Колись я прочитала про садибу Орловських і ландшафтний парк з штучним водоспадом. Під час пішохідної подорожі українським Каміно – Camino Podolico я побачила цей маєток як зовні, так і зсередини.
Місце трохи запущене – останні роки тут був дитячий тубсанаторій. Тепер маєток має статус Малієвецького обласного історико-культурного музею “Палац Орловський”, який запрошує туристів на екскурсії.
Трохи історії Маліївського палацу
Фундатор резиденції у Маліївцях – селі неподалік Дунаївців Хмельницької області – жив у час, коли його батьківщина Річ Посполита втратила незалежність. Ян Онуфрій Орловський був надвірним коронним ловчим останнього польського короля Станіслава-Августа Понятовського. Орловські жили в Маліївцях від XVIII століття протягом чотирьох поколінь.
З одного боку, палац двоповерховий, в іншого – триповерховий. Балкон другого поверху на центральному вході неначе тримають на плечах атланти. У маєтку – трикутні фронтони, колони, великі вікна. Все, щоб надати легкості й вишуканості будівлі. Палац виконано у стилі класицизму, популярному наприкінці XVIII – на початку XIX століття. Цей стиль відображає ідеї та традиції античного світу.
Орловський був офіцером, часто пропадав на службі. А в маєтку господарювала його дружина – аргентинка. Влаштовувала бали, по її указу був спроектований ландшафтний парк.
У маєтку були чоловічі та жіночі кімнати. Також у палаці облаштували вестибюль, бібліотеку та більярдну. Їдальню прикрашали фрески з італійськими пейзажами (саме їх спробували відновити). У радянські часи ці фрески повністю знищили. Але за їхніми фото у 2005 році художник Володимир Карвасарний розписав стіни у бенкетній залі, хоча саме тут таких фресок раніше ніколи не було.
Останній власник Саверій Францішек до приходу сюди більшовиків встиг вивезти цінні речі. У 1921 році маєток націоналізували. Після цього він два роки стояв без використання. Селяни вже зняли з нього дах з мідних блях. Будівля наближалася до руйнації. Пощастило, що в будівлі спочатку відкрили лікарню, а вже після 1945 тут зробили дитячий санаторій. Розтягнути палац на каміння не вдалося.
Що побачити в Палаці Орловських – фрески та ліпнина
Знайомство з палацом ми почали у вестибюлі – тут можна побачити залишки фресок та лепнину. Але є певний дисонанс через радянську плитку на полу та стінах. Це не дивує, якщо знаєш, що багато років палац був санаторієм. І мабуть через це він і зміг зберегтися в такому гарному стані – іншим не так пощастило.
З вестибюлю двоє маленьких дверей ведуть вниз до каплиці, що певний час виконувала функції філії костелу. Сюди також був вхід з південного боку палацу через бронзові двері. Туди ми не попали, а пішли наверх у інші кімнати.
Праворуч від вестибюлю була їдальня, її стіни також прикрашали фрески: напроти вікон – панорама Неаполя з димлячим Везувієм, а на бічних стінах – романтичні пейзажі. З меблів у їдальні були лише стіл та стільці. Зараз фрески поновлені сучасними матеріалами і можливостями – виглядають вони трохи дикувато на фоні інших кімнат. Але мабуть так воно і було колись, who knows.
Нам показали балкони, з яких відкривається чудовий вид на парк. Можна трохи уявити як воно було за часи Орловських – під час літньої спеки вийти на балкон, щоб подихати чистим прохолодним повітрям з боку озера.
Малієвецький парк: штучний млин, “грецькі руїни” та діючий фонтан
Навколо палацу є великий парк зі ставком, водоспадами, гротами та скульптурами. Після екскурсії ми пішли до парку по крутому схилу доріжки, що засаджена ясенями, дубами та платанами.
В низовині яру між ставками облаштували греблю з декоративним млином “А ля Тріанон” та штучним водоспадом з двоповерховим гротом. Тут же є природні джерела, з яких місцеві беруть питну воду (одна жіночка набирала баклажки – сказала вода дуже гарна й смачна).
В парку під час Орловських була пташарня, мисливський павільйон у класицистичному стилі, який назвали “Грецькі руїни”. На північ від парадного входу палацу за двометровим кам’яним парканом росли дерева фруктового саду. Посередині встановили теплицю, де вирощували лимони, пальми та інші екзотичні дерева.
Далі за садом у вигляді бойової замкової вежі із зубцями зверху спорудили водонапірну башту, що обслуговувала будинки палацового комплексу.
Корисні посилання для організації подорожі:
Розклад маршрутів та квитки на автобуси – на InfoBus.ua
Зелена карта для подорожі на автомобілі за кордон – онлайн на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com
Рекомендую почитати:
- Чернівці – гарна альтернатива Львову на вихідні
- Тернопіль – як провести активні вихідні
- Ужгород – гід по столиці Закарпаття
- Мукачево – чим зайнятися, що скуштувати та де зупинитися
