Рік тому я жила в Закарпатті у маленькому містечку на кордоні з Угорщиною та Словаччиною за 25 км від Мукачева. У Мукачево ми іноді їздили по справах, а іноді просто, щоб змінити обстановку, попити смачної кави та погуляти весняною набережною.
Мукачево відоме величезним замком, але більшість туристів його проїжджають по дорозі за кордон, або навпаки – повертаючись додому. Я раджу зробити наступне – спланувати подорож до Закарпаття, а містом дислокації зробити саме Мукачево. По-перше, тут є що подивитися, по-друге, цікаві місця біля Мукачева варті того, щоб затриматися тут на декілька днів. Ось мої поради щодо відвідання Мукачева з власного досвіду.
Замок Паланок
Є кілька версій походження назви Мукачеве. По першій, простежується нехитрий зв’язок зі словом борошно. Був на цьому місці в такі давні часи, що вже ніхто не пам’ятає на березі річки Латориця великий млин. Інша версія використовує те саме слово, тільки з наголосом на перший склад – мУка (мучитися). За легендою, правив тут жорстокий князь, за велінням якого місцеві жителі склали з каміння високу гору та збудували на ній замок. Ціле покоління зазнавало муки будівництва, що й стало назвою для майбутнього поселення.
Ось цей замок і став точкою тяжіння Мукачева – Паланок видно з будь-якої точки міста. Паланок – своєю назвою замок завдячує дубовому частоколу — паланку, яким було обнесено навколишній замку рів.
Замок був побудований на високому пагорбі (68 метрів), що височіє посеред рівнини. Цей пагорб – колишній згаслий вулкан, а земля інші скелі навкруги теж вулканічного походження. Є навіть біля Мукачева власні базальтові стовпи – ще один свідок того, що тут бурлили вулкани. Ну і гарячі джерела, яки так полюбляють туристи – це теж залишки вулканічної жіяльності.
Замок, як справжній сторожовий дивиться на навколишні долини, що лежать перед ним, спостерігаючи за їхнім спокоєм. Паланок був побудований саме з цією метою – фортеця захищала місцевих жителів від нападів прибульців з 9 століття. І звичайно, як у кожного пристойного замку Мукачівська твердиня має свої легенди – містичні та романтичні.
У XVI віці володаркою замку була Ілоні Зріньї – вона знаменита не лише участю у змові проти Габсбургів, а й тим, що очолювала гарнізон замку під час облоги. Сильна була жінка, а ще сильно кохала свого коханого – трансільванського аристократа графа Імре Текелі, що був молодший за неї на 14 років. Ця історія любові є одною з легенд замку. Ілона навіть вийшла заміж за свого коханого, але згодом була вислана за межі Австро-Угорщини – гарні жінки часто стають предметом заздрості та підступності. Але в замок повернувся її син Ференц Ракоці, на чолі оновленої повстанської армії і помстився за свою прекрасну матір. Але її краще слухати на екскурсії, насолоджуючись видами з замку на місто Мукачево.
Набережна над річкою Латориця та парк Перемоги
Гірська річка Латориця починається на схилах Верховинського хребта. Її назва перекладається як «бурхлива» або «стрімка» – цього зовсім не скажеш, дивлячись на цю широку та спокійну річку, що тече у Мукачеві. Вздовж Латориці прокладена набережна, але її береги є також гарним місцем для прогулянок, пікніків та місця для гри в волейбол, бадмінтон тощо.
Біля мосту, що єднає центр міста з іншим берегом Мукачева, можна побачити на поруччях маленьку бронзову фігурку кельту, та стоїть вона тут невипадково. На горі Ловачка, розташованій на іншому березі Латориці, в 1–3 ст. до н.е. знаходилося давнє кельтське поселення. Ужгородський скульптор Михайло Колодко встановив на перилах цю скульптуру навесні 2015 року.
А ще в центрі міста в квітні цвітуть магнолії.
Набережна повільно переходить у міський парк – він же парк Перемоги. Дуже гарне місце для відпочинку, але як на мене – треба більше лавок, бо всі постійно зайняті. Років 8 тому в парку пройшла реновація – доріжки покрили бруківкою, посаджені нові дерева та встановлено атракціони. Є власне колесо обзору – з нього можна подивитися на місто зверху.
Також у парку була посаджена алея сакур – вони ще досить молоді, але квітнуть дуже красиво. До речі, це найдовша алея сакур у Закарпатті загальною протяжністю 1371 метр. Тому якщо є бажання побачити їх квітіння – можна поїхати не тільки до Ужгорода, а й до Мукачева заради рожевого весняного безглуздя.
На протилежному від парку березі розташований Свято-Миколаївський жіночий монастир.
Центр Мукачева
Мені дуже подобається, що старий центр Мукачева зроблений пішохідним. Тут дуже приємно гуляти в теплу сонячну погоду Площею Кирила та Мефодія та вулицями Пушкіна та Федорова.
Ратуша – дуже красива будівля з баштою розташована на Площі Миру. До війни у ратушу можна було зайти подивитися її сходи. І навіть була екскурсія у старовинну залу засідань (сподіваюся, що екскурсію відновлять після перемоги). Але ратуша варта того, щоб її просто побачити – мимо ви точно не пройдете, бо це одна з найкрасивіших будівель міста.
Палац князів Ракоці (Білий дім) – це тепер художня школа, вхід до якої безкоштовний, але можна залишити донат у спеціальну коробочку. Дуже раджу туди зайти.
Готичний Костел Святого Мартіна – величезна культова споруда в центрі міста. Можна зайти на службу, щоб подивитися його зсередини. А мені взагалі пощастило побувати на самому верху – на дзвіниці є оглядовий майданчик, куди я потрапила колись на екскурсії. Вид з самого верху дзвіниці – приголомшливий!
Гусі Мукачева
З недавніх пір у Мукачеві стали то тут, то там помічати бронзових гусей. Першим з’явився важливий гусак-турист, з рюкзаком та в кепочці – його можна зустріти у Латоричному дворі, біля кондитерської Бондаренко. Другий – гусак-фотограф стоїть навпроти ратуші. Знайти їх легко: у всіх натерті до блиску носи і біля них обов’язково хтось фотографується. Ці гуси в Мукачеві неспроста.
З давніх-давен покровителем Мукачева був Святий Мартін: у центрі міста побудований Костел Святого Мартіна, його барельєф прикрашає місцеву Ратушу. Із цим святим пов’язана ще одна легенда. Святий Мартін – колишній римський полководець, у якого серце було більше, ніж військові амбіції, що прославило його людяним ставленням до мешканців захоплених ним земель. Якось зустрівши дорогою жебрака, Святий Мартін вихопив меч, налякавши і здивувавши цим перехожих. Мартін розрубав свою плащаницю навпіл, щоб укрити від холоду плечі знедоленого. Після цього полетіла про нього слава, як про людину благочестиву і милостиву.
А до чого тут гуси? Кажуть, втомила його військова служба і пішов він у священики, хоч і не хотів зі скромності приймати жодного сану. Сховався Мартін від церковників у сараї, сподіваючись уникнути цієї долі. Але його видали своїм ґоготом гуси, за що й поплатилися, потрапивши до Святого Мартіна на обід. Тепер можна побачити у Мукачеві гуся-мандрівника, або гуся-фотографа. Згодом буде встановлено загалом11 гусей, а між ними прокладено туристичний маршрут. До речі, 11 листопада у Мукачеві святкують День Святого Мартіна, де пригощають усіх гусятиною під різними соусами.
Мукачівський сажотрус
А ще до Мукачева треба їхати за щастям. У самому центрі міста стоїть пам’ятник сажотрусу, створений за образом реального мешканця Мукачева – Берталона Товта. Ця легендарна вже людина живе в Мукачеві і майже 50 років він працював сажотрусом – прочищаючи труби та каміни мешканцям міста. У багатьох будинках Мукачева й досі є пічне опалення та каміни. Взимку сизий дим із труб надає Мукачевому особливого запаху, і створює неповторний колорит міста, де ще топляться каміни та печі.
Берталон Товт або Берті Бачі – так звати його місцеві люди, той, хто управляє тягою в трубах. У чорному вимазаному в сажі костюмі, з незмінною цигаркою в губах, пихкаючи димом, він котить велосипед мукачівськими бруківками від будинку до будинку, щоб комусь стало трохи тепліше.
Мукачеве на сьогодні єдине місто, де можна на вулиці зустріти сажотруса. І це дуже добра прикмета, на превелике щастя та удачу. А якщо вже потерти на його костюмі металевий гудзик і загадати бажання, то воно обов’язково здійсниться. Таке може статися тільки в Мукачеві і треба поспішити – Берті Бачі немолодий, але нікому не відмовляє – не дарма його гудзики завжди натерті до блиску.
Оглядові майданчики Мукачева
Не впізнаєш місто, поки не подивишся на нього з самого верху. Тільки тоді в єдину картинку складаються пазли з вулиць та площ, набережних, мостів та провулків. У Мукачеві є кілька місць, звідки можна побачити місто зверхньо.
- По-перше, це оглядовий майданчик замку Паланок – з нього місто видно як на долоні: з північно-східного боку височіє громада Карпат, а із заходу тягнуться угорські долини (під час війни він зачинений).
- По-друге, нещодавно Мукачево обзавелося 30-метровим колесом огляду – звідси можна побачити черепичні дахи та дзвіниці костелів та церков, з боку подивитися, як Паланок ширяє над містом на камені-скелі.
- По-третє, гарний вид відкривається з гори Ловачка – найвища точка Мукачева, куди можна піднятися лише пішки.
Що подивитися та куди поїхати біля Мукачева
Паритися у гарячих джерелах
У сусідньому Берегові є термальний комплекс Жайворонок. Тут працюють два басейни – відкритий і закритий, а також дитяча зона і джакузі. Вода в термальних басейнах 56-58 ° C, тому охолоджується до комфортної температури. Подробиці та ціни на відвідування на сайті Жайворонка.
Але мені більш сподобався комплекс Косино, розташований у сусідньому селі Косонь. Дуже гарне місце, щоб відпочити у термальній воді. «Косино» – на мою думку це мабуть найкращий з усіх термальних комплексів України. Термальні басейни тут з різною температурою води, найбільший з них оформлений у вигляді чаші, яку наповнює величезний, ніби то у повітрі кран з гарячою мінеральною водою. Комплекс включає в себе крім басейну сім «Королівських лазень» та крижані сауни, а також контрастну ванну «Кнайпа». В комплексі є кафе з традиційною угорською кухнею, а також українськими стравами і традиційної італійської піцою.
Мені дуже сподобався цей комплекс – була тут на початку травня, тому було приємно не тільки купатися у теплій воді, а й засмагати у шезлонгу на теплому сонці. Якщо є бажання приїхати на пару днів на відпочинок – раджу зупинитися у готелі, який теж входить у склад термального комплексу –Іванчо Бірток≫. В вартість проживання входять сніданки, безлімітне відвідування басейнів та лазень, халати та тапочки.
Раджу почитати: Термальні курорти України – де попаритися в гарячої воді
Пити вино Чизай
У Закарпатті традиційно вирощують виноград і роблять відмінне вино. Цьому сприяє унікальний клімат: гори захищають від холодних вітрів долину, в якій навіть взимку майже не буває заморозків. Навколо Мукачево є багато виноробних господарств, але найбільш вражаючі розмахом виноградники належать торговій марці «Чизай». Можна побувати на екскурсії в супроводі екскурсовода по території виноробні, відвідати «Музей винороба» і спуститися в сховища вина.
Побувати на дегустації, дізнатися багато цікавого про культуру споживання вина від професійного сомельє. А потім прогулятися територією виноградників, побачити, де і як вирощують виноград або провести фотосесію на засаджених виноградниками схилах. Вартість екскурсії по виноробні і музею – подивиться на сайті Чизай.
Більше інформації про те, що можна подивитися в Закарпатті:
Маршрути по Закарпаттю –замки, гори, цікаві міста
Де поїсти та попити смачну каву в Мукачеві
В Мукачеві багато закладів, де можна попити кави – від мережевих “Львівських круасанів”, до маленьких затишних кафе на три столики. Ось саме такі мені дуже подобаються.
- Сrema (Грушевського 4/7) – маленька кав’ярня, де варять смачну каву й пропонують смачні десерти.
- Raum Coffee Roasters (Грушевського 3/4) – кава з дуже гарною прожаркою – можна попити всередині, можна take-a-way.
- ÇAVA COFFEE & BAKERY (Миру 27 – в арку з площі Кирила та Мефодія) – сімейна кав’ярня міні-галерея, де дуже цікаві картини, гарна кава й затишна атмосфера.
- Кондитерський дім Бондаренко (Достоєвського) – брендове кафе в Мукачево, де роблять власні тістечка, варять каву – дуже розкручене, але якщо немає натовпу досить приємне та симпатичне.
Раджу почитати: Гастротуризм в Україні – де скуштувати сир, мед, устриці та вино
- Попити пива раджу у Barry Barr’s Irish Pub&Bar (Ярослава Мудрого 23/4) – трохи осторонь від центру, але місце дуже гарне і варто, щоб до нього прогулятися. Якщо ви сюди прийдете з друзями – замовте колону пива та смачні закуски до нього.
- Пивоварня та ресторан Порядний Ґазда (Ерделі 36, у підніжжя замку) – раніше це був графський двір, тепер заклад перейменували та трохи змінили стиль. Тут як раніше варять гарне пиво, а також є крамниця, де пропонують фермерські продукти. Ну і звісно – смачний ресторан, де можна спробувати блюда закарпатської кухні разом з місцевим пивом та фермерськими смаколиками.
Де краще зупинитися у Мукачеві
В невеликому Мукачеві досить багатий вибір проживання. У минулому році тут було важко знайти апартаменти через великий попит житла переселенців. Але зараз можна поселитися як у готелі, так і у затишних апартаментах.
- Готель Ferdinand – розташований на протилежному від центру березі Латориці, з власним рестораном, де подають гарні сніданки, та номерами з балконами, що мають панорамний вид на річку.
- У Гуцула – розташований в самому центрі міста, традиційні номера з дерев’яним декором, дуже приємне затишне місце.
- Bolero plus – відносно новий готельний комплекс, розташований недалеко від замку та залізничної станції.
Корисні посилання для організації подорожі:
Розклад маршрутів та квитки на автобуси – на InfoBus.ua
Зелена карта для подорожі на автомобілі за кордон – онлайн на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com
Рекомендую почитати:
- Самостійна подорож до Кам’янця-Подільського – старовинна фортеця, костели та водосховище
- Безкоштовна Одеса – що подивитися в місті, не витрачаючи гроші
- Тернопіль – як провести активні вихідні
- Ужгород – гід по столиці Закарпаття
- Заліщики – маленький рай на Дністрі
