Навіщо жінки мандрують поодинці? Причин соло-подорожі досить багато: немає попутників, є бажання побути на самоті, подивитися на світ без нальоту чиїхось емоцій та прислухатися лише до власних бажань. Та чи мало причин! Головне – подорожувати поодинці можна і потрібно. Я можу казати тільки з власного досвіду – мені цікаво і не нудно, якщо я обираю безпечні країни та дотримуюсь певних правил соло-подорожів.
Розповім як і де я подорожую без компанії.
Чому я подорожую наодинці?
Звісно, що я подорожую не тільки сама – з чоловіком, або донькою, або з блогерами в турі, або з друзями. Але намагаюся хоча б раз на рік поїхати кудись сама. Чому я це роблю?
Знайомство з новими людьми, коли ти подорожуєш з кимось у компанії, стається набагато рідше. А спілкування з людьми з інших країн – це дуже цікаво і відкриває світ з інших боків. Мене питають, чи не хочеться мені із кимось поговорити або просто поділитися враженнями від мандрівки. Так, хочеться. Але я намагаюся завжди бути на зв’язку і із задоволенням надсилаю світлини своїм близьким, які радіють разом зі мною.
Темп і інтереси повинні співпадати. Я доволі активно подорожую – тобто майже не сиджу на одному місці, постійно кудись їду, йду та лізу. Тому знайти попутника, або попутницю з таким самим темпом важко. Я вже знайшла – це моя донька, але вона не завжди може поїхати зі мною. Якщо різні інтереси, або моя активність не співпадає з іншими – краще їхати самій.
Власні пріоритети – не треба підлаштовуватися під інших. Мені подобається робити в подорожі все, що я вважаю цікавим, не обертаючись на бажання попутників. Міняти плани, як заманеться. Або взагалі, чітко йти за планом – це теж не всім до подоби. Так, з віком починаєш цінувати свій час, та власні бажання більше, ніж інших. З друзями краще сидіти в кафе, а подорож – це пригода, яку треба розділяти тільки з тими, хто з тобою на одній хвилі. Або подорожувати наодинці.
Подорож наодинці – це ще й можливість побути на самоті, без всіх тих ролей, що ми граємо у повсякденному житті. Це перестати на деякий час бути донькою, мати, дружиною – побути собою без обов’язків перед іншими людьми.
Варто спробувати, хоча за все доведеться самій відповідати – від власних рішень та бажань, до власних помилок.
Мій рейтинг безпечних країн для соло-мандрівниць
Кожне видання кожного року робить власні рейтинги країн, де безпечно й цікаво подорожувати жінкам наодинці. В мене теж є такий невеличкий список країн, який я зібрала за 8 років соло-подорожей. Поки що я мандрувала тільки Європою без постійних попутників, тому країни, які я може рекомендувати розташовані в Європі.
- Іспанія – була в країні вже сім разів, ходила пішки на великі відстані. Завдяки пішім маршрутам Каміно де Сантьяго, я пройшла Іспанією біля 1800 км. Здебільшого це були соло-подорожі, якщо не враховувати попутників, з якими я стикалася на шляху. В Іспанії дуже безпечно, цікаво і дешево, у порівнянні з іншими європейськими країнами.
- Португалія – в цій країні я находила близько 450 км, 250 з яких – була соло-подорож Стежкою Рибалок – Rota Vicentina узбережжям Алентежу та Алгарве. Інші були – Каміно Португез, які я пройшла з донькою, тому їх не враховую. Але там теж було безпечно – єдиний виняток, коли нам між селами зустрівся чоловік-збочинець, якого я погнала голосними криками. Більше проблем у містах та на шляхах не було – дуже відкриті люди, дуже приємні зустричі та спілкування у подорожах.
- Італія – тут я теж ходила наодинці, коли мандрувала шляхом Via Francigena. І хоча маршрут йде дуже популярною в туристів Тосканою, і трохи менш популярним Лаціо, на шляху були відрізки, де годинами я не зустрічала людей. Попри це я відчувала себе дуже безпечно поза великими містами, такими як, наприклад, Рим. Дуже люблю Італію за привітність сільських людей, смачну кухню, красоту і можливість приїжджати сюди кожний раз, відкриваючи щось нове в цій країні.
- Мальта – ніколи не планувала подорож цією країною, але тут теж можна спокійно й безпечно подорожувати наодинці. Ходила стежками вздовж моря одна – було дуже спокійно і комфортно бути самій. На Мальті взагалі дуже привітні люди – знання місцевими англійської теж додає впевненості під час подорожі: будь які питання можна поставити і отримати відповідь, якщо не впорається ваш Гугл, або немає зв’язку.
- Чехія – ця країна часто потрапляє у різні рейтинги безпечних для жінок-мандрівниць. Недарма – навіть Прага, де багато туристів і звичайно тут є кишенькові злодії, дуже спокійна столиця. А околиці та інші міста – не менш. Я багато подорожую Чехією – на авто і містами. Крізь було дуже спокійно, жодного разу не було якихось критичних проблем. Чехі дуже ввічливі й спокійні (виключення – празькі бомжи, але їх можна просто обходити і не стикатися).
- Туреччина – я можу з власного досвіду сказати, що подорожі Туреччиною (принаймні південною частиною вздовж узбережжя) можна спокійно подорожувати наодинці. Я це робила на Лікійській стежці від Фетхіє до Калкана. Довелося на цьому шляху ловити попутні авто, щоб вчасно дістатися кемпінгу для ночівлі. Взагалі, турки та туркені дуже дружелюбні та я відчувала себе безпечно навіть у горах. Тому раджу не боятися подорожувати Туреччиною, всі чутки, зо розповідають про цю країну можуть бути пов’язані суто з відпочинком у готелях олл-інклюзів. А в звичайному житті, коли ви подорожуєте містами – тут безпечно, цікаво, смачно.
Загалом подорожувати наодинці – це не так вже й складно. Просто потрібно витратити деякий час на підготовку. А підготовка до будь-якої, а особливо до одиночної подорожі – вже половина успіху.
З чим подорожувати – рюкзак або валіза
Залежить від транспорту – якщо на авто, я можу дозволити взяти все потрібне, навіть намет, щоб зупинятися на природі. Коли я подорожую автобусом, потягом чи літаком, мені потрібно розраховувати лише на власні сили. Звичайно можна попросити про допомогу незнайомців – підняти, опустити валізу зі сходів, багажної полиці. Але мобільність – дорівнює незалежності.
Якщо я планую багато переїжджати з готелю до готелю, з міста до міста – однозначно обираю невелики рюкзак. У такому разі розв’язані руки і простіше свій багаж нести за спиною. У короткі поїздки літаком мені подобається подорожувати лише з ручною поклажею — це заощаджує час та гроші, адже багаж у більшості авіакомпаній продається за додаткову плату.
Для подорожі на курорт – беру валізу на коліщатках, яка за розміром підходить для Priority, тобто я можу її теж взяти у салон літаку. Варто прикріпити на валізу табличку з контактними даними власника. Так її швидше повернуть у разі втрати.
Порада: Відправляючи ручну поклажу на багажну полицю в салоні літака, краще не залишати у ній великі суми грошей, цінні речі та коштовності. Якщо це невеликий рюкзак, його можна покласти під переднє сидіння. Виняток – місця навпроти аварійного виходу: тут заборонено залишати на підлозі будь-які речі, незважаючи на габаритні розміри.
Що обов’язково взяти із собою у соло-подорож
Не буває поганого сезону для подорожі – буває неправильно підібраний одяг. Хтось воліє подорожувати у штанах, комусь комфортно у сукнях – це справа смаку та зручності, а також традицій, прийнятих у тій чи іншій країні.
Раджу з власного досвіду: беріть із собою якнайменше речей. Тому що, вам же їх і тягати на собі. Краще щось купити вже на місці, ніж набрати зайвого.
Якщо збираєтеся туди, де буде вдень тепло, а ночами холодно – одягайтеся шарами, за принципом «капусти». Так простіше регулювати комфортну температуру – при нагоді можна одягнути або зняти кофту, або куртку. Якщо плануєте подорож із зими в літо, то краще одразу сісти у потяг чи автобус, що везе до аеропорту в більш легкому одязі, ніж потім тягати за собою велику куртку та теплі чоботи. Виїжджайте з мінімум речей, а після повернення замовте таксі додому, або попросіть друзів чи близьких зустріти вас з теплими речами.
Якщо все точно до навпаки, то габаритний одяг можна одягти на себе – навіть якщо спекотно в аеропорту, в салоні літака може бути прохолодно, або в крайньому випадку там його можна буде зняти.
У подорожі я частіше за все їду у розношених кросівках, бо точно буду багато ходити. Додатково беру з собою трекінгові сандалі, якщо мені треба ходити на пляж чи по вулицям в спеку. Підбори, або взуття на плоскій підошві мені не підходять, бо гарантовано заболять ікри та підошви після першої прогулянки.
Гардероб повинен відповідати не лише сезону та стилю поїздки, а й культурно-релігійним вимогам тієї країни, куди куплені квитки. Наприклад, в ісламських країнах краще не ходити з оголеними плечима та у коротких шортах чи спідницях. Якщо в Єгипті на курортах Червоного моря абсолютно нормально носити європейський пляжний одяг. Натомість у Каїрі це буде не лише недоречно, а й у деяких районах міста навіть не безпечно.
Більше подробиць: Як я подорожую з маленькою ручною поклажею
Безпека в жіночих соло-подорожах
Я роблю наступні речі, пов’язані з безпекою, щоб уникнути проблем у подорожі.
Складаю приблизний план подорожі
І залишаю його своїм близьким чи друзям. Якщо не дай боже щось трапиться, вони знатимуть – де мене шукати.
Не гуляю пізно увечері у стрьомних місцях
Наприклад в Барселоні – Готичний квартал. Якщо місто безпечне – можу пройтися увечері, або сама посидіти у барі (і це нормально!!!). Так я робила в Валлетті на Мальті, в багатьох містах Італії та Іспанії.
Якщо вам все ж таки потрібно кудись в Єбеня – краще знайти компанію, або просто обійти неблагополучне місце. Це дуже примітивне правило, але я його дотримуюсь завжди. Іще просте, але важливе – навіть удень, не треба гуляти з розкритими кишенями, краще заховати глибше техніку в рюкзак, а гроші й документи носити у поясній сумці.
Обережно ставлюся до знайомств
Хоча я дуже відкрита до спілкування людина. Але я ніколи не знайомлюся на вулицях, коли мені пропонують знайомство. Виключення – спілкування на шляху Каміно з іншими пілігримами. Там інша атмосфера, коли люди на одній хвилі. Але навіть на Каміно, якщо я відчуваю, що людина мені неприємна, чи від неї йде якась агресія, уникаю спілкування. Але це не означає, що всі чоловіки погані і несуть загрозу – навпаки. Не варто боятись усіх і кожного, але й розслаблятися теж не варто. Бо не всі чоловіки, нажаль, розуміють, що відкрита до спілкування жінка – не означає хвойда.
Гроші у подорожі
Вирушаючи в подорож до іншої країни, краще поділити «яйця по різних кошиках». Беру із собою готівку у різних валютах та кілька кредитних карток. Тримаю гроші в різних місцях – поясна сумка, гаманець, рюкзак тощо )))
Обираю готель чи хостел
Замість безкоштовного каучсерфінгу – я ночую у готелях чи хостелах. Не користуюся цім сервісом, бо не люблю ночувати у помешканнях незнайомих людей. І не люблю відчувати себе зобов’язаною людині-хосту, яка погодиться мене прийняти.
А ще це обмежує мою свободу пересування – треба узгоджувати час прибуття й відбуття, та інші моменти. Мені набагато простіше заночувати у хостелі, якщо готелі дуже дорогі в певному місті. Ну і головне – у чужому домі я не відчуваю себе безпечно. Тому обираю: платити власними грошами за житло, а не власними нервами.
Окремо про безпеку в готелях та, хостелах
Не носіть цінні речі завжди з собою. Якщо в номері готелю є вбудований сейф – краще залишити їх в ньому. Навіть якщо це платна послуга. У хостелах найчастіше є у кожного постояльця індивідуальні шафки, але на жаль, замків часто немає. Я завжди вожу власний замок, щоб зачиняти шафку. Навіть якщо в хостелі є замки – із власним замком буде надійніше. Про всяк випадок, зробіть паперові та електронні копії документів (збережіть їх у телефон, у себе в пошті, на файлообміннику) – якщо оригінал вкрадуть, буде з чим звертатися до поліції.
Автостоп
Це ще одна тема із низки питань про безпеку. Сідати в чужий автомобіль чи ні – це моє власне рішення і тільки я за нього понесу відповідальність. Не потрібно дивитися на світ через рожеві окуляри – якщо вирішили таким чином заощадити на транспорті, то маєте розуміти, що серед більшості нормальних водіїв можна нарватися на неадекватів.
В більшості випадків я уникаю автостопу, якщо подорожую наодинці – за можливістю викликаю таксі через додаток, щоб бути впевненою, що доїду туди, куди мені треба. А ще в момент поїздки якимись не дуже жилими місцями повідомляю чоловіка про номер авто й передаю координати через Google. Так спокійніше.
Страховка
Неможливо передбачити що трапиться в дорозі – медична страховка завжди зі мною. Якщо доведеться звертатися до лікарів, принаймні я за це заплатить страхова компанія (одразу, або потім, компенсуючі мені витрати). Головне – мені не доведеться віддавати всі гроші світу за лікування. Це не образний вираз. Наприклад, лікування без страховки в США коштує дуже дорого. Подумайте, чи варто економія кількох сотень гривень залишитися закордоном без необхідної медичної допомоги.
Порада: зберіть в аптечку необхідні ліки, які можуть знадобитися в подорожі – знеболюючий, жарознижувальний засіб від проблем з ШКТ, індивідуальні ліки, антисептик, пластирі – вам доведеться багато ходити.
Мови та спілкування
Необхідність спілкування іншими мовами часто зупиняє від одиночної подорожі закордон. Насправді з мінімальними знаннями англійської вже можна не боятися купувати квиток та їхати у подорож. Цього вистачить, щоб прочитати знаки в аеропортах, або поставити питання в готелі, барі або в магазинах.
До речі, у багатьох країнах місцеві не обов’язково знають англійську. Наприклад, в Іспанії та Італії мені доводилося або показувати жестами, або використовувати онлайн перекладач, або просити інших місцевих, що трохи знаю англійську, зробити дзвінок по телефону замість мене.
Крім того, у власних подорожах я знайомлюся з мандрівниками з різних країн, які можуть не знати англійську взагалі! І все одно ми спілкуємося, бо нам цікаво разом. Як це відбувається? Все просто: перекладачі Google, інші мандрівники, що можуть перекладати, наприклад, з італійської на англійську. Тобто немає перешкод для спілкування – всі кордони в наших головах.
Коли краще за все їхати у соло-подорож
Тоді, коли вам зручно і виникло таке бажання. Не шукайте великій привід чи найкращий час – його немає. Я взагалі люблю подорожувати наодинці в низкий сезон – взимку, коли немає натовпу туристів. Це як на мене – ідеальний час, щоб побувати в новій країні і насолодитися нею без натовпу.
Якщо ви планували подорож з кимось, і попутники не можуть поїхати. Вважайте це ваш шанс для соло-подорожі – хапайте його, якщо ви не робили цього ніколи.
Поодинока подорож – чудовий спосіб познайомитися з самою собою і дізнатися, що бути однією зовсім не нудно. Це привід навчитися слухати і чути потік своїх думок, і поставити собі найнезручніші питання, щоб отримати на них важливі для життя після подорожі відповіді. Таким чином можна дізнатися про свої слабкі та сильні сторони, і зрозуміти, що других набагато більше і що все на світі під силу.
Корисні статті та посилання:
- Самостійні подорожі – як я готуюсь до поїздки
- Запізнення на рейс – що робити?
- Віденські виноградники – пішохідний маршрут околицями австрійської столиці
- Зручний велосипед для міста: особливості вибору
- Підсумки 2023
- Підсумки 2024
Розклад маршрутів та квитки на автобуси – на InfoBus.ua
Залізничні квитки у Європі зручно шукати на Trainline
Зелена карта, Автоцивілка та Туристична медстраховка – онлайн на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com
