Яскраві пірамідки спецій, мідні ліхтарі, килими всіх відтінків червоного, сині двері, апельсиновий сік просто посеред вулиці, м’ятний чай у маленьких склянках і рожево-охристі стіни, які ввечері стають майже золотими.
Марракеш неможливо розглядати спокійно. Мене чесно кажучи Марракеш трохи налякав спочатку – як вулик, в якому ритм життя живе за власними правилами. Ми заїхали в місто на машині і важко пересувалися містом. Завчасно знайшли паркінг за межами Медини (і правильно зробили), а після занурилися в світ кольорів, ароматів і шумних торговців.
Я тільки потім зрозуміла, що це місто треба слухати, нюхати, пробувати і навіть трохи терпіти. Особливо коли вас всі навкруги хотять чимось допомогти (за гроші). Або коли серед вузьких вуличок Медіни повз вас на великій швидкості прослизає моторолер, продавець намагається продати килим, а з мінарета лунає заклик до молитви.
Це місто не намагається сподобатися. Воно просто живе своїм життям — галасливим, яскравим, трохи хаотичним і по своєму красивим.
Як спланувати поїздку до Марокко – транспорт, житло, маршрут, гроші та цікаві місця
Марракеш – новий напрямок для довгих вихідних
Марракеш називають Червоною столицею Марокко через колір традиційних стін і будинків. І справді, здається, ніби місто побудували з однієї величезної грудки теракотової глини. Але варто зайти за двері звичайного ріаду — і перед очима відкриється зовсім інший світ: прохолодний дворик із фонтаном, мозаїка зелліж, різьблене дерево, апельсинові дерева і тиша.
Саме цей контраст і робить Марракеш таким особливим.
Заплануйте прилетіти на три-чотири дні, пожити в красивому ріаді, загубитися в медіні, а потім на один день поїхати в Атлаські гори або до Атлантичного океану.
Примітка: українцям для відвідування Марокко потрібна віза.
Червоне місто і площа Джемаа-ель-Фна
Першою точкою вашого знайомства з Марракешем майже напевно стане медіна — старе місто за високими глиняними мурами.
Вона внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а її стіни простягаються приблизно на 19 кілометрів. Усередині — лабіринт вузьких вулиць, суків, ремісничих майстерень, палаців, мечетей і ріадів.
І тут краще не намагатися одразу зрозуміти, де ви знаходитесь. Просто йдіть.
Зверніть в одну маленьку вуличку — там продають керамічні тарілки. В іншу — і перед вами десятки шкіряних капців. Ще кілька кроків — і ви опиняєтеся біля майстерні, де чоловік сидить просто на вулиці та вирізає орнамент на дереві.
Джемаа-ель-Фнаа
А потім раптом виходите на Джемаа-ель-Фнаа.
Вдень площа здається досить звичайною. Але ближче до вечора вона змінюється буквально на очах. З’являються торговці, музиканти, вуличні кухарі, оповідачі, соки з апельсинів, величезні тарілки з їжею.
Це вже не просто площа, а величезний театр просто неба.
ЮНЕСКО включило культурний простір Джемаа-ель-Фнаа до нематеріальної культурної спадщини людства — саме за це неймовірне поєднання усної традиції, музики, вистав і повсякденного життя.
Найкращий час прийти сюди — перед заходом сонця.
Підніміться на терасу одного з кафе навколо площі, замовте м’ятний чай або апельсиновий сік і просто дивіться, як Марракеш готується до вечора.
Спочатку площа золотіє від сонця. Потім запалюються ліхтарі. Починає пахнути спеціями, смаженим м’ясом і димом. Навколо стає все більше людей.
І раптом розумієш: ось заради цього Марракеш і варто було побачити.
Суки — місце, де легко загубити не тільки дорогу
Від Джемаа-ель-Фнаа починаються суки — величезний торговельний лабіринт медіни.
Тут продають буквально все, що можна уявити як сувенір із Марокко: килими, шкіряні сумки, бабуші, ліхтарі, кераміку, спеції, кошики, прикраси, тканини, арганову олію.
Але найцікавіше — не купувати, а просто дивитися. На те, як майстер фарбує шкіру. Як складають величезний килим. Як вручну розписують тарілку. Як на маленькій лавці серед десятків баночок продавець змішує спеції.
І, звичайно, торгуватися. У Марокко торгівля – це частина гри. Якщо продавець одразу назвав вам ціну, це ще не означає, що товар коштує саме стільки. Посміхніться, запропонуйте свою суму і не поспішайте.
А якщо ви не хочете купувати — краще не демонструвати надмірної зацікавленості. Інакше можете опинитися в магазині килимів із чашкою м’ятного чаю в руках ще до того, як зрозумієте, як це сталося.
Мечеть Кутубія — символ Марракеша
Заблукати в Марракеші можна легко. Але є одна пам’ятка, яка завжди допомагає зрозуміти, де ви знаходитесь. Це мечеть Кутубія з її величезним мінаретом.
Він заввишки близько 70 метрів і добре видно з різних районів міста. Мечеть була побудована в XII столітті й вважається одним із найкращих прикладів архітектури Альмохадів. Немусульмани не можуть зайти всередину мечеті, але це зовсім не означає, що сюди не варто приходити.
Навколо є гарний сад, а сам мінарет особливо ефектний увечері, коли його підсвічують. І ще одна річ, яку неможливо не помітити в Марракеші — заклик до молитви. Він лунає з мінаретів кілька разів на день і додає місту особливого звучання. Особливо красиво це відчувається рано-вранці, коли медіна ще майже порожня.
Палац Баїя — казкове Марокко за дверима
Якщо хочеться зрозуміти, як жили багаті марокканські родини, вирушайте до палацу Баїя. Ззовні він не справляє такого враження, як можна було б очікувати від палацу. Але варто пройти через двері — і починається інший світ. Ви побачите на власні очі мармурові підлоги, різьблене дерево, розписані стелі, мозаїка, внутрішні дворики, фонтани, апельсинові дерева.
Назва Bahia перекладається як «блиск» або «сяйво», і важко придумати для цього палацу точніше слово. Тут хочеться не бігати від залу до залу, фотографуючи все підряд, а просто сісти десь у тіні й розглядати деталі.
У Марракеші взагалі потрібно навчитися дивитися вгору, вниз і навколо. Бо іноді найкрасивіше тут знаходиться не перед вами, а над головою — на стелі або дверях.
Медресе Бен Юссефа — одна з найкрасивіших будівель Марракеша
Після галасу суків медресе Бен Юссефа здається майже нереальним.
Ця колишня ісламська богословська школа була заснована у XVI столітті саадитським султаном Абдаллахом аль-Галібом. У будівлі було 130 студентських кімнат, розташованих навколо великого внутрішнього двору. І саме цей двір — головна причина прийти сюди.
Зелена та біла мозаїка, різьблений кедр, арабська каліграфія, ліпнина і вода у басейні в центрі створюють той самий образ Марокко, який ми уявляємо, коли думаємо про Схід. Тут можна провести пів години, а можна зависнути на значно довше. Особливо якщо прийти рано, поки сюди не заповнилися туристичні групи.
Сад Мажорель — трохи французького Марокко
Після червоних стін, вузьких вулиць і шуму медіни варто зробити паузу. Для цього ідеально підходить сад Мажорель. Його створив французький художник Жак Мажорель, а згодом сад став пов’язаний з Івом Сен-Лораном та П’єром Берже.
Тут Марракеш раптом стає синім. Посеред густої зелені стоїть знаменита будівля насиченого кобальтового кольору, навколо — кактуси, бамбук, пальми, ставочки та екзотичні рослини.
Це один із тих випадків, коли фотографія в Instagram не перебільшує красу місця. Але є нюанс: сад дуже популярний, тому краще планувати відвідування заздалегідь і не розраховувати на самотню прогулянку серед кактусів.
La Mamounia – готель з арабських казок
La Mamounia — це легендарний п’ятизірковий готель-палац у Марракеші, який вважається одним із найрозкішніших у світі. Він був побудований у 1923 році на базі королівських садів XVIII століття, які принц Мулай Мамуні отримав як весільний подарунок.
Цей готель є шедевром мавританського та арт-деко стилів. Протягом століття тут зупинялися королівські особи, світові лідери (зокрема Вінстон Черчилль, на честь якого названо один із барів) та зірки кіно. Сади готелю займають близько 7 гектарів і є справжньою оазою посеред галасливого міста. На фото зображено його знамениту закриту зону біля басейну та СПА.
Як потрапити у готель
Ну, по-перше – тут можна забронювати номер, який буде включати відвідування СПА та усієї території готелю. Проживання у цьому готелі коштує чималі гроші, тому сюди можна потрапити і іншими способами. А саме:
Забронювати столик у ресторані чи барі: Готель має кілька розкішних закладів, включаючи відому кондитерську Le Salon de Thé par Pierre Hermé або італійський ресторан. Бронювання столика відкриває вам доступ на територію готель-палацу.
Або купити денний абонемент (Day Pass): Готель пропонує спеціальні денні пакети для нерезидентів. Зазвичай є два варіанти:
- Pool Day Pass: дає доступ до відкритих басейнів та садів (коштує близько 250 євро / 2500–2800 MAD залежно від сезону).
- Spa Pass: купується разом із процедурою (наприклад, масаж або традиційний хамам у Mamounia SPA). Будь ласка, перевіряйте актуальні ціни та наявність місць безпосередньо на офіційному сайті, оскільки кількість денних перепусток суворо обмежена.
Майте на увазі: Суворий дрес-код у готелі – це критично важливий момент. Навіть із бронюванням вас не впустять, якщо ви одягнені в шорти, спортивний одяг, шльопанці чи занадто відкриті речі. Одяг має бути в стилі smart casual або просто елегантним.
Сади Менара – тиша з видом на Атлаські гори
Сади Менара (Jardin de la Ménara) розташовані на околицях Марракеша, приблизно за 3 кілометри від центру міста, ближче до передгір’їв Атлаських гір.
Сади були закладені у XII столітті за часів династії Альмохадів. Сучасний павільйон з характерним зеленим дахом пірамідальної форми збудували у 1866 році за правління султана Абд ар-Рахмана.
Комплекс складається з величезного оливкового гаю, плодових садів та великого штучного резервуара (басейну). Вода до нього надходить завдяки давній системі підземних каналів (кяризів), які транспортують талу воду з гір Атлас.
Це дуже фотогенічне місце і тому, сюди варто приїхати на світанку, або перед заходом сонця. У цей час немає натовпів туристів, вода стає дзеркальною, а стіни павільйону набувають чарівного золотаво-рожевого відтінку.
Примітка: Щоб отримати знаменитий вид на Атлаські гори на тлі засніжених гірських вершин, сюди варто приїжджати взимку або ранньою весною.
Вартість входу: Вхід на територію самого парку та до басейну безкоштовний. Невелика плата (близько 20-50 дирхамів) береться лише за вхід усередину самого павільйону.
Час роботи: Зазвичай відкриті щодня з 08:00 до 17:00 (або до 18:30 залежно від сезону).
Палац Ель-Баді — руїни колишньої розкоші
Якщо Баїя показує Марокко в усій його красі, то Ель-Баді — це Марокко, яке втратило свою колишню велич.
Колись це був грандіозний палац саадитського султана Ахмада аль-Мансура. Сьогодні залишилися величезні стіни, внутрішні двори, підземні приміщення та лелеки, які влаштували гнізда на старих баштах.
І знаєте, що цікаво? Саме руїни іноді справляють сильніше враження, ніж ідеально відреставровані палаци.
Стоїш посеред величезного порожнього двору й намагаєшся уявити, як тут колись блищав мармур, текла вода і проходили придворні.
Шкіряні мануфактури Марракеша — запах, кольори і старовинне ремесло
Після килимів, спецій і кераміки обов’язково зверніть увагу на шкіряні мануфактури Марракеша. Тут століттями обробляють шкури й виготовляють те, що потім продається в магазинах медіни: сумки, ремені, гаманці, куртки та інші шкіряні вироби.
Відразу попереджу: запах тут специфічний. Дуже специфічний. Шкури спочатку очищають, вимочують в натуральному аміаку – сечі тварин та голубиному посліді. А потім фарбують у великих кам’яних або цементних чанах. Саме тому з оглядових майданчиків можна побачити неймовірну палітру — жовтий, червоний, коричневий, помаранчевий, зелений та інші кольори. І відчути весь спектр ароматів…
Здається, ніби перед тобою величезна палітра художника. Але за цією красивою картинкою стоїть важка ручна праця. Робітники працюють просто неба, часто босоніж заходячи у великі чани з розчинами для обробки шкіри.
У Марракеші шкіряне виробництво не настільки знамените й масштабне, як у Фесі, але побачити його на власні очі все одно цікаво. Особливо якщо ви не плануєте проїхати великим маршрутом по Марокко. А приїхати в Марракеш на декілька днів. Отже, це гарна нагода зазирнути за лаштунки традиційного марокканського ремесла.
Тільки будьте обережні з місцевими «гідами». Біля мануфактур вас можуть активно запрошувати пройти всередину або показати найкращу оглядову точку, а потім попросити гроші (така сама проблема у Фесі). Краще одразу домовитися про ціну, якщо ви погоджуєтеся на супровід.
І ще одна маленька хитрість: не відмовляйтеся, коли вам запропонують гілочку м’яти, ароматом або просто прикрийте ніс шарфом. Навіть якщо вам дуже цікаво, запах шкіряних виробництв може виявитися сильнішим за всі ваші романтичні уявлення про Марокко.
Але саме такі місця й запам’ятовуються. Бо Марракеш — це не музей, де все акуратно виставлено за склом. Тут ремесла досі відбуваються просто на вулиці, поруч із туристами, моторолерами, крамницями та старими стінами медіни.
Іноді варто відірватися від красивих фасадів і подивитися, як насправді створюються речі, які потім ви побачите на базарах.
Що ще зробити в Марракеші
Не варто перетворювати Марракеш на марафон пам’яток. Це місто треба залишити трохи часу на життя.
- Випити м’ятного чаю на даху ріаду.
- Спробувати тажин — традиційну страву, яку готують у конусоподібному керамічному посуді.
- Випити свіжий апельсиновий сік на Джемаа-ель-Фнаа.
- Спробувати пастилу, марокканські млинці msemen і солодку випічку.
- Зайти в хамам.
- Посидіти на терасі, коли сонце сідає за червоні дахи медіни.
- А ввечері просто знову повернутися на Джемаа-ель-Фнаа.
Бо Марракеш після заходу сонця — це зовсім інше місто.
Де зупинитися в Марракеші
Місце проживання тут сильно впливає на враження від міста.
Медіна — якщо хочеться справжнього Марракеша
Для першої поїздки я б обирала ріад у медіні. Саме так ми і зробили колись, занурившись у вузькі провулки і ринкову суєту цього міста.
Медіна — історичний центр міста і об’єкт ЮНЕСКО, де зосереджені Джемаа-ель-Фнаа, суки – торгові ряди і вулиці, Кутубія, Бен Юссеф та більшість головних пам’яток.
Ріад — це традиційний марокканський будинок, повернутий фасадом всередину. З вулиці ви можете побачити звичайні глухі стіни й маленькі двері, а за ними раптом відкривається внутрішній дворик із фонтаном, рослинами, мозаїкою і терасою на даху.
Головний мінус — автомобілі не можуть їздити більшістю вузьких вулиць медіни, тому таксі довезе вас лише до певної точки, а далі доведеться йти пішки. З валізою це може бути маленькою пригодою.
Ріади в Медіні Марракеша
- Quite riad – Ріад зі смаком оформлений і дуже тихий, дуже гарний та чистий. Власники дуже люб’язні та готові допомогти, подають типово мароканський сніданок
- Riad Challa Hotel & Spa – Цей Ріад зручно розташований з легким доступом до всіх основних визначних пам’яток. Є справді великий басейн, що є рідкістю в центрі Марракеша. Також є прибирання щодня, включаючи зміну рушників; хороший кондиціонер і в номері є холодильник. Чудове співвідношення ціни та якості.
- Riad Assia – ми тут зупинялися і це класний ріад! Має хороші сніданки і гарне розташування в Медині (до всього можна дійти пішки), легко дістатися на машині, але авто краще залишити за її периметром на паркуванні (що ми і зробили). Саме тут відчувається Марракеш. Ви виходите з ріаду — і через кілька хвилин опиняєтеся серед торгівельних рядів.
Касба — тихіша альтернатива медіні
Якщо хочеться жити в старому місті, але подалі від найбільшого туристичного шуму, подивіться житло в Kasbah.
Район розташований на південь від центральної медіни, неподалік гробниць Саадитів та палацу Ель-Баді. Тут теж є красиві ріади, але атмосфера трохи спокійніша.
Ріади і готелі в районі Касба
- Riad Sarasvati & SPA – Абсолютно фантастичний, доброзичливий та корисний персонал. Ріад просто чудовий, а номер був неймовірний. Місце трохи віддалене від второваних стежок, і щоб дістатися до нього, потрібно пройти через торгівельні ряди, але це безпечно.
- Riad Sabah – Дуже тихе місце в Касбі. Зручно, чисто, просто та гостинно. Чудовий дах з видом на Марракеш та засніжений Атлас на задньому плані. Дуже хороший сніданок.
Геліз — для тих, хто не любить лабіринтів
Gueliz — сучасний Марракеш. Широкі вулиці, кафе, ресторани, магазини, галереї, сучасні готелі. Тут набагато легше орієнтуватися, таксі може під’їхати прямо до входу в готель.
Геліз особливо зручний, якщо ви плануєте багато їздити за межі міста. Тут також знаходиться залізничний вокзал Марракеша.
- Haven Marrakech – Готель являє собою ріад за межами Медіни, в “новому місті”, близько до залізничного вокзалу (15 хвилин пішки) і без необхідності ходити вулицями Медіни з багажем. Дивовижний декор, легкий доступ, відчуття безпеки та спокою в будинку, приємний та корисний персонал, який не надто нав’язливо працює.
- Le Gueliz Centeral cosy Suite – Все ідеально, господарі привітні та готові допомогти, дуже швидко відповідають на будь-які запитання. А зручності хороші, особливо балкон та вітальня, це справді чудове місце. І розташування гарне, поруч торговий центр і супермаркет, а також залізнична станція, ви можете дістатися куди завгодно.
Hivernage — комфорт, басейн і хороші готелі
Hivernage — район великих готелів, ресторанів і нічного життя. Він спокійніший за Геліз, зеленіший і набагато більше орієнтований на комфортний відпочинок. Саме тут зосереджена значна частина дорогих готелів Марракеша.
Якщо після цілого дня в медіні вам хочеться повернутися в нормальний великий готель із басейном, кондиціонером і просторим номером — це хороший варіант. Але якщо ви приїхали за атмосферою Марокко, я все-таки обрала б ріад.
- Duplex Sabah Opera – Quartier Hivernage – Дійсно приємне і просте заселення, чистий готель, чудове розташування, недалеко від залізничного вокзалу Марракеша, поруч торговий центр Manara.
- Appartement neuf hivernage – Справді гарна квартира в елітному будинку з чудовим розташуванням — бездоганно чиста та доглянута, є власне паркування.
Як дістатися Марракеша з Європи
Завдяки лоукостерам Марракеш є одним із найзручніших варіантів для короткої подорожі до Марокко.
А ще це дуже зручне місто для короткої подорожі з Європи. У 2026 році лоукост-перельотів до Марокко стає дедалі більше: Ryanair оголосив рекордний зимовий розклад із 156 маршрутами до/з Марокко, а серед нових напрямків є, зокрема, Марракеш — Вроцлав. Загалом зимовий розклад Ryanair охоплює 14 країн і 5,3 млн дешевих місць.
З аеропорту Марракеша до міста
Аеропорт Marrakech Menara (RAK) розташований досить близько до центру. В аеропорту є офіційна стоянка таксі, а також автобус-шатл між аеропортом і містом, який курсує кожні 20 хвилин. Тарифи на таксі мають бути розміщені на стоянці.
Якщо ви зупинилися в медіні, не дивуйтеся, що таксі не під’їде прямо до дверей ріаду. Далі доведеться пройти вузькими вулицями пішки. Саме тому перед приїздом краще написати в ріад і попросити точку, куди має приїхати таксі, або домовитися про зустріч.
Що подивитися за межами Марракеша
І ось тут починається найцікавіше. Марракеш — чудова база для знайомства не тільки з містом, а й із Високим Атласом, берберськими селами, пустелею та Атлантичним узбережжям.
За кілька днів можна побачити зовсім різні пейзажі. Вранці сидіти в червоній медіні, а через кілька годин опинитися серед гір.
Атлаські гори та Імліль
Якщо хочеться не просто подивитися на гори з вікна автомобіля, а погуляти, їдьте в район Імліля.
Звідси починаються маршрути в національному парку Тубкаль. Саме тут знаходиться Джебель-Тубкаль — найвища гора Марокко і всієї Північної Африки.
Для серйозного сходження потрібен час і гірський гід, але для звичайної подорожі цілком достатньо одноденної прогулянки навколо Імліля та берберських сіл. І це якраз той випадок, коли варто взяти з собою нормальне взуття, а не красиві кросівки для фотографій.
Водоспади Узуд
Якщо ви любите природу, варто розглянути поїздку до водоспадів Узуд.
Вода падає каскадами з червоних скель, а навколо — зелена рослинність. У районі Азілаля це одна з найвідоміших природних пам’яток Марокко. Водоспади розташовані далі від Марракеша, тому це вже довший одноденний виїзд.
Якщо часу мало, я б обрала Уріку або Атлас. Якщо ж у вас є тиждень і хочеться побачити не тільки місто — Узуд цілком вартий окремого дня.
Айт-Бен-Хадду та дорога через Атлас
А ось Айт-Бен-Хадду — це вже не просто екскурсія. Це місце, заради якого хочеться їхати через гори.
Дорога проходить через Високий Атлас, а потім ландшафт поступово змінюється: зелень зникає, гори стають сухими, земля набуває теракотового кольору, а серед кам’янистої долини раптом виникають глиняні фортеці.
Ксар Айт-Бен-Хадду — укріплене поселення з традиційними глинобитними будинками, яке входить до списку ЮНЕСКО. Саме такі ксари та касби створюють той образ південного Марокко, який ми бачили в кіно.
Маршрут можна продовжити до Уарзазата, долини Дадес і дороги тисячі касб. Але сюди я б не їхала одним днем із Марракеша. Краще зробити 2–3-денну поїздку.
Тоді ви не будете весь день сидіти в автомобілі, а зможете побачити ущелини, оазиси, касби та пустельні ландшафти.
Офіційний туристичний маршрут Марокко «Дорога касб» якраз починається з Марракеша й веде через Уарзазат, Загору та Тінгір.
Пустеля Агфаї — коли хочеться пустелі без довгої дороги
До справжньої Сахари з Марракеша їхати далеко. Але є компроміс — пустеля Агфаї.
Це кам’яниста пустеля приблизно неподалік Марракеша. Тут немає величезних золотих дюн Ерг-Шеббі, але є відчуття простору, сухі пагорби, табори, верблюди і неймовірні заходи сонця.
Можна приїхати на кілька годин, покататися на верблюді або квадроциклі, повечеряти в таборі й повернутися до міста. А можна залишитися на ніч.
Ес-Сувейра — з червоного міста до синього океану
А потім є Ес-Сувейра. І це, мабуть, моя улюблена ідея для продовження Марракеша.
Вранці ви ще п’єте м’ятний чай серед червоних стін медіни, а через кілька годин перед вами вже Атлантика. Сині човни в порту, білі будинки медіни із синіми дверима. Крики чайок, запах свіжої риби і вітер, який тут майже ніколи не забуває про ваше волосся.
Медіна Ес-Сувейри також входить до списку ЮНЕСКО. Місто відоме своєю фортецею, портом, ремісничими майстернями, пляжами та особливою розслабленою атмосферою.
На мою думку, сюди краще їхати не просто «подивитися пам’ятки», а пожити хоча б один (дві-три) дні. Зустріти захід сонця біля фортеці та повечеряти рибою. Погуляти вузькими вулицями, коли туристичні групи вже поїхали. А вранці знову вийти до океану на довжелезний пляж.
Скільки днів потрібно на Марракеш
На сам Марракеш я б заклала мінімум три повних дні. За два дні можна побачити головне, але це буде бігом.
- Перший день — медіна, Джемаа-ель-Фнаа, торгівельні ряди, Кутубія.
- Другий — Баїя, Бен Юссеф, гробниці Саадитів, Ель-Баді та вечір у медіні.
- Третій — сад Мажорель і час просто на місто: хамам, ріад, кафе, покупки, довгі прогулянки без маршруту.
Якщо є 4–5 днів, один день віддайте Атласу або Уріці.
Якщо є тиждень — можна додати Ес-Сувейру або зробити 2–3-денний маршрут через Айт-Бен-Хадду, Уарзазат і ущелини.
І тоді Марракеш перестане бути просто красивим містом на кілька фотографій. Він може стати воротами в зовсім інше Марокко.
Корисні статті та посилання:
- 5 наймальовничих доріг в Марокко, які обов’язково треба додати в свій маршрут
- Ідеальний маршрут по Марокко
- Пляжі в жовтні – де відпочити наприкінці оксамитового сезону
Розклад маршрутів та квитки на автобуси – на InfoBus.ua
Зелена карта та Туристична медстраховка для подорожі за кордон – онлайн на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com
