Залишу на пам’ять свої тревел-підсумки цього дивного 2020 року. Попри карантини й закриті кордони я багато чого встигла. І нехай з боку здається, що багато поїздок були повторюваними — усі подорожі були різними за змістом, стилем і цілями.
Січень — Чехія та місяць життя в Празі
Я не писала про свою зиму в Празі, оскільки це була суто сімейна поїздка. І все ж трохи розповім про свої враження.
Ми вирішили прожити місяць у столиці Чехії, щоб бути ближче до доньки. Ксюша в цей час готувалася до захисту бакалаврського диплома, нам хотілося підтримати її своєю присутністю, трохи відволікти від нервового напруження і зрештою порадіти разом із нею після захисту.
Усе сталося так, як ми запланували — це був прекрасний місяць спільних прогулянок містом. Я ходила пішки до її готелю і проводжала її до трамвая. Дорогою ми встигали наговоритися, зазирнути в кафе, випити кави або разом пообідати. Іноді Ксюша забігала до нас «на борщ» — святе діло поїсти борщу, коли мама поруч.
А ще ми разом ходили до театру, з’їздили на один день у Грженсько й Баштай — походити горами, подихати свіжим повітрям. Із перших чисел лютого щосуботи я ходила на ярмарок на Наплавці. Там збиралися фермери — продавали домашні ковбаси, молочні продукти, було багато стрітфуду. До того ж стояла чудова погода — у Празі була весна, і я насолоджувалася тихими вулицями, туристів було мало, а китайців уже закрили через ковід.
Ми жили на набережній у районі Сміхов — мені дуже сподобалося це місце, трохи осторонь від туристичного центру, з хорошою інфраструктурою для місцевих і поруч із Влтавою. Я годинами гуляла вздовж річки й насолоджувалася Прагою. Тією самою, чий ритм я хотіла трохи відчути, щоб зрозуміти, чи добре тут моїй дитині і чи зможу я коли-небудь сюди переїхати (є такі думки).
Мені було дуже До-о-о-бре в Празі.
А якщо ви, як і я, зберетеся до столиці Чехії не вперше, то ось мій список нестандартних місць Праги, куди не ходять натовпи туристів.
Квартиру знімали через Airbnb — у низький сезон двокімнатна квартира з усіма необхідними приладами, посудом, постільною білизною і, увага!!!, особистою парковкою в підвалі сусідньої будівлі коштувала 30 євро на добу.
Лютий — Португалія з мамою
Квитки до Португалії я купила ще в грудні 2019 року, щоб у січні подарувати їх мамі на день народження. Спочатку ми із сестрою планували полетіти до Португалії у квітні. Але мене якийсь біс гнав туди якнайшвидше. До того ж узимку в Португалії тепло, а мені якраз було зручно летіти з Європи.
Зрештою ми ухвалили рішення і полетіли втрьох у лютому. Я вкотре переконуюся в чутливості своєї дупи — якщо є сумніви, я прислухаюся до дупи, яка рідко підводить. Якби не прислухалася до неї, то нікуди б ми не потрапили. А ця поїздка була дуже важливою: мама мріяла побачити океан, мамі на той момент виповнилося 79 років, тягнути час і відкладати такі мрії на потім було не можна. І зрештою все склалося якнайкраще.
Мама із сестрою полетіли з Одеси до Берліна, а я приїхала туди автобусом із Праги. П’ять годин ми гуляли лютневим Берліном. Щоб не замерзнути на пронизливому вітрі, вирушили на безкоштовну екскурсію до Рейхстагу. За два тижні до поїздки я зарезервувала час візиту, надіслала наші документи. І ми дві години гуляли під куполом Рейхстагу — чудове рішення, якщо у вас довга пересадка в Берліні.
Потім ми всі разом полетіли до Лісабона, який зустрів нас теплом +17 градусів. Ми провели в Португалії тиждень: перші два дні гуляли Лісабоном, потім орендували авто і поїхали за маршрутом — Лісабон, Кашкайш, Сінтра, Обідуш, Мафра, Пеніше, Назаре, Лісабон. Останній день теж провели в теплому, душевному й смачному Лісабоні.
Щоб знайти підходяще житло в Лісабоні, мені довелося неабияк попітніти. Якщо ви не в курсі, то місто розкинулося на пагорбах і узвишшях — там увесь час доводиться тупати то вгору, то вниз. Моя мама не може ходити вгору — серце не витримує підйомів. Я шукала варіанти готелів, щоб, вийшовши з метро, одразу потрапити до готелю, а для прогулянок користуватися громадським транспортом. Усього тиждень пошуків, щоб знайти готель із нормальним співвідношенням ціни та якості, — і в мене все вийшло.
Свій досвід пошуку готелів і опис районів та їхніх особливостей Лісабона я описала в тій статті. Можливо, вона комусь стане в пригоді: Як обрати житло в Лісабоні.
А ще ми побачили океан, багато гуляли вздовж диких пляжів, їли соковиту свіжу полуницю, вирощену на узбережжі Алгарве, дихали солоним повітрям, дивилися на найвищі хвилі у світі в Назаре, їли морепродукти, кермували дорогами Португалії й були щасливі від того, що мрії здійснюються.
Маршрут подорожі Португалією напишу пізніше — коли Європа припинить зачиняти свої двері перед туристами )))
Квітень — перезавантаження в Лебедівці
Коли весь світ закрився, коли моя поїздка до Узбекистану перетворилася на пил, а квитки — на дорогі ваучери авіакомпанії Turkish Airlines. Від туги й усього, що відбувалося, мені хотілося поїхати з мегаполіса, зняти ненависну маску, ходити біля моря й дихати. Тому ми рвонули на кілька днів до Лебедівки (поки не почалося…). Я розуміла, що літо буде під знаком «відпочиваємо у своїй країні». І тому вирішила почати відпочинок за сто кілометрів від дому. Та ще й тоді, коли транспорт не ходив, а туристи ховалися по домівках.
Це в липні всі прокинуться й протруть очі — ааа, нам потрібно у відпустку! І почнеться великий рік для внутрішнього туризму в Україні. А у квітні ми були як космонавти на Місяці — поїхали з міста, де всі всього боялися, до моря. І не пошкодували. Толік працював — із початком карантину в нього почався повний аврал. А я ходила узбережжям моря, збирала мушлі рапанів — усі мої роботи на той момент відпали, і я була вільна, як птах.
Вийшли чудові мікроканікули від карантину. Ми взяли із собою Шнурка, який вставав разом зі мною на світанку, супроводжував мене на прогулянках біля моря, спостерігав, як я збирала мандалу, і грівся разом зі мною на сонечку.
Травень — Карпати
У травні ми планували подорож Грузією. Але кордони так і не відкрилися, а ми вже зрозуміли, що зараз як ніколи добре подорожувати своєю країною. Наприкінці травня відкрилися деякі готелі, і ми рвонули на тиждень у Закарпаття. І це була чудова подорож — гори належали тільки нам, туристів не було взагалі. А погода була майже прихильною — парочка дощів і вітер не рахуються.
У результаті ми з’їздили на Синевир, побували в Колочаві, піднялися на гору Гемба, а Толік відсвяткував свій день народження польотом на параплані. Ми жили в туристичному комплексі «Ізки», в окремому будиночку з каміном. Вечорами пили вино, вдень ходили в гори, співали пісні під гітару й дихали солодким повітрям гір. Чарівна поїздка — вкотре дякуємо Карпатам за те, що завдяки їм маємо можливість побувати в горах.
Липень — автоподорож Туреччиною
Першого липня Туреччина відкрилася для туристів, а шостого липня ми вже летіли до Анталії. Викупивши чартерний переліт з Одеси по 150 євро, ми влаштували собі тиждень у Туреччині, де ще не було туристів.
Прилетівши до Анталії, ми одразу взяли в прокаті автомобіль і рвонули маршрутом Памуккале—Кабак—Каш—Анталія. У цих містах ми ночували в готелях. А дорогою подивилися лавандові поля, каньйон Сакликент, Олюденіз, пляж Патара, пляж Капуташ, руїни Міри й Олімпоса, пляж Чирали і провели чудовий вечір в Анталії.
Подорож вийшла дуже активною та яскравою. Особливо після тримісячного карантину й закритих кордонів. Сподобалося? Не те слово! Настільки, що через півтора місяця я знову полетіла в ті самі місця.
Корисний допис про маршрут автоподорожі Лікійським узбережжям
Серпень — відпочинок на пляжах Егейського моря в Туреччині
І ось, через півтора місяця я знову полетіла до Туреччини — із сестрою та племінницею ми влаштували пляжний відпочинок у Фетхіє й відсвяткували день народження моєї сестрички.
Три дні на Егейському морі вийшли насиченими. Перший день ми провели на пляжі на півострові Фетхіє. Затишна маленька лагуна, приватний пляж із баром і блакитне море — усе, що потрібно, щоб відпочити й отримати максимум задоволення від пляжного відпочинку.
На другий день ми вирушили до Олюденіза та Долини метеликів. Там на пляжі ми провели неймовірно яскравий день — місце незабутнє, море прозоре, морепродукти смачні. Так ми відсвяткували день народження.
На третій день ми вирушили на морську прогулянку 12 островами лагуни Фетхіє. Не повторюйте нашої помилки — ми згоріли, втомилися й до вечора надто розчарувалися в такому виді відпочинку. Краще б просто повалялися на пляжі.
А ще ми сиділи в турецьких ресторанах, їли морепродукти та м’ясні страви, пили чай із пахлавою, блукали вуличками старого Фетхіє. Через місцевий колорит ми обрали Фетхіє, а не Олюденіз. Хоча й туди я встигну потрапити в наступній подорожі.
Рекомендую почитати про пляжі Олюденіза та Фетхіє, якщо зберетеся наступного літа на пляжний відпочинок у Туреччині.
Вересень — подорож Бессарабією
Давно хотіла проїхатися цікавими та смачними місцями Одеської області. Але далі планів справа не йшла, поки мені не написала Наталія Михальченко, що мріє проїхатися Бессарабією. Я швидко збагнула, що це знак, і ми разом почали планувати поїздку.
Вийшов п’ятиденний гастромаршрут, у межах якого ми побували у Фрумушиці-Новій на кордоні з Молдовою, два дні вивчали Вилкове — каталися на човнах, дивилися на буйволів і птахів, їли рибу. А потім ще на дві ночі поїхали до Курортного, щоб дихати морем, ходити узбережжям прибою й насолоджуватися морепродуктами в кафе «Черноморка — вилов риби».
Вийшла чудова подорож із прекрасними попутниками! Сподіваюся, що наступного року ми спробуємо здійснити ще одну спільну вилазку.
Жовтень — Лікійська стежка та Стамбул
І знову я рвонула до Туреччини, щоб пройтися по Лікійській стежці з рюкзаком. Я знову обміняла шматочок ваучера на квитки, і ми знову полетіли з Одеси до Даламана. Тиждень на узбережжі, з якого п’ять днів я гуляла з рюкзаком і наметом, а Толік чекав на мене в готелі в Олюденізі та плавав у морі в перервах між роботою.
Ця піша подорож, нехай і така коротка, але яскрава, — ще одна моя здійснена мрія. Я мріяла блукати Туреччиною без зобов’язань іти якимось певним маршрутом. Лікійка дає змогу обирати Захід чи Схід, уздовж моря або горами. За бажання можна зловити попутку й пропустити якусь ділянку. І саме ця можливість обирати, чого мені хочеться в той чи інший момент, легке безумство та свобода зробили мене щасливою в тій поїздці.
А ще я політала на параплані над бухтою Олюденіза, наплавалася в морі, засмагла в той час, коли вдома вже було по-осінньому прохолодно. А потім ще й затрималася на два дні у Стамбулі. Як можна бути в Туреччині й не заїхати до Стамбула? Нехай у масках, нехай під дощем, але я гуляла улюбленим містом і насолоджувалася посиденьками в кав’ярнях, барах і ресторанах. Це був справжній момент чарівництва, який знову ж таки стався спонтанно, — я просто попросила співробітницю авіакомпанії зробити пересадку в Стамбулі на два дні довшою.
Листопад — Закарпаття та Львів
Ловити момент і не втрачати можливість — стало девізом року, що минає. Коли Лариса Угрін написала, що буде рада, якщо я приїду до Ужгорода, я схопила квитки й поїхала дивитися на золоту осінь. Два дні в горах Закарпаття, золото букових лісів, водоспади й сонце, що вийшло з-за хмар, — це був справжній подарунок. Попри те, що в ці дні Ужгород закрили на карантин. Я встигла все побачити завдяки Ларисі та черговій порції безумства.
А дорогою назад я заїхала на два дні до Львова. У листопаді у Львові мало туристів, але з погодою знову пощастило. До Львова приїхала моя сестра з племінником, і ми разом чудово провели два дні, переміщуючись від ресторанів до оглядових майданчиків, потрапляючи з однієї дегустації на іншу.
Про Львів я ще обов’язково напишу, а якщо вас цікавить, чим зайнятися в Ужгороді, можна почитати про мою минулу поїздку в місто сакур і мініскульптур.
Підсумки та висновки 2020 року
Тревел-підсумки 2020 року:
Дякую за 13 перельотів, 74 дні подорожей із них 56 днів за кордоном, 3 країни і безліч яскравих вражень.
А ще за те, що я та мої близькі живі й відносно здорові (з поправкою на вік).
Головні висновки:
не варто відкладати на потім те, що можна зробити сьогодні й завтра, потрібно швидко ухвалювати рішення та вміти користуватися тим, що є.
З прийдешнім 2021 роком, нехай він не забере здоров’я, а подорожі ми організуємо собі самі.
Корисні посилання під час підготовки до подорожі
Оренда готелів та апартаментів — переважно я використовую Booking. com. Тут великий вибір житла, немає комісії, чесні відгуки.
Але для тривалого проживання бронюю квартири на сайті Aibnb. Виходить дешевше — так я забронювала квартиру в Празі за ціною хостелу на добу.
Оренда авто — недорогі варіанти завжди можна знайти на агрегаторі DiscoverCars
Страховку можна придбати на сайті Hotline.Finance. Тут представлені всі пропозиції українських страхових компаній для тих, хто подорожує за кордон і Україною.
