцип – взуття має бути зручним і розношеним, з широким носком, щоб не здавлювати пальці ніг. Це допоможе зменшити ймовірність мозолів та знизить напряг на пальці. Хоча мозолі рідко кому вдавалося уникнути. Кількість пройдених кроків, помножена на вагу рюкзака, плюс рельєф та погода зроблять свою справу – хоч одна мозоль, але з’явиться на ногах пілігрима.

Одна іспанка пожартувала, що кожна мозоль – це людський гріх, який він у такий спосіб відпрацьовує. Цього року у мене було одна мозоль – раніше було 6-8. Сподіваюся, я відпрацювала вже свої гріхи, дуже на це сподіваюся!

Де спати та що їсти на шляху?

На півночі Іспанії та в Португалії налаштована чудова інфраструктура для пілігримів. Всі маршрути розмічені жовтими стрілочками, або стовпчиками з мушлями – символом Каміно. Є для прочан відкриті притулки – спеціальні хостели, які називаються альберго. На шляху в кафе та ресторанах пропонують меню пілігрима. Тому проходження популярних маршрутів доволі ненапряжне, але не на всіх маршрутах все добре облаштовано. Про це докладніше.

Житло для пілігримів

Альберго – це найпростіше житло, де можна витягнути втомлене тіло на двоповерхових ліжках у загальних для чоловіків та жінок кімнатах. Тут можна прийняти гарячий душ, є кухня та всемогутній вай-фай – що ще потрібно для щастя після пройдених кілометрів?

Таке житло коштує у 2024 році від 7,5 – 10 Євро за ніч у муніципальному альберго, до 15 – 20 Євро за ніч – у приватному. У муніципальних альбергах найчастіше все аскетично, у кімнатах може ночувати від 8-10 до 40 осіб. Але при цьому чисто – прибирають щодня. Тут можна спати тільки у власному спальнику. У приватних часто дають постіль та рушники, більш затишна домашня обстановка, менше людей у кімнатах.

Є ще третій тип альберго – донативо, коли паломник платить суму за ночівлю на власний розсуд. Власниками таких альберго часто є фанати Каміно – вони колись пройшли декілька маршрутів, а тепер щодня зустрічають пілігримів, готують їм вечері та сніданки. Пілігрими вечеряють тут разом за великим столом та спілкуються один з одним у сімейній обстановці. Серед пілігримів є правило – платити у таких альбергох не менше 10 Євро, а з огляду на вечерю – 15 Євро.

Хтось принципово ночує в найдешевших альбергах, де неможливо заздалегідь забронювати ліжко, і тому вставши рано вранці доводиться поспішати, щоб встигнути зайняти місце. Комусь не надто важливі гроші, тому заздалегідь бронюють приватні хостели чи кімнати в готелях через Booking.com.

Харчування в Каміно

З харчуванням теж жодних проблем – по дорозі в маленьких селах та містечках у будь-якому кафе вам запропонують меню пілігрима. Це блюдо дня, яке складається з першої та другої страви, напоїв – вина або води, десарта та кави. Вартість меню пілігрима – 14-16 Євро за порцію.

Більш економні пілігрими готують самостійно в кухні альберго, часто скидаючись із попутниками. Але я для себе вирішила, що не варто відмовляти собі у всьому. Іспанська та португальська кухня та вина гідні того, щоб хоча б раз на кілька днів зайти до кафе чи місцевого ресторану, та скуштувати локальні страви.

Наприклад, у Країні Басків та Наваррі обов’язково треба скуштувати місцеві закуски – пінчос (від 2 Євро за штуку) – бутерброди з різною начинкою, від м’яса та сирів до морепродуктів. На півночі Іспанії роблять знаменитий сидр.

У Галісії недорогі та смачні морепродукти: мушлі, риба, устриці та знаменитий pulpo – восьминіг по-галісійськи: відварений та обсмажений шматочками в оливковій олії, подається з паприкою та гострим перцем. У Галісії вирощують знамениті перчики з Падрона (Pimientos Padron) – дрібні зелені родичі болгарського перцю, які обсмажують із сіллю. Вони мають своєрідну особливість – на десяток солодких перців, обов’язково трапиться один дуже гострий. Цю страву часто замовляють на компанію, і той, кому потрапив гострий перець і платить за всю компанію.

Додаткова інфраструктура для пілігримів

Вище я вже написала про те, як розмічені маршрути – це жовті стрілочки та мушлі-вказівники, які вказують куди йти пілігриму. Але багато пілігримів ще й користуються путівниками, в яких можна побачити альтернативні маршрути – бувають місця, де, наприклад, можна обрати більш прямий й швидкий маршрут по трасі й асфальту. Або йти трохи довше та через гори, але милуватися краєвидами й дихати чистим повітрям.

Також на популярних маршрутах – Франсез, Норте, або Португальскому маршруті є таксі для наплічників. За бажанням пілігрими можуть відправити важкі рюкзаки (і навіть валізи) спеціальною доставкою в наступне місце ночівлі. А самі йдуть без нічого з маленькими рюкзачками з найнеобхіднішими для переходу речами. Така доставка коштує від 6 євро.

Також на Каміно можна побачити знижки на відвідання храмів для пілігримів. Вхід у деякі собори, наприклад, в Бургосі або в Памплоні – коштує 8-10 Євро, а для пілігримів є знижка. Не забуваємо, що пілігрими можуть потрапити у собор чи церкву під час служби. Але не завжди вона проходить саме у соборі (наприклад, в Бургоському соборі для цього є окрема каплиця з окремим входом).

Розпорядок дня пілігримів

Зі всього переліченого може здатися, що Каміно – доволі стомливе й нудне. Ну насправді, адже паломник встає рано в ранці, щоб до восьмої ранку вже залишити альберго й вийти на шлях. Можна поснідати в альберго, якщо завчано купити їжу в супермаркеті. А можна як я – пройшовши п’ять-десять кілометрів й зупинитися на сніданок у будь-якому придорожньому кафе.

Ранок

В Іспанії традиційно на сніданки подають іспанський омлет – тартилья: у товстому шарі збитих яєць ховається варена картопля. Але виключенням стала Андалусія – там чомусь я ніде не бачила ранкову тартилью – тут на сніданок пропонують бокадільйос (бутерброди з сиром, хамоном, помідорами), або тости з джемом, сиром чи хамоном.

Кава – традиційний в Іспанії та Португалії напій. Тут майже немає такого поняття як капучино – кофе-кон-лече, це кава з молоком, яка не стане відкриттям у смаках кави. Але пити можна. Кава соло – це знайоме всім еспрессо. Чай в іспанії п’ють рідко, але за бажання можна запитати – дадуть окріп і дадуть пакетик з чаєм. Такий сніданок коштує плюс-мінус 3-5 Євро – дуже ситно, вистачає до обіду, а мені іноді вистачало до вечері.

День

Після сніданку знову в дорогу, щоб пройти в середньому 20-30 кілометрів на день. Хтось розбиває такі етапи на менші, якщо це дозволяє наявність альберго у проміжних селах. Таке можливо на Французькому або Португальському маршрутах. Але на таких, як Віа ла Плата (з Севільї) чи Каміно Мозарабе (з Малаги до Меріди) альберго чи пансіонів небагато, тому доведеться йти великі відстані кожного дня.

Вечір

Після обіду чи ввечері пілігрим приходить до запланованого житла, приймає душ, розглядає свої мозолі, займається пранням речей та деякий час час відпочиває після походу. А ввечері готує вечерю або йде до кафе чи ресторану, спілкується з іншими пілігримами, досліджує містечко, в якому зупинилося – загалом це культурно-гастрономічна програма.

І таке щодня одне й те саме, тільки з тією різницею, що жоден день не схожий на інший. В вас можуть змінюватися попутники, якщо ви йдете Каміно наодинці. Повз змінюються ландшафти, міста, природа. Ви спробуєте кухню різних регіонів Іспанії та Португалії. І всі дні настільки насичені емоціями, що на завтра іноді не пам’ятаєш, що ж було вчора – за два дні проживаєш тиждень, настільки повноцінне та насичене емоціями життя пілігриму.

Безпека на Каміно – чи можна там ходити наодинці?

Багато новачків бояться йти поодинці, але загалом така подорож безпечна. Звичайно за умови, що паломник поводиться цивілізовано, від цього насамперед залежить відношення до пілігриму. Місцеві жителі відносяться до пілігримів доброзичливо – звідусіль чути побажання доброго шляху: Buen Camino!

Більшість пілігримів йдуть Каміно самостійно – без провідників та гідів. Але існують туристичні компанії, які займаються організацією Каміно – групи ходять разом з гідами. Кожен обирає те, що йому більш до подоби: йти поодинці або з попутниками. Комусь важливо весь день спілкуватися із перевіреною людиною, а хтось відкритий для нових знайомств.

Мені цікавіше ходити в Каміно поодинці або з донькою, яка є моєю найкращою попутницею у всіх подорожах. З донькою ми разом пройшли вже три Каміно – два Португальських шляхи й один Мозарабський маршрут. На шляху ми поводимося як дві дорослі людини – кожен відповідає за себе, останнього разу й платили кожна за себе окремо. Вона доросла й самостійна людина, і ми всі питання вирішуємо обговоренням. А ще в нас один темп і швидкість, схожі зацікавлення й інтереси.

Одиночне Каміно – це свобода вибору куди і з якою швидкістю йти шляхом, де робити зупинки, що є і з ким спілкуватися. Це можливість робити тільки те, що тобі до душі. І відповідати лише за себе. Це мені теж подобається, бо знайти гарних попутників – доволі важко. А негарних, якщо не домовлялися заздалегідь про спільне Ккміно, простіше загубити.

Хоча щоб залишитися в дорозі на самоті, потрібно добре постаратися. Паралельно йдуть десятки пілігримів, все одно хтось заведе розмову. Наприкінці шляху з’являться друзі з усього світу, з якими буде складно розлучатися.

Скільки коштує така подорож?

Ціни на Каміно змінюються кожного року. Своє перше Каміно я пройшла у 2016 році. Тоді на Франсез я витрачала приблизьно 1 км = 1 Євро, включаючи переліт. Два роки поспіль я ходила в Каміно наодинці, купуючи квитки на літак заздалегідь за півроку. У мене виходила така цифра, виходячи з недорогих нічлігів, часто я готувала сама чи разом з іншими пілігримами. Рідко їла в кафе, ходила з пілігримами до барів, привозила невеликі сувеніри в подарунок.

Після 2021 року, особливо після пандемії всі ціни трохи піднялися. Але у 2023 році ціни ще більш піднялися. Подорожчала ціна муніципальних альберго – мінімум 8 Євро замість колишніх 5 Євро за ніч. Також піднялася ціна на продукти, проїзд потягами, перельоти. Вважаю, що зараз ціна кілометра дуже аскетичного Каміно коштує десь 1,5 Євро.

Але в мене виходить дорожче, тому що я частіше стала їсти в кафе, замість самостійного приготування їжі. Квитки на літаки тепер я не купляю за півроку – це просто неможливо через війну і спланувати так заздалегідь своє життя я просто не можу. Також я стала ходити трохи нерозвинутими шляхами – Каміно Мозарабе коштує дорожче, ніж Каміно Португез – тут десь 2,5 Євро за кілометр виходить.

Отже, середня ціна якщо рахувати за день на шляху – біля 20-30 Євро, в залежності від типу житла і харчування. А як хто дістанеться маршруту – це вже інша історія.

Що знадобиться для подорожі Іспанією

Не заощаджуйте на медичній страховці – її зручно придбати онлайн на порталі HotlineFinance. Лікування в Іспанії коштує недешево, але за невелику суму можна придбати страховку з покриттям 30000 Євро.
Якщо я не зупиняюся в альберго, то бронюю хостели чи пансіони через Booking.com. Роблю це увечері на наступний день.
Для того, щоб потрапити на північ Іспанії раджу шукати авіаквитки.
Автобуси по Іспанії купую на сайті іспанського перевізника Alsa.
Квитки на потяги в Іспанії – на сайті іспанської залізничної компанії Renfe.

Корисні статті та посилання:

Підписуйтесь у Facebook та Instagram

6 thoughts on “Каміно де Сантьяго – як підготуватися до шляху пілігримів?”