Сванетія — вище гір можуть бути тільки гори

Як дістатися до Сванетії самостійно, де жити у Сванетії та чим там зайнятися, як не втратити голову від такої краси й знову закохатися в Грузію.

Сванетія — високогірна Грузія, де ще залишилися уламки життя без цивілізації. З кожним роком вони безповоротно зникають — із появою доріг сюди дедалі більше їдуть туристи. А ще років тридцять тому до Сванетії було доволі проблематично дістатися через погані дороги.

Свани — народність Грузії, яка завжди жила замкнуто й віддалено від цивілізації. Але люди тут привітні — туристичний бум, що розпочався у 2010-х роках, зробив цю місцевість однією з найпопулярніших у Грузії. І справді, туристи їдуть сюди з усього світу — де ще побачиш таку природу та збережену незвичайну культуру віддаленого високогір’я?

Коли їхати до Сванетії

Сезон у Сванетії триває цілий рік.

  • Зима — катання на двох гірськолижних курортах із чудовим снігом.
  • Літо — ідеальний час для трекінгу горами, поїздок до віддалених сіл.
  • Осінь — яскраві барви жовтіючих на гірських схилах дерев і перший сніг на вершинах гір.
  • Весна — просто дихати свіжим повітрям. А ще тут навіть у квітні випадає сніг і чудове катання.

Як дістатися до Сванетії

Зараз до високогірної Местії веде нормальна, і лише місцями розбита бетонка, якою спокійно проїде звичайний автомобіль.

Сюди можна навіть прилетіти літаком — у Местії на висоті 1400 метрів побудовано аеропорт і злітно-посадкову смугу. За хорошої погоди можна прилетіти з Натахтарі (аеропорт поблизу Тбілісі) на невеликому моторному літаку. Квитки та розклад на сайті авіакомпанії VanillaSky.

Літаки літають у високий сезон — влітку та взимку, оскільки в інші сезони хмарність вища. Та й заповнюваність рейсів значно нижча.

До Сванетії ходять маршрутки — з Тбілісі та Зугдіді.

  • Із Зугдіді до Местії. Час у дорозі — 3 години.
  • Із Тбілісі до Местії. Час у дорозі — 8 годин.

Як варіант заощадити — доїхати до Зугдіді потягом Тбілісі — Зугдіді, а далі маршруткою до Местії. Якщо плануєте аналогічно їхати у зворотному напрямку, потрібно враховувати, що можна застрягти в дорозі — це все-таки гори — і не встигнути на потяг. Щоденний потяг Тбілісі — Зугдіді: Час відправлення о 8:20, квитки можна купити на сайті Грузинської залізниці у розділі «купити квитки через інтернет». Маршрутки із Зугдіді до Местії відправляються із залізничного вокзалу.

Ідеальний варіант — поїхати до Сванетії на орендованому автомобілі. Знайти підхожий автомобіль в агрегаторі DiscoverCars. Можна вибрати авто в будь-якому місті й вирушити до Сванетії. Чому це найкращий варіант? По-перше, до Местії веде чудова дорога: від Тбілісі до Кутаїсі — автобан, далі до Інгурського водосховища та Собачого водоспаду — нормальна двосмугова дорога. Потім — непогана бетонка до Местії. А ще, якщо їхати автомобілем, дорогою можна подивитися кілька цікавих місць. Про них я написала нижче.

Маршрут із Тбілісі:

Майте на увазі, що ділянка траси між Сурами і Зестафоні — двосмуговий. Автобан із естакадами та тунелями поки що в процесі будівництва.

Чим зайнятися у Сванетії

Ох, тут можна на тиждень зависнути — і нудно не буде. Можна ходити навколишніми горами — у Сванетії величезна кількість пішохідних маршрутів. Або дегустувати сванську кухню, запиваючи кахетинським або рачинським вином.

Можна просто сидіти на одному з пагорбів і витріщатися на навколишні вершини, корів і коней, що пасуться. Сванетія шалено красива, і винні в цьому, звісно, гори.

Вся туристична тусовка розташована в Местія – муніципальному й туристичному центрі Сванетії. Тут найбільше готелів і ресторанів, тут же розташовані кілька музеїв. Звідси зручно добиратися до визначних місць Сванетії.

У Местії є симпатичний Музей етнографії, у якому свани зібрали історичні артефакти, що відображають їхню історію та несхожість (але зв’язок) з іншою Грузією. На даху музею — найкраща локація для фотографування сванських веж Местії.

Тим, хто захоплюється альпінізмом або хоча б цікавиться ним, рекомендую відвідати Будинок-музей Михайла (Чхумліана) Хергіані. Цей легендарний альпініст родом зі Сванетії першим піднявся на Ушбу. Тому його називали “тигром скель” за те, що підкорював найнебезпечніші вершини без страховки.

Гірськолижні курорти Сванетії

Про гірськолижні курорти варто писати докладно після того, як покатаєшся на них узимку. Я ж коротко зазначу, що у Сванетії їх два: міський – Хацвалі, і високогірний — Тетнульді.

Витяги Хацвалі стартують практично з Местії та піднімають на висоту 1800 метрів. Катання на кількох нескладних трасах, прокладених серед лісистих схилів. При цьому витяг працює навіть улітку — можна піднятися на оглядовий майданчик. Ми були на карантині, тому застали вимушену перерву в роботі канатної дороги — їздили дорогою автомобілем. Канатна дорога коштує 15 ларі (5 $) за підйом.

Тетнульді — три витяги розташовані в зоні катання:  2260 м — 3165 м. Перепад висот: 900 м. Тут високогірне катання, і сніг лежить до травня включно. Є схили для фрірайду та розчищені траси для таких лижників, як я))).

Ушба — найкрасивіша гора Сванетії

Над Местією височіє гора Ушба, заввишки 4701 метр. Що сказати — вона красуня! Її силует не сплутаєш з іншими — гора схожа на величезний корінний зуб.

Щоб побачити Ушбу якомога ближче, варто піднятися на оглядовий майданчик, розташований над Местія неподалік від високогірного озера Корулді. Туди веде пішохідний трек, який займе близько 3-4 годин. Або найняти таксі-позашляховик, який довезе туди на верх.

Альтернативний варіант побачити Ушбу — піднятися на протилежний гірський схил, скориставшись канатною дорогою гірськолижного курорту Хацвалі. З верхньої станції підйомника відкривається приголомшливий вид на Ушбу та Кавказький хребет.

Сванські вежі

Сванські вежі — архітектурні споруди і не що інше, як родові оборонні вежі, які добре збереглися в селах Сванетії, зокрема й у Местії. Їх використовували для тривалої оборони від ворогів. Які вороги високо в горах? Розбійники та сусіди, з якими частенько точилася ворожнеча з різних причин.

У кожного роду була своя вежа, де можна було сховатися й відбиватися від недоброзичливих сусідів або кровників. Зараз вежі або пустують, або слугують складами для зберігання сіна, кукурудзи, припасів. Сванські вежі стали особливою візитівкою Сванетії — вечорами вони красиво підсвічені.

Вежі є практично в усіх великих селах Верхньої Сванетії: Местії, Латалі, Жамуші, високогірному селі Адіші і, звичайно, у легендарній громаді Ушґулі.

Пішохідний маршрут до льодовика Чалааді

Піднятися до льодовика Чалааді, який розташований за 13 км від Местії.

Щоб дістатися до місця старту маршруту, краще найняти таксі або приїхати на орендованому автомобілі й залишити його біля підвісного мосту, який веде через річку Местіачала.

Похід до льодовика займає близько трьох годин в обидва боки. Стежка спочатку веде лісистою місцевістю, потім виходить на дно морен — доведеться йти по камінню та вздовж річки, що витікає з льодовика. У результаті ви опинитеся віч-на-віч із льодовиком, вигляд якого щороку змінюється через глобальне потепління.

Обережно! Підходити зовсім близько небезпечно: постійно сиплеться каміння, причому чималого розміру.

Гірські гойдалки у Сванетії

Покататися на гірських гойдалках мріяла давно — романтики мене зрозуміють, та й фоточки виходять класні. Відчуття, коли летиш над горами, а перед очима виблискують снігові вершини, — вау! Класно, що такі гойдалки є у Сванетії — нам вдалося покататися на них без черги.

Розташовані вони неподалік від канатної дороги Хацвалі, біля невеликого кафе з літніми будиночками — Heshkili huts. Тут можна випити хорошої кави з видом на Лечхумський хребет і безкоштовно покататися на гірських гойдалках.

Ушґулі — найвисокогірніше село в Грузії

З’їздити в селище Ушгулі, розташоване за 45 км від Местії.

Туди веде виключно ґрунтова дорога, яку постійно чистять — її розмивають гірські потоки, завалює камінням. Дві години в дорозі на позашляховику над прірвою вздовж скель, що осипаються, подарують море адреналіну. Взимку не кожен позашляховик ризикне проїхати цією дорогою, але влітку за хорошої погоди може проїхати легковик.

Якщо наважитеся їхати в Ушгулі на звичайному авто — заздалегідь запитайте місцевих про стан дороги. Краще найняти водія на легендарній народній грузинській машині Mitsubishi Delica — вона точно довезе вас і до Ушгулі, і в інші важкодоступні місця.

Але це того варте, щоб побачити найвисокогірніше село в Грузії (2200 метрів над рівнем моря), у якому збереглася автентика минулого. Тут збереглися сванські вежі, багато хто й досі живе у старовинних будинках, навколо — засніжені вершини та льодовики. Місце дуже вразило!

Якщо в Местії вже багато сучасних будівель, то архітектура Ушгулі практично не змінилася. Усе виглядає так само, як століття тому.

Обов’язково зазирнути до монастиря Ламара (Ламарія). За легендою, саме тут була похована грузинська цариця Тамара, хоча поховання ніхто не знайшов. Монастир справив на мене дуже сильне враження.

Єдиний монах зустрів нас біля входу, мовчки кивком привітав і пішов у своїх справах. Я на хвилину уявила, як він тут живе і взимку, і влітку, серед найвищих вершин. На нас дивилася найвища гора Грузії — Шхара, з якої спускаються льодовики. Місце справляє потужне враження!

Що подивитися дорогою до Сванетії

До Сванетії ми їхали з Рачі — я вже писала про цей дивовижний край Грузії, рекомендую почитати.

Рача — це рай, або чим зайнятися і що подивитися в одному з найменш розкручених регіонів Грузії

Дорогою встигли подивитися Мартвільський каньйон. Місце це дивовижно красиве й водночас незвичайне — поміж зелених, укритих мохом звивистих скель каньйону тече річка дивовижно-блакитного кольору.

Вартість відвідування каньйону — 17,25 ларі (6,2 $) з людини. Насправді каньйон можна оглянути безкоштовно й без натовпів людей. Для цього потрібно проїхати трохи далі до невеликої електростанції, за якою спуститися до річки невеликою стежкою. А ще одну локацію нам відкрила грузинська бабуся, пропустивши нас через свій двір до берега каньйону.

На в’їзді до гірського регіону Сванетії ми побачили дамбу Інґурської ГЕС — вражаючу споруду.

І зробили зупинку біля одного з водоспадів, розташованих уздовж траси Зугдіді—Местія.

За бажання можна запланувати одну ночівлю в Кутаїсі. Так можна встигнути побувати в печері Прометея — Куміставі. Вартість відвідування — 23 ларі (7 $), екскурсія човном підземним озером усередині печери — ще 17,25 ларі (6,2 $).

І дістатися до водоспаду Кінчха, який розташований у віддаленому від цивілізації місці — у верхній частині каньйону Окаце, у районі села Зеда-Кінхча на висоті 1020 метрів над рівнем моря. Водоспад просто величезний — це триступеневий каскад. Друга ступінь заввишки 70 метрів — наймальовничіша та наймасштабніша. Недарма водоспад Кінчха вважається одним із найвищих і найпотужніших водоспадів Грузії.

Де зупинитися у Сванетії

В Местії багато готелів, гестхаусів та хостелів – на будь-який гаманець. Обирайте за власним бажанням, гостинність усюди чудова, вас зустрінуть як найважливішого гостя.

Раджу подивитися в бік наступних готелів:

  • Hotel Ailama Mestia – готель в центрі Местії. Кімнати просторі з балконом – чудове місце, щоб розслабитися після довгої поїздки з Тбілісі. Біля входу є кафе/пекарня, і в будівлі весь час стоїть дивовижний запах.
  • Family Hotel Kala – Розташування ідеально підходить для того, щоб уникнути шуму від доріг та більш людних туристичних районів поблизу центру, до якого можна дійти пішки лише за 5–10 хвилин. Привітний та гостинний власник, який готує ланчбокси для гостей, що ходять в радіальні походи. Чудові сніданки з великим вибором страв та необмеженою кількістю чаю та кави. З балкона відкриються гарні краєвиди.
  • Glamp Peaks Mestia – Чудове «віддалене» розташування з шаленими видами на гори та дуже гостинний власник. Глемпи дуже комфортні та пропонують тепло вночі і прохолоду вдень від кондиціонеру. Власники пропонують харчування.

Ми жили в гестхаусі Gera — у гостинних Бесо та Натії. Ми були в готелі самі — сезон лише починався, туристів майже не було. Натія чудово готує — щодня сніданки та вечері, які входили у вартість проживання. Щедрий стіл — на вечерю готувалося кілька гарячих страв. Так ми перепробували страви сванської кухні — м’ясні пироги кубдарі, чвіштарі (кукурудзяні коржики із сиром), суп із мацоні — мій хіт після дня народження Толіка )))

Це місце запам’ятається чистотою, зручними ліжками. Будинок розташований за 3 хвилини від центру, з балкона видно гори. А ще я запам’ятаю посиденьки на задньому дворі за столом із величезної кам’яної плити — Бесо смажив для нас шашлик і пригощав вином власного виробництва.

Корисні посилання для підготовки до подорожі:

Страховка – підібрати недорогий варіант можна на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів, готелів та апартаментів – Booking.com
Оренда автомобіля в Грузії – DiscoverCars 

Що ще почитати:

Будьте в курсі моїх подорожей, підписуйтеся в Facebook
Яскраві фото та враження від подорожей у Instagram

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *