Галісія – що подивитися та спробувати у зеленій частині Іспанії: старовинні собори, кельтські поселення, пляжі, гори та ліси, кухня Галісії.
Спекотна Іспанія, від якої один порятунок – море. Це не про Галісію. Саме сюди збігають влітку, щоб охолонути від жаркого сонця, поблукати Галісійськими пагорбами, поїсти найсмачніші морепродукти і відмолити гріхи у Святого Якова. Галісія – величезна провінція на заході Іспанії, де можна побачити, як туристична привабливість може складатися не лиши з відпочинку біля моря, поєднавши рукотворна краса, духовні цінності та природу.
Я чотири рази пройшла Галісію пішки: спочатку зі сходу на захід до самого мису Фіністьєрра, а потім з півночі та з півдня, з самої Португалії. І всі ті рази Галісія мене то смажила нещадно сонцем, то поливала дощами, то видувала погані думки та почуття з душі та серця. Попри таку різну погоду вона змогла зайняти в моєї душі особливе місце і схоже надовго – я знову і знову збираюся в дорогу, щоб пройти ще якийсь шлях Каміно де Сантьяго.
Де саме розташована Галісія?
Галісія – це крайній північно-західний регіон Іспанії. Також вона є частиною Кантабрійського узбережжя, яке простягається від північного кордону з Португалією аж до кордону з Францією. Галісія має краєвиди ближчі до ірландських, завдяки вологому клімату і зеленій траві. І зовсім на схожа на посушливі рівнини південної Іспанії.
Галісійські береги з двох сторін омивають води Атлантики, приносячи прохолоду, її вічнозелені гори, вкриті евкаліптовими лісами, зберігають на кронах дерев дощеві хмари. Але якщо їх здує гарячий вітер, що прилетів із центральної частини, то і тут можна обгоріти до рум’яної скоринки.
Завдяки цьому соковитому клімату тут ви знайдете одні з наймальовничіших та найдовших пішохідних туристичних стежок країни. Саме тут збираються різні стежки Каміно де Сантьяго, стародавніх шляхів, які є традиційно ведуть паломників з Іспанії та Франції до собору Сантьяго де Компостела, відомого місця поховання святого Якова, одного з 12 апостолів Ісуса Христа.
Сезон – коли краще їхати в Галісію
Краще за все в Галісії влітку, тому що тут прохолодно і не так спекотно, як на півдні, або в центральній частині країни. Коли в Мадриді стовпчик термометру перевищує +40, в Галісії можна спокійно вдягнути фліс, або пішки гуляти мальовничими пагорбами, бо побоюючись того, вдарить сонячний удар. Влітку в Галісії температура може скакати від +12 до +30 градусів. Все залежить від хмар, які можуть прилетіти і все полити дощем. Або встановиться суха сонячна і іноді дуже тепла погода. Але все одно літо тут дуже комфортне для подорожей як на авто, так і пішки.
Але бувають і тут виключення. Спека приходить іноді і в ліси Галісії, які теж через екстремально високі температури влітку горять. Масштабні пожежі торкаються навіть зеленої частини Іспанії, тому треба бути обережним, якщо спекотна погода приходить на північ країни.
Навесні в Галісії часто йдуть дощі, хоча в будь який сезон – це найбільш дощова частина Іспанії. Найкращий місяць – травень. А восени навпаки, особливо у вересні та жовтні, небагато дощів, часто буває сонячно і тепло.
Зимою в Галісії так само, як наприклад, в Великобританії, або в Ірландії. Температура коливається від +5 до +15 градусів і дуже волого. Але у горах може випасти сніг.
Що цікавого є в Галісії
У Галісії зберігають кулінарні та релігійні скарби, тут неосяжні простори океану, підвладні тільки безстрашним серферам, тут хочеться дихати на всі груди, ходити пішки і годинами дивитися на буйство природи.
Найкрасивіші й небезпечні пляжі
Галісійське узбережжя особливо багате на суворі, але красивіші пляжі. Вони частіше не схожі на звичну картинку із золотим піском – більше нагадують витвори мистецтва матінки природи.
На кордоні Галісії та Астурії знаходиться один із найкрасивіших пляжів у світі – пляж Кафедральних Соборів. Природні кам’яні арки, утворені під впливом води та вітру. Під час відливу на кілька годин ці арки оголюють свої підстави, а потім знову ховаються під товщею високої води.
Пляж Кафедральних Соборів – офіційна назва Praia de Augas Santas, що означає «Пляж Святих Вод». Сюди з’їжджаються тисячі туристів (у піковий сезон навіть організовано попередній запис на офіційному сайті). Найкраще сюди потрапити на світанку, пройти по чистому піску, що оголився після багатогодинного перебування під водою, ставши першопрохідником серед тридцятиметрових кам’яних арок.
Для відвідування цього місця з липня по вересень і під час Страсного тижня (2-8 квітня 2023 р.) необхідно заздалегідь забронювати на сайті пляжу безкоштовний квиток онлайн. Кількість відвідувачів обмежена 5000 на день – тому заплануйте свій візит заздалегідь. Але в інші місяці можна вільно приходити на пляж, як то було зі мною у червні 2017 року. Краще за все, зробити це рано вранці, під час відпливу (заздалегідь вивчіть розклад відпливів та припливів), щоб погуляти під кам’яними арками Кафедральних соборів.
А ще знайдіть час, щоб зависнути в маленькому селі – Мушія (Muxia), де злилися у єдино природні стихії та людська віра у вищий розум. На скелястому березі, засіяному валунами, стоїть Церква Діви Марії на човні.
Цей храм був збудований на місці, де, за легендою, Діва Марія пристала до берегів Іспанії, а потім допомагала Святому Якову проповідувати християнство на Піренейському півострові.
Пляжі біля Мушії – досить сурові в хмарні дні, і яскраво білі з блакитною водою у сонячну погоду. Тут можна купатися влітку, але не варто чекати на теплу воду – Атлантика в цій частині хоча і гріється течією Гольфстрим, температура вода не перевищує +14 градусів.
Маяки на океанському узбережжі
Faro – ще одна фішка галісійського узбережжя Іспанії. Слово означає – маяк, і як правило вони знаходяться на дуже виграшних та романтичних місцях, особливо їх люблять закохані парочки та любителі класних селфі.
Їх дуже багато на Атлантичному узбережжі Іспанії. Але особливо багато на Коста-да-Морте (Costa de la Muerte), або «Узбережжя смерті», що тягнеться від сіл Мурос і Мальпіка. Таку назву воно отримало через те, що вздовж його атлантичного скелястого берега було дуже багато корабельних аварій. Завдяки тому, тут дуже багато маяків, причому деякі дуже стародавні. Навіть прокладений пішохідний маршрут – Стежка маяків, або Каміно дос Фарос. Він не є офіціальним паломницким шляхом, але дуже мальовничий і красивий, щоб поставити в свій список бажань, як зробила це я.
А ще цій берег галісійській мові називається – Fisterra. За римською легендою ця територія була кінцем світу (Finis-terrae). На мисі Фістьєрра теж є маяк і стоїть стовпчик з відміткою нульового километру. Саме тут закінчують свій довгий шлях пілігрими, яки пройшли великі відстані до собору Сантьяго де Компостела і далі, до самого океану.
Лише за 75 км на північ від столиці регіону Галісія, є місто Ла-Корунья, збудоване у романському стилі. А його Старе місто є домом для вишуканої колекції площ і середньовічних церков. На північному краю півострова Ла-Корунья знаходиться його національний символ — Вежа Геркулеса, яка датується аж другим століттям нашої ери. Це найстаріший римський маяк, який використовується в наші часи.
Столиця Галісії – Сантьяго де Компостела
Сантьяго де Компостела – туристичний та паломницький центр, куди щодня входять сотні, а у літній сезон тисячі пілігримів з усього світу. А ще приїжджають повні автобуси туристів, щоб побачити Соборі святого Якова, де зберігають мощі святого. До срібної труни приходять вклонитися не тільки пілігріми, а віряне зі всього світу.
Три рази на день в соборі проходить меса, під час якої (якщо пощастить) можна побачити, як літає найбільше у світі кадило – Ботафумейро. Каділо запускають тільки тоді, коли група прощан або якийсь заможний вірянин заплатить за це (від 200 Євро). Отже, якщо побачите – враження залишиться на все життя (обіцяю, бо я мабуть дуже щаслива людина – бачила це диво вже шість разів). Після закінчення меси кожен може обійняти золоту статую Святого Якова, на спині якого неземним світлом горить мушля-гребінець – символ паломництва – Каміно де Сантьяго.
Але у Сантьяго-де-Компостела є багато місць, які варто відвідати, окрім могили Святого Якова. Старе місто є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, і тут є багато історичних будівель, які варто оглянути. Однак один із найкращих способів побачити місто — це згори. Наприклад, з пагорба Монте да Гозо, де стоїть памятник пілігримам. Або з даху собору Сантьяго-де-Компостела відкривається вражаючий вид на місто внизу. Щоб туди потрапити, треба купити квиток в музей собору та побувати на екскурсії. Історичний квартал, повний монастирів і церков, також є обов’язковим до відвідування, особливо якщо ви шанувальник релігійної архітектури.
У Сантьяго-де-Компостела є тихий та затишний ботанічний сад «Аламеда», розташований в самому центрі міста, поряд з вулицею Карбальейра-де-Санта-Сусанаю. Тут в тіні пальм та бананів, ростуть величні камелії, які тут називають “хакобеа”. А ще в саду є дуже гарний оглядовий майданчик з видом на собор.
Також в найбільш проходному місці саду можна побачити відомий пам’ятник “Двом Маріям” – це дві відомі в Сантьяго бабусі, які були активістками та можна так сказати – світськими левицями. На їх честь і встановлені дві статуї – раз на 5 років іх оновлюють та фарбують їм нові плаття та наряди.
Якщо вам більш цікаве шумне вечерне життя – йдіть після 8 вечора на вулицю Rúa do Franco, де розташовані найкращі бари та ресторани міста. Її ще прозвали – Париж–Дакар за те, що на початку вулиці є бар Дакар, а наприкінці – кафе Париж. Поки не пройдеш всі заклади, не досягнеш фінішу гонки. Це жарт, але з долею правди. Кожного разу я йду у один з тапас-барів, де не можу зупинитися – їм тапаси та пінчоси – бутерброди з неймовірно різноманітною начинкою. Смачно, шумно, весело і дуже колоритно.
Але справжню красу Галісії ви знайдете за межами міст регіону.
Природа Галісії
Неможна пропустити галісійські ліси та пагорби. Багаторазово ходила пішки галісійськими лісами – в них багато стежок, де можна відчути себе, як у локаціях з Володаря перстнів. Ліси, наповнені дубами каштанами, можуть бути дуже густими, але наповнені природними чудесами. А в евкаліптових гаях неможливо надихатися ароматами дерев, запах трохи як в аптеці, але свіжій і неповторно натуральний.
Де обов’язково треба побувати:
Серра-ду-Курел є Всесвітнім геопарком ЮНЕСКО. Тут живуть олені, кабани і навіть вовки є мешканцями цього густого, дикого ландшафту. Тут є багато пішохідних стежок. Але для того, щоб їх пройти, просто переконайтеся, що ви добре споряджені, щоб подолати круті схили лісової місцевості.
У горах Галісії теж чимало цікавих місць. Наприклад, каньйон річки Сіль – Cañón del Sil, вздовж якого можна побачити численні тераси з виноградниками. Із оглядових майданчиків відкриваються приголомшливі види на каньон та виноградні тераси.
Якщо в вас є бажання посидіти в термальних джерелах – вони теж є в Галісії. Вони розташовані в містечку Кальдес дель Рейс (Caldas de Reis)– тут з-під землі тече гаряча вода з температурою +42+48 °C, потрапляючи в басейни. Також вода мінеральна – її можна пити. Якщо є можливість – зупиніться в одному з СПА-готелів, де є термальний басейн. Наприклад,
Або прийдіть у центр міста, де ви знайдете невеличку старовинну пральню – в ній теж б’є термальне джерело, де пілігрими дуже люблять опускати втомлені після багатьох кілометрів ноги.
Історичні пім ятки та місця
В Галісії багато історичних памяток – фортеці, монастирі, залишки кельтськіх поселень. Тут навіть можна побачити Чашу Грааль (принаймні одну з них – в світі є три чаши, які змагаються за звання тієї самої чаши, з якої причащався Ісус під час Тайної вечері).
У маленькому селі на вершині – О’Себрейро, що загубилася серед Галісійських гір і туманів, зберігається чаша Святого Грааля. І це не жарт – цей артефакт визнає добра половина католицького світу. Згідно з місцевою легендою в тринадцятому столітті селянин із сусіднього села, незважаючи на бурю, що вибухнула, добрався до церкви на месу, продираючись через бурю і шквальний вітер. Священик не чекав нікого за такої погоди, і тому розлютився, що завзятий парафіянин завадив йому спокійно погрітися біля вогню. І в цей момент у цій церкві вино в чаші для причастя перетворилося на справжню кров. Чудо обложило неправедного священика, а посудина була пізнана як Священний Грааль.
А ще в Галісії жили стародавні кельти і тут збереглися залишки їхніх поселень. Одно з найбільших розташоване в А-Гуарда на кордоні з Португалією, яким служить пічка Міньо. Кельтське поселення Санта-Трега (Santa Trega) в А-Гуарда – одне з найбільш збережених у всій Галісії. Воно розташоване на вершині гори, звідки відкриваються захоплюючі краєвиди на гирло річки Міньо. Тут ви не тільки побачите залишки кельтських поселень, але й познайомитеся з життям його мешканців, різними типами будинків і побачите древні петрогліфи.
За 25 км від А-Гуарда є місто Байона (Baiona) де дуже колоритне старе місто та фортеця на узбережжі. Також тут можна побачити копію каравели «Пінта». Це судно прибуло сюди 1493 року, принісши звістку про відкриття Америки.
Також в Галісії можна побачити дуже незвичайні старовинні конструкції – оррео (Hórreo). Так називаються будиночки на «курячих ніжках», які вважаються одним із символів Галісії. Кілька століть тому вони були у кожному дворі і служили для зберігання зерна чи кукурудзи. Зараз стоять уздовж доріг – іноді з дверима навстіж, іноді ретельно замкнені, видно ними до сих пір користуються. Незвичайна конструкція з вбудованими круглими кам’яними жорнами запобігає щурам та мишам потрапляти в середину оррео. А велика кількість отворів дозволяє зерну провітрюватися. Наприклад, у містечку А-Мерка (A Merca) розташована найбільша кількість таких комор – 34 штуки.
Кухня Галісії
Галісія відома всьому світу своїми морепродуктами. І не дарма – в Галісії на відміну від інших частин Іспанії найдовша океанічно-берегова лінія. Тому тут так багато рибалок, які кожний ранок та вечір виходять в море за місцевим уловом: оксамитовим крабом, морськими гребінцями, лангустінами та екзотичними персебес – качачі рачки, які можна знайти в багатьох закладах в меню. Окрім різноманіття морепродуктів, в Галісії вони дуже дешеві. Наприклад, ось ця тарілка – коштує 24 Євро, і вистачило її на двох.
Восьміног – Пульпо
Але найголовний морський гад в Галісії – галісійський восьминог, або Пульпо (Pulpo). Його варені щупальця подаються на подушці з вареної картоплі, щедро приправленою паприкою та оливковою олією. Такого восьминога навіть не потрібно пережовувати – він тане у роті. Дуже смачно і можна зайти в будь-яку пульперію (кафе, де готують цю страву) та скуштувати знамениту страву.
В Галісії навіть є фестиваль, присвячений Пульпо – Festa do Pulpo de O Carballino. Його проводять щорічно у другу неділю серпня у муніципальному парку О-Карбалліно, щоб насолодитися pulpo a gallega – восьміног по-галісійськи.
Падронські перці
Морепродукти, безумовно, є важливою частиною галісійської кухні. Але тут є і овочі, головним з яких став Падронський перець (Pimientos de padrón). Зелені стручки розміром від п’яти до десяти сантиметрів смажать з оливковою олією та посипають великою кам’яною сіллю. На вигляд вони всі однакові, але на десять солодких перців трапляються один-два нестерпно гірких. Ця пікантна страва відома на весь світ, а в Іспанії її можна знайти у любих куточках і замовити як закуску (тапас).
Галісійський суп
А ще тут варять галісійський суп Caldo – «Кальдо». Основний інгредієнт – галісійська капуста couceiro, яка зростає у кожному городі чи дворі. В цій капусті немає качану, точніше – він виглядає як стовп куща, вздовж якого ростуть капустяні листя. Тако в супі є ковбаски чорізо, шинка, картопля, іноді додають ріпу. Від дуже смачний и класно зігріває в прохолодну погоду.
Вина Галісії – ще одна тема, яку не можна пропустити, якщо ви вживаєте алкоголь. Цікаво, що традиційно галісійці пили вино не з келихів, а з піал, які дуже схожі на ті, якими користуються на сході. До того ж в Галісії роблять самогон, або Orujo – орухо, галісійський алкогольний напій міцністю 30-60%, який виготовляють за допомогою перегону зброжених залишків винограду. Потім напій витримують у бочках та настоюють на травах, меді та прянощах. З орухо роблять гарячий галісійський пунш Queimada – кеймада. Цей напій прийшов від кельтів, які ним відганяли злих духів, що було гарним приводом для веселої вечірки.
Як дістатися та пересуватися по Галісії
Всі рази, що я була в Галісії, я приходила туди пішки під час Каміно де Сантьяго. А потім вже або їхала на поїзді до Мадриду, або летіла з аеропорту Сантьяго. До речі, влітку з цього аеропорту більш відлітають ніж прилітає пасажирів. Сюди літають дешеві Ryanair – звісно, якщо квитки купляти завчасно і не на вихідні.
Шукати квитки на Skyskanner:
Потяги з Сантьяго де Комостела до Мадриду ходять доволі часто. Є швидкі – можна дістатися за 2,5 години, є з пересадками – доїхати за 4-6 годин (другий варіант дешевше).
Пересуватися Галісію зручно на орендованому автомобілі – в Іспанії ціни на оренду авто (окрім літа) дуже доступні – від 15 Євро на добу. Шукати авто зручно на Rentalcars.com, але якщо пошуковик вам запропонує дешеве авто від іспанської прокатної контори GoldCar – намагайтеся уникнути цього вибору. Мені дуже не сподобався мій досвід з GoldCar – величезні черги на стойці (вони чомусь дуже популярні), дурять з паливною політикою, додатково вимагають купляти інші види страховки та інше). Краще обрати когось іншого – а взагалі, ретельно вивчайте відгуки тій чи іншої прокатної контори.
Якщо ви плануєте пересуватися за допомогою громадського транспорту – шукайте квитки на автобуси на сайті национального автобусного перевізника ALSA. Або міськими потягами – на сайті залізничної компанії Renfe.
Готелі я завжди я шукаю на Booking.com – Сантьяго-де-Компостела⋙ – тут найкращі ціни, можна подивитися відгуки від інших гостей. Дуже швидко та зручно.
Якщо вам потрібно знайти недорогий хостел чи альберго для пілігримів – краще шукати на Hostelworld⋙
Туристичну страховку для виїзду за кордон купляла онлайн на порталі HotlineFinance – її можна купити як до початку подорожі, так і перебуваючи за кордоном, якщо вам треба продовжити термін дії страхового полісу.
Корисні статті та посилання:
- Безкоштовна Барселона
- Безкоштовні квитки на поїздах Renfe в Іспанії – як працює програма знижок
- Безкоштовний Мадрид
- Готелі в Барселоні – в якому районі краще зупинитися
