Португальський Каміно - Центральний маршрут

Центральний португальський маршрут Каміно, що веде з Порту до Сантьяго де Компостела. Він не настільки популярний як той, що веде вздовж узбережжя, але сподобався мені більше.

Цей Каміно так само починається у Кафедральному соборі Порту – See, розташованому в історичному центрі Порту і закінчується в соборі Святого Якова у Сантьяго-де-Компостела, Іспанія. Але це внутрішній (не узбережний) маршрут, який проводить паломників через кілька історичних міст і поєднує в собі лісові та сільські пейзажі Португалії та Іспанії.

За даними Офісу прийому паломників, у 2025 році 22,5% усіх паломників, які прибули до Сантьяго-де-Компостела, пройшли саме центральним маршрутом португальського Каміно. Отже, він є одним із найпопулярніших маршрутів Каміно де Сантьяго і сподобається тим, хто любить пасторальні пейзажі, смачну кухню Португалії і Галісії, [то не має багато часу на пішу прогулянку – цей маршрут можна пройти за 8-10 днів. І для кого важливо закінчити недовгий, але красивий шлях саме у Сантьяго де Компостела.

Я пройшла цей маршрут разом з донькою восени 2022 року. Шлях зайняв 10 днів і мені дуже сподобався. На відміну від узбережного, де багато туристів і трохи інша атмосфера, тут менше паломників, більш автентично і не так популярно. Якщо ви шукаєте більш усамітнення, або вже гуляли вдовж узбережжі – Центральний шлях може стати його гарною альтернативою.

Розповідаю про свій досвід і даю поради тим, хто зібрався його пройти.

Огляд португальського центрального маршруту Каміно

Відстань – 243,5 км
Кількість днів – 8-12 днів
Початкова точка – Кафедральний собор – Seе, Порту, Португалія
Фінішна точка – собор Сантьяго-де-Компостела, Іспанія
Рівень складності – середній
Загальний підйом – 4045 м (за 10 днів), загальний спуск – 3820 м (за 10 днів)
Покриття для прогулянок – асфальт, бруківка, пішохідні доріжки/гравійні дороги
Середня вартість – 30 євро з людини на добу при проживанні в альбергах, від 50 євро при проживанні в готелях.

Де починається Центральний португальський маршрут?

Центральний маршрут португальського Каміно починається біля собору Seе в Порту. Повний португальський Каміно починається в Лісабоні, але є лише один маршрут з Лісабона до Порту. З Порту Каміно розбивається на три маршрути: Центральний, Прибережний і Літоральний шлях.

Саме у соборі можна купити креденсіаль – паспорт пілігрима, який дозволить вам поселятися у муніципальних або монастирських альберго. А по прибуттю у Сантьяго де Компостела отримати сертифікат проходження Каміно – Компостелу.

Окрім цього, креденсіаль можна купити в Порту – в муніципальному альберго Albergue de Peregrinos de Porto.

Який маршрут вибрати для виходу з Порту?

Є три маршрути португальського Каміно з Порту: Центральний, Прибережний шлях і від нього розгалуження – Спірітуальний шлях. Я пройшла два – Прибрежний та Центральний. Обидві я починала вздовж узбережжя.

Якщо Прибрежний якось вписується в стандарти – йти біля берегу, то центральний починається від собору і йде вглиб країни. Але хотілося трохи побути біля океану, отже перший день був трохи біля хвиль і по дерев’яним стежкам узбережного шляху. Перші 7 км ми пройшли Прибережнім шляхом, а потім за допомогою Гугл карти перейшли на Центральній.

Можна цього не робити і йти строго за стрілками. Або взагалі, доїхати на метро до району Матузіньош, перейти міст і пройти вздовж океану, а в містечку Віла ду Конде перейти на Центральний шлях.

Або як роблять деякі пілігрими – стартувати одразу від аеропорту Порту після прильоту. Аеропорт розташований неподалік від шляху – перейти на нього можна без будь яких проблем. А креденсіаль можна купити в першому зустрічному муніципальному альберго. Варіантів безліч – якщо вмієте користуватися картами Гугл, це не буде для вас чимось важким.

Варіанти переходу з Узбережного на Центральний маршрути

Ми почали перший день з прогулянки вдовж узбережжя океану. Бо це було доволі приємно, а ще моя попутниця минулого разу пропустила цей шматочок через те, що прилетіла в аеропорт після обіду і доєдналася вже в містечку Віла ду Конде.

Отже, якщо в вас є бажання трохи пройтися крізь океанські дюни дерев’яними стежками, побачити океанські хвилі, а вже після зануритися у Центральний Португез після Порту, можна перший день йти від Порту до Віла-ду Конде. А вже наступного дня повертати у глиб країни. До речі, там є відповідна розмітка – так роблять багато пілігримів.

Ще один спосіб поєднати узбережжя з серединним маршрутом – це дійти вздовж узбережжя до кордону з Іспанією, а саме містечка Камінья. А там вже повертати від океану вглиб – є розмітка цього варіанту, що веде в місто Валєнса вздовж річки Міньйо.

Ми взагалі пройшли вздовж аеропорту і пішли вглибину без покажчиків, просто зоб дістатися першої ночівлі біля містечка Віларіньо у монастирському альберго. Чесно кажучи не було нічого складного – просто йшли по Гугл картам через села, бо так нам захотілося.

Чи легко знайти дорогу і не загубитися на шляху?

Так, Центральний шлях добре промаркований від початку до кінця – мушлі і жовті стрілки є повсюди. Вам не потрібен GPS, карта чи путівник, щоб знайти дорогу. Багато пілігримів користуються додатками з прокладеним маршрутом – якщо вам так спокійніше, звісно користуйтеся! Я ходжу суто стрілками, а якщо трошки пішла не туди – відкриваю Гугл мапс. Якщо немає сигналу – питаюся у місцевих – така собі старомодність, хоча це мені дуже подобається на Каміно.

Португальська дорога Camino позначена жовтими стрілками та раковинами гребінців, намальованими на стінах, землі, скелях тощо. Іноді в містах її позначають металевими мушлями, вмурованими у бруківку.

Наскільки складний Центральний маршрут?

Центральний шлях має кілька трохи складних етапів з довгими та крутими підйомами та спусками. Я б виділила два етапи: від Ponte de Lima до Rubiães і менш складний – від Tui до Redondela. Обидва етапи мають круті підйоми з наступними спусками. Останній день від Падрона до Сантьяго, особливо остання частина, має невеличкі підйоми.

Є кілька відносно довгих днів, які сягають понад 30 км у стандартному маршруті. Але ви можете легко розділити ці дні на два. Між ними є місця для ночівлі, тому вам не потрібно дуже втомлюватися. В один день ми так і зробили, хоча я про це трохи жалкую, тому що не зупинилася через це на ночівлю в дуже красивому місті Понте де Ліма.

Скільки грошей на день у середньому коштує цей маршрут?

Бюджет Camino залежить від кількох факторів – де ночувати і де харчуватися кожен день. Він коливається від 25 до 50+ євро на людину на день. Фактори включають тип розміщення, приготування їжі чи харчування поза домом, використання послуги перевезення багажу тощо.

Отже, зупиняючись у муніципальних альберго, або розділяючи приватну кімнату з іншим пілігримом, готуючи самостійно, а не в ресторанах – старт від 25 євро на день. Приватний номер і харчування в ресторанах – враховуйте, що доведеться витрачати від 50 євро на добу.

Які краєвиди на Центральному шляху?

Краєвиди вздовж Центрального португальського маршруту поєднують ліси, поля та невеликі міста. Час від часу ви прогулюєтеся вздовж дороги з автомобілями, але зазвичай це надовго.

Чи доводиться багато ходити по бруківці?

Так, у лісовій половині центрального маршруту португальського Каміно від Порту до Валенси багато ділянок, де треба йти по бруківці. На іспанській частині маршруту від Туї до Сантьяго-де-Компостела – переважно це грунтівки або асфальт. Бруківки майже немає.

Для прикладу португальська частина (Порту – Валенса) маршруту Каміно становить 122 км, з яких 42,5 км ви йдете брукованим камінням. Це доволі неприємно для стоп, але якщо мати товсті подошви кросівок, майже не відчувається дискомфорт.

Чи багато треба йти по дорозі?

Тут і там трапляються короткі відрізки, де ви йдете дорогою, але зазвичай це 100-300 м, а потім маршрут повертає кудись вглиб полів чи виноградників. У першій половині Центрального маршруту від Порту є частини дороги, але є альтернативні маршрути, які позначені на трасі (частіше за все додаткові кілометри, але вони варті того).

Я рекомендую використовувати альтернативні маршрути, оскільки вони відводять вас від дороги. Відстань зазвичай трошки більша, але це набагато безпечніше і приємніше, ніж біля траси.

Служба доставки багажу по центральному маршруті

Якщо в вас немає можливості нести свій рюкзак самостійно, можна скористатися трансферною компанією. Кілька компаній пропонують послуги доставки багажу на Центральному маршруті. Ось три основні компанії: Pilbeo , TuiTrans і Correos (лише частина від Tui до Santiago). Середня ціна 7 євро за рюкзак за етап.

Як це працює:

Це дуже легко: перевізники забирають ваш багаж у місці ночівлі вранці та залишають його в наступному місці після обіду. Ви можете ходити з маленьким рюкзаком, маючи при собі лише необхідні та цінні речі. Решту ваших речей щодня буде перевозити автомобіль. Вам не потрібно чекати, поки вони заберуть ваш багаж, ви просто залишите його на стійці реєстрації вранці. І перед цим заповнити спеціальну форму, яку надає альберго чи готель, де ви зупинитеся.

Я поки жодного разу не відправляла свій рюкзак. Але довелося відправляти речі інших пілігримів, які забували щось і просили це зробити, обігнавши нас на шляху.

Які цікаві міста на Центральному португальському Каміно?

Для мене головною принадою маршруту були його історичні міста: Барселуш, Понте-де-Ліма, Валенса, Туї та Понтеведра. І звичайно ж Порто і Сантьяго-де-Компостела – початкова і кінцева точки португальського Каміно.

Де зупинитися в Порту

Albergue de Peregrinos de Porto – тут або в Кафедральному соборі можна придбати Паспорт Пігріма (Credential). Коштує 2 євро. Забронювати ліжко можна, написавши на електронну пошту хостелу. Майте на увазі, що заселення суто до 20:00 – пізніше хостел зачиняється.
Best Guest Porto Hostel≫ – Зручне розташування у районі Рибейра, приємний персонал, сніданок. Досить затишно, зручно зроблено дрібниці біля ліжка.
Nice Way Porto Hostel≫ – гарний хостел в будівлі, де розташований всім відомий Макдональдс Порту з чудовим оформленням в стилі арт-нуво. Чисті кімнати, гарна вітальня, є сніданки. Ми зупинялися саме в ньому перед тим, як розпочати свій Центральний Португальський Каміно.

Пішохідні етапи Camino Portuguese Central Route

День 1. Porto – Vilarinho

Відстань – 27 км, важкість – *

Це легкий пішохідний день із різноманітними пейзажами. Ви побачите історичний центр Порту, його житлові райони і набережні (якщо підете в цей день шляхом вздовж річки Дору і океану), невеличкі ліси та маленькі міста.

Перші 7 км від собору Се, Центральний маршрут і Прибережний маршрут йдуть тією ж стежкою. На 7 км вони розділяються. Прибережна дорога (іде вздовж річки) йде іншою стежкою від собору. Маршрут добре розмічений. Якщо йти через місто, перші 2 км від собору трохи заплутані, оскільки надто багато інших знаків, машин і людей. Якщо вздовж набережної – все абсолютно зрозуміло.

Прогулянка історичною частиною Порту, яка переходить або на набережну річки, або проходить через тихі квартали та житлові райони Порту. Обирати вам.

Взагалі, якщо мало часу (або як в мене – це був вже другий Португальський шлях і не хотілося йти через місто) – можна сісти на метро чи автобус і дістатися району Мотузіньйош. Там перейти через міст біля порту і далі вирушати вздовж океану (перший день ми так і зробили).

Через 7 км після старту ви побачите розділення на Прибережну та Центральну траси (ліворуч від вулиці) у Padrão da Légua на перехресті R. Nova do Seixo та R. Fonte Velha.

Ми пройшли вздовж берега до пляжу Praia de Angeiras, а потім пішли вглиб від океану. Було нестерпно спекотно і ми вже все це бачили, коли ходили за декілька років тому Узбережним маршрутом. Трохи поблукали, користуючись Гугл картами і на кінець кінців вийшли до стрілочок у селищі Вілар – невелике містечко з кафе та магазином.

Далі дійшли до Gião, невелике містечко з рестораном. Тут ви можете проштампувати свій паспорт пілігрима на стенді зі штампом на лівій стороні вулиці. Трошки далі можна побачити невеликий супермаркет, щоб купити собі продуктів. Біля кафе «Doce Giao» маршрут розгалужується. Рекомендую дотримуватися альтернативного маршруту, який повертає праворуч і проходить через тиху місцевість. Лівий маршрут продовжується вузькою дорогою – небезпечний варіант для піших прогулянок.

Де заночувати

За 700 м від маршруту Каміно є гарний гостьовий будинок Casa Mindela . Ви можете зупинитися там замість того, щоб йти до Віларіньо.
A Casa da estrela – Albergue de Peregrinos – чудовий хостел із турботливою господинею, розташований на шляху, але не доходячи до кінцевої точки етапу.
Ми зупинялися у монастирі Вайран – Albergue de peregrinos do Mosteiro de Vairão. Дуже чисто, нам дісталися одноповерхові ліжка, є кухня для приготування вечері. Мені там дуже сподобалося. Розташований за 2 км до кінцевої точки цього етапу Віларіньо (Vilarinho).

День 2. Віларіньо – Barcelos

Відстань – 27 км, важкість **

Це дуже довгий пішохідний етап, який починається між селами і мальовничими полями. Його можна за бажанням розділити на два етапи. Ми виріши пройти весь шлях пішки і навіть додали до нього невеликий гачок із крутим підйомом угору.

Порада: Але ви можете за бажанням розділіть етап на два та краще пройдіться два дні спокійно, ніж перевтомлюватись і, можливо отримати проблеми з пухирями після дуже довгого дня.

Це приємний день прогулянки малими містами в першій половині та красивим лісом у другій половині. Якщо ви хочете зупинитися пообідати чи випити кави, зробіть це в Сан-Педро-де Ратес, наступна зупинка буде лише за 19,5 км. Перед тим, як дістатися Барселуша, ми вирішили піднятися на пагорб, щоб побачити ще раз океан.

Після Педра-Фурада є розгалуження доріг, якщо йти вліво, можна піднятися на великий пагорб і побачити там церкву Santuário de Nossa Senhora da Franqueira. Вона розташована на чудовому оглядовому майданчику, з якого офігезні краєвиди на 360 градусів І можна ще раз побачити океан (наступного разу ми його побачили вже у Фіністьєррі і Мушії після Сантьяго).

Передостання частина шляху йде вздовж траси брукованими тротуарами. Трохи важкувато для ніг, отже майте взуття із товстим протектором.

Барселуш

місто знаменитого півня та столиці ремесел у Португалії. Не пропустіть і подивиться: середньовічний міст, Paço dos Condes de Barcelos і Torre da Porta Nova у старому місті. Купіть на пам’ять брелок або інший сувенір про півника – один із символів португальської нації.

Дуже раджу вечерю в ресторані Gandra – Prato do dia – ми замовили свинячі відбівні з салатом і вино. Недорого і швидко.

Де зупинитися в Барселуші

Ми зупинялися у маленькому і дуже скромному альберго-донатіво – Albergue Cidade de Barcelos. Нічого особливого, чисто, нам вистачило місць, після нас заселилися ще польські дівчата і було комплето. Трохи в стороні від Старої частини міста.
In Barcelos Hostel & Guest House – приватний і більш комфортний хостел, що має і окремі номери.

День 3. Barcelos – Vitorino dos Piães

Відстань – 22 км, важкість *

Це дуже довгий пішохідний етап, і ми чесно спочатку планували дійти до Понте-де-Ліма. Але був дуже спекотний день, а так як ми взагалі нічого завчасно не бронювали, тому після першої половини шляху вирішили не йти всі 34 км. Вирішили дійти до Віторіну-душ-Піайнш і зупинитися в приватному альберго, який забронювали зателефонувавши по дорозі.

Отже цей етап за бажанням можна розділити на два етапи. Або зробити як зробили ми, пройти 2/3 шляху, а інші 1/3 наступного дня доєднати до наступного етапу.

Весь день шлях йде маленькими селами між полями і серед лісів. Тут і там ви побачите встановлені статуї португальського півника.

Неприємне: А ще цей день був трохи неприємним – ми з донькою, а як потім виявилося і інші жінки, побачили на вузькій стежці місцевого ексгібіціоніста. Він налякав мою доньку, але я прогнала його гучними криками. Тітоньки з США, що йшли перед нами за півгодини теж були в шоці, я заспокоїла їх, що такі хворі люди здебільшого не чіпають жінок, вони тільки показують. Але поліції на нашому шляху не було і розповісти про цього “красеня” не було кому. На жаль.

Ви можете розділити довгий етап на два та провести ніч у Віторину-дус-Піайнш, а наступного дня продовжити шлях до Понта-де-Ліма. Другий день буде коротким, але це означає, що у вас буде більше часу для дослідження прекрасного міста Понте-де-Ліма. Варто дослідити історичну частину міста, римський/середньовічний міст та прекрасний парк (Parque do Arnado) на іншому березі річки.

Ми зупинилися на ночівлю у Віторіну-душ-Піайнш – робити тут немає що. Але ми весь вечір провели в чудовому саду альберго, насолоджуючись прохолодою після спекотного ходового дня. Якщо в вас будуть сили йти до Понте-де-Ліма, раджу це зробити. Місто чудове, багато ресторанів – ми його побачили наступного дня, зупинившись на годину на ланч.

Де зупинитися в Віторіну-душ-Піайнш

Як я вище зазначила, ми зупинилися в Casa Sagres – це один з найкращих хостелів, в яких я будь-коли зупинялася. Дуже привітні власники, готували нам вечерю і сніданок. Є великий гарний сад з джакуззі, в якому можна розслабитися після довгого виснажливого шляху.
Casa Rural O Estábulo de Valinhas – поряд розташований ще один приватний готель з елементами альберго, в якому є спільні і окремі кімнати. Пропонують вечерю і власне вино.
HI Ponte de Lima – Pousada de Juventude – аотберго в Понте-де-Ліма з дуже гарним співвідношенням ціни та якості, комфортно та чисто.

День 4. Vitorino dos Piães – Rubiães

Відстань – 29 км, важкість ***

Цей етап можна вважати найскладнішим на Центральному маршруті. Треба перейти через невисокі гори, хоча більша частина цього переходу йде асфальтом, але майже весь час від Понте-де-Ліма вам доведеться йти уверх. Треба піднятися на вершину A Portela Grande, найкрутішого схилу на Португальському шляху.

Чи потрібні для цього палиці? Як на мене – ні. Але більшість пілігримів ними користуються – вирішуйте на ваш розсуд, бо я в такі пагорби палиці не беру.

Якщо ви будете стартувати в Понте-де-Ліма, день буде трохи виснажливим, але недовгим. Ми же почали свій шлях за 12 км від Понте, тому добряче втомилися. Ми не стали ділити цей день навпіл через те, що за прогнозу увечері намічалися дощі і зливи. Отже нам треба було перейти через перевал і переночувати вже за ним, щоб наступного утра не йти у горах під сильним дощем.

Хоча і нас трохи намочив невеликий дощик – він був короткочасний, тому не задав великих проблем.

Понте-де Ліма

За три години ми дійшли до чудового Понте де Ліма, відоме як найстаріше місто в Португалії біля річки Ліма (Лімія в галісійській частині). Понте де Ліма є красивим містом з цікавою середньовічною монументальною архітектурою.

Тут також варто відвідати особливі страви кухні, зокрема страви з міноги – річкові паразити, з яких тут готують закуски, приготовані тисячею способів. А також рису саррабульо та свинини рохоес. Раджу ресторан Encanada, який розташований на набережній річки Ліма.

Поївши смачні свинячі вуха і паштели з тріскою, ми вирушили у бік моста – того самого понте на річці Ліма і перейшли її на інший бік. Далі починається поступовий підйом лісами і під величезними естакадами автостради. Потім через села Labruja та Codeçal.

А далі по гірській стежці, де вам можливо будуть в нагоді палиці – підйом досить довгий і крутий. Ви набираєте понад 300 м за 5 км. Найскладніша ділянка знаходиться між 10 км та 13 км від Понте де Ліма. Крутий спуск починається на позначці 13 км. Але він не такий довгий і крутий, як підйом. Ви спускаєтеся на 190 м за 5 км.

До речі, ви зможете побачити Крус-дус-Франсесес – кам’яний хрест за 12,5 км від Понте де Ліма. Він позначає місце, де місцеві жителі влаштували засідку на солдатів армії Наполеона під час вторгнення 1809 року.

У другій половині дня немає місць для зупинок для їжі чи напоїв, тому обов’язково візьміть із собою достатньо води для підйому. Ми йшли на підйом у шалений вітер і легенький дощик. Було спекотно і мокро одночасно. Але ми за чотири години подолали цей відрізок і пішли вниз у бік Rubiães.

Порада: Якщо ви подорожуєте на велосипеді, вам, можливо, доведеться переносити на собі його на скелястих ділянках. Або, якщо хочете, можете поїхати по дорозі M-552, а потім по N-201. Цим об’їздом зможуть скористатися і люди з обмеженими можливостями пересування.

Де зупинитися в Rubiães

Ми забронювали двомісний номер з ванною кімнатою в Residencial Repouso do Peregrino. Все було дуже чисто. На вечерю, якщо хочете, вас заберуть на фургоні та відвезуть до сусіднього ресторану (Bom Retiro), де чудове меню за помірними цінами. Потім вас відвезуть назад до вашого помешкання. Номер коштував 35 євро.
Albergue de peregrinos de Rubiães – муніципальний недорогий альберго з простими зручностями, ціна ліжка 10 євро.

День 5. Rubiães – Tui (Іспанія)

Відстань – 19 км, важкість *

Мені дуже сподобався цей етап Центрального маршруту. Незважаючи на відносно коротку відстань, він дуже різноманітний. Ми змогли пройтися лісом і полями, відвідати дві середньовічні фортеці та фактично в цей день ви переходите з Португалії в Іспанію.

Ця частина шляху йде між маленькими містами і крізь виноградники, що утворюють чудернацькі тунелі. Ми йшли наприкінці вересня під час збору врожаю – бачили корзини з виноградом, запах стояв пречудовий! Взагалі по дорозі було багато кафе, де можна зупинитися на сніданок або ланч. Легка і приємна частина Центрального маршруту.

Ще одна помітна особливість щодо пішохідного покриття португальського Каміно полягає в тому, що як тільки ви перетнете маршрут до Іспанії, на ньому більше не буде бруківки (можливо, де не де у містах, але не так, як у Португалії). Пам’ятайте про різницю в часі: Іспанія на 1 годину випереджає Португалію!

Примітка: Якщо ви почнете йти Центральним маршрутом у Порту, будьте готові побачити набагато більше паломників, коли дістанетеся міста Туй. Звідси до Сантьяго багато людей проходять лише останні 100 км, що є необхідним мінімумом для отримання сертифіката Компостели.

Валенса і Туй

Сьогоднішній етап є доволі короткий, тому є можливість зупинитися на ночівлю або в прекрасному містечку Valença do Minho. Або перетнути міст через річку Minho і потрапити в Галісію, щоб провести ніч у Tui.

Якщо ви залишилися у Валенсі, обов’язково відвідайте її фортецю на річці Мінью та церкви Санта-Марія-душ-Аньос і Санто-Естеве. Фортеця Валенса розташована на вершині пагорба та пропонує захоплюючі краєвиди на місто та його околиці.

У Валенсі також можна скуштувати португальську кухню, яку скоро доведеться замінити на галісійську. Рекомендую такі страви, як Bacalhau de São Teotónio – обсмажена і запечена з цибулею треска, Cabrito à Sanfins – запечена козлятина з картоплею, Аnho no forno – запечене ягня.

Ще одна пам’ятка цього дня – металевий міжнародний міст через річку Мінью, з якого можна побачити чудові краєвиди на обидва береги та фортеці.

Фортеця Туї — іспанська фортеця на протилежному боці річки. І місто з чудово гарною старою частиною мені дуже сподобалося! Варто провести будь-який час у місті Туї, щоб дослідити його велику культурну спадщину, а також скуштувати смачні делікатеси південної галісійської кухні та кухні Міньота. Якщо плануєте вечерю не в альберго – раджу цей заклад Taperia O Albergue. Тут недорого, смачно і швидка подача. На честь прибуття до Іспанії ми замовили падронські перчики, картоплю – пататас бравас і пульпо – восьмініг по-галісійськи.

Де зупинитися – Валенса або Туй

Albergue de peregrinos de Tui – старий муніципальний альберго біля собору, де вночі може бути холодно від річки. Великі кімнати з великою кількістю ліжок.
Albergue Villa San Clemente – з цього альберго в Туй відкривається гарний краєвид на стежку Каміно та є різноманітні варіанти спальних місць – спільні кімнати і приватні номери за адекватну ціну.
Albergue Buen Camino Tui – сучасний, чистий і неймовірно комфортний альберго зі сніданками, є ідеальною зупинкою на Каміно.
Albergue de peregrinos São Teotónio – муніципальний альберго у Валенсі з кухнею, вітальнею та їдальнею. Але розташований не в центрі Валенси.
Hostel Bulwark – Чудове розташування в місті Валенса, комфортні номери із двоярусними ліжками, шафками для багажу, пропонують сніданок із самообслуговуванням та швидкий Wi-Fi

День 6. Tui – Redondela

Відстань – 32 км, важкість **

Ще один довгий і через довжину трохи складний день на Центральному маршруті португальського Каміно. За бажанням і якщо маєте достатньо часу його можна розділити на два етапи: від Туї до О’Порріньо – 15,5 км та від О’Порріньо до Редондели – 16 км.

Важливо пам’ятати, що для отримання сертифіката Компостели після проходження маршруту Каміно вам потрібно збирати щонайменше 2 штампи на день протягом останніх 100 км. Тобто після Туї треба ставити штамп ще й десь на шляху, а не тільки в альберго. Наприклад в барі, чи біля церкви, якщо там є печатка. Зазвичай, вам не потрібно нічого замовляти, щоб отримати штамп.

Зранку ми стартанули посеред туману, який буквально застудив нас вночі в холодному муніципальному альберго. Але коли вийшло сонце, все навкруги – евкаліптовий ліс і дорога були трохи містичними. Ми зустріли музиканта, що грав на волинці (мабуть він там є кожен ранок), але ця музика була дуже в тему.

Ось ми і в Галісії, йдемо до Сантьяго, і попереду нас чекає рівний, добре маркований маршрут. Але зауважте, що тепер ви не будете йти наодинці де ні де зустрічаючи пілігримів. Все, про усамітненість можна забути – це останні 100 км. Нас постійно наздоганяли групи пілігримів. Особливо важко йти паралельно зі школярами, яких було дуже багато на початку жовтня. Вони гучні, не намагаються поступатися дорогою, коли їх обганяєш. Короче трохи важкувато стало йти.

Починаючи з Туй маршрут пролягатиме паралельно річці Міньо. А потім увійде в ліси та виноградники, хоча значна частина продовжуватиметься вздовж доріг. Тому потрібна обережність, як і покращена видимість. Денний маршрут пролягає урбанізованою місцевістю з надмірною кількістю асфальту. Якщо ви хочете, ви можете уникнути не дуже приємної ділянки, яка проходить через промислову зону O Porriño.

На щастя, у 2013 році було створено альтернативний маршрут через природну зону Ас-Гандарас та вздовж річки Лоуро, оминаючи громіздкий промислову зону О-Порріньо. Це чудова стежка, що проходить вздовж річки у лісі, в спекотний день ми чудово прогулялися нею, не відчувши сильної втоми, яка нам точно б світила якщо б ми шли асфальтом по урбаністиці.

Єдиним значним підйомом в цей день є сходження до каплиці Сантьягіньо, де ми набирали біля 150 метрів висоти за 3,1 кілометра від хостелу в Мос.

Редондела

Редондела – відоме місто, де щороку проводять фестиваль Festa da coca. Серцем фестивалю є процесія Пресвятих Дарів на вражаючому квітковому килимі, але те, що робить його справді унікальним, — це присутність Коки, міфічного дракона, який ніби то тероризував мешканців міста, поки не був переможений.

Вражаюча шарнірна фігура Коки проходить парадом вулицями в супроводі пенлас – дівчат, одягнених у біле, які танцюють навколо неї. Це захопливе видовище, яке переносить глядачів у світ галісійського фольклору. А в травні тут проходить фестиваль шоколаду.

На шляху ви побачите перлини спадщини Рендондели, такі як замок Сутомайор і римський міст Понтесампайо.

Щодо вечері – раджу недорогий заклад Cafetaría Farola, де ми вдвох повечеряли за 25 євро.

Де зупинитися в Редондела

Ми ночували у альберго A Conserveira – він розташований на шляху, близько до центру міста. Сподобалися відокремлені шторками ліжка, ніби то в окремій кімнаті. Є пралки і сушарки, багато місця у кімнатах.
Albergue Parroquial Santiago Apostol de Redondela – розташований поруч хостел, трохи старіший і простіший, в ньому немає приватності – всі ліжка стоять поруч одне з одним. Але все чисто, є кухня і де поїсти. Альберго приватний, але виглядає як класичний галісійський муніципаль.
A Casa da Herba – ще один гарний приватний альберго в центрі Родондели. Є постіль і рушники, дуже чисто, в наявності пралка і сушарка.

День 7. Редондела – Понтеведра

Відстань – 20 км, важкість *

Родондела – це місто, де зустрічаються два португальських маршрути: Прибрежний і Центральний. Про подальший шлях я вже писала, коли розповідала про свій досвід проходження Прибрежного маршруту. Отже можна подивитися про це там, або читати далі. Досвід трохи відрізняється тому, що цього разу ми побачили більше і зупинялися в трохи інших місцях.

Далі ви проходите через не дуже цікаве на перший погляд містечко Аркаде. Але воно має свою пам’ятку – гарний середньовічний міст Сампайо через річку Вердаге, який єднає Аркаде з сусіднім селом Понтесампайо.

Минулого разу ми зупинялися на ночівлю в Аркаде, неподалік від мосту є дуже гарний ресторанчик – Marisquería Arcade з морепродуктами, дуже його раджу.

Збудований на римських фундаментах, перша відома згадка про міст датується 977 роком. Неподалік стояла фортеця Сан-Пайо-де-Лодо, яку захопили та зруйнували маври в 997 році. Після цього мандрівники, які бажали перетнути його, повинні були платити мито, поки архієпископ Дієго Гельмірес із Сантьяго-де-Компостели не поклав край цій практиці. Зараз всі йдуть ним звісно безкоштовно (і їдуть теж))).

Однак саме в 1809 році міст заслужив своє місце в історії. Тут іспанські та французькі війська зіткнулися в битві при Понте-Сампайо під час війн на Піренейському півострові. У битві взяло участь майже 20 000 чоловіків, а близько 3000 солдатів загинули та були поранені. Французи були змушені відступити, повністю залишивши Галісію. Історики вважають, що це стало ключовим поворотним моментом у війні, яка зрештою призвела до поразки Наполеона.

Короткий етап з невеликими схилами, який проходить уздовж прекрасного заливу Віго. Це був приємний день прогулянок з прекрасними лісовими краєвидами та багатьма місцями для зупинки на каву та відпочинок. Включаючи кілька спонтанних кіосків з напоями і їжею посеред лісу, де можна було придбати закуски, каву, прохолодні напої та залишити пожертву, поставити штамп.

Десь за 3 км до Понтеведри є розгалужування на офіційний і альтернативний варіантом. Більшість людей обирають додатковий маршрут, оскільки він проходить через ліс, а не «офіційним» маршрутом вздовж дороги. Ми так само пішли і не пошкодували – дуже гарно, спокійно, хоча народу йшло багато.

А вхід у Понтеведру взагалі дуже класний – через арочний міст, але не по мосту, а під ним. Це місце впізнають всі пілігрим, що проходили обидві маршрути – я впевнена в цьому.

Понтеведра

Минулого разу ми пройшли повз Понтеведру, але цього разу вирішили завершити етап саме тут. По перше – хотілося краще побачити це місто. А по-друге – побувати на месі в у церкві La iglesia de la Virgen Peregrina, який має унікальну форму мушлі гребінця на честь Каміно. Ця церква присвячена Богородиці-пілігриму, і є символом міста і присвячений саме паломникам.

Понтеведра дуже красиве місто, яке може похвалитися багатою історичною спадщиною та жвавим старим містом, ідеальним для того, щоб перекусити чи випити. Головними продуктами міста є морепродукти та риба, особливо устриці, мідії, молюски та гребінці. А на десерт смаколики з листкового тіста, начинені мигдалем.

Раджу ресторан Los Castellanos, в якому ми знов замовили восьминіг по-галісійські і декілька закусок. Було смачно, хоча трохи дорожче, ніж в попередніх закладах, де ми зупинялися на вечері.

Де зупинитися в Понтеведрі

Albergue GBC Pontevedra – ми зупинилися в цьому сучасному альберго – зручні ліжка, великі кімнати, є хороша кухня. Розташований неподалік від входу в місто.
Hostel Charino – хостел прямо в центрі, зручно. Дуже сучасний та стильний інтер’єр, продумано, комфортно. Тераса, кухня, пральна та сушильна машини, фен. Надаються рушники. Вранці пригощають сніданком.

День 8. Понтеведра – Кальдас де Рейс

Відстань – 21 км, важкість *

Ми вийшли з Понтеведри вранці – гарне місто, жаль знов не вдалося залишитися в ньому на два дні, бо воно того варто. Спочатку шлях петляє містом, а потім переходить мостом через широку річку Лерез. Тут прям ну дуже красиво!

У першій половині немає місць, де можна зупинитися, щоб поїсти чи випити кави, тому краще поснідати в Понтеведрі, перш ніж розпочати прогулянку. У другій половині, через 9 км, є кафе та бари.

До речі, саме після Понтеведри (через 3 км) маршрут розгалужується на додатковий – Variante Espiritual (Духовний варіант), який повертає наліво. А правим залишається головний – португальський маршрут Каміно. Розгалуження добре позначене.

Цей відрізок стежки пролягає стежками та селами, характерними для красивої галицької місцевості. Етап перетне кілька точок уздовж національної автомагістралі (N-550, яка з’єднує Понтеведра та Сантьяго-де-Компостела), а потім пройде зигзагами через поля та села аж до Кальдас, міста з тисячолітньою історією, відомого, як випливає з його назви, своїми численними гарячими джерелами.

Але по дорозі ми вирішили зробити маленький гачок – зайти до туристичної пам’ятки – водоспадів Fervenzas do Barosa. Для цього ми відійшли буквально на півкілометра в бік – місце доволі цікаве і варто, щоб його побачити.

Кальдас-де-Рейс

Кальдас-де-Рейс – це невелике містечко, набагато менше за Понтеведру. Тут є багато готелів, альберге та ресторанів, а також кілька супермаркетів. А ще тут є декілька готелів з термальними басейнами. Якщо немає на них грошів, можна прийти до безкоштовного гарячого джерела, що розташоване в центрі міста, і посидіти, звісивши ноги у гарячу воду в джерело, що розташоване на вулиці Rua Don Carlos García Bayón, 36.

Хто ще не куштував, скористайтеся можливістю замовити емпанаду: з міногами, кукурудзою, сардинами чи м’ясом. Раджу в Кальдас де Рейс дуже гарний ресторанчик – Meson Bermaña (Rua Porto do Río, 6). Раджу це смачне місце – тут дуже дешеві й смачні морепродукти.

Де зупинитися в Кальдас-де-Рейс

Аlbergue a queimada – альберго неподалік центру міста, ліжка по 16 Євро
Albergue As Pozas Termais – Один з кращих альберге на шляху, особливо зручні сходи до ліжка вгорі. Також самі ліжка дуже зручне, свіжа постіль, зручне розташування прямо в центрі.
Pensión Atenea & Via Romana – Grupo Arcanos – пансіон має кімнати 2-3-4 місні з окремими ліжками, якщо ви йдете компанією – дуже зручний варіант для нічлігу.

День 9. Кальдас де Рейс – Падрон

Відстань – 19 км, важкість *

Сьогодні ми знов йдемо лісом і маленькими селами Галісії. Людей все більше, але на шляху багато кафе, де всі розосереджуються під час зупинок на сніданок, або на чашку кави. Після Кальдес потрапляємо на лісову стежку, якою приємно йти.

Коли дійдете до містечка Карраседо, побачите чудову церкву, Ігрексія Санта-Марина-де-Карраседо. Церква дуже гарна, з величезними пальмами та кількома цікавими дерев’яними скульптурами на території. Побачила її вдруге і згадала, як відпочивали біля неї минулого разу.

На цьому етапі ми вийшли з провінції Понтеведра і пішли в Падрон, де розташована нинішня парафія Ірія-Флавія. На цьому місці стояло однойменне давньоримське місто, яке мало важливий порт. Згідно з легендою, саме в Ірії Флавійській апостол Яків вперше проповідував на Піренейському півострові. І саме туди його дістався його легендарний кам’яний човен з останками святого Якова з Єрусалиму.

Варіант зупинки в монастирі Хербон (додатково на 3 км)

Безпосередньо перед тим, як ви досягнете римського мосту через річку Улья, перед вами постане вибір: слідувати головною стежкою або зробити 3-кілометровий обхід, щоб відвідати монастир Санто-Антоніо-де-Ербон. Хоча це трохи додасть відстані, це гарна можливість відчути частинку історії Каміно і навіть переночувати в традиційному паломницькому альберге.

Я в таких монастирях зупинялася на інших шляхах – Франсез і Норте, тому ми йшли одразу в Падрон. Але якщо ви вперше – раджу відвідати монастирський альберго.

Монастир, заснований у 1396 році францисканськими ченцями, був духовним центром понад шість століть. Він служив резиденцією для ченців, школою підготовки місіонерів і, що найвідоміше, місцем народження перцю Падрон. У 17 столітті ченці, які повернулися з Америки, завезли цей перець до монастирських садів. Решта, як то кажуть, вже історія, але, можливо, цю знамениту закуску-тапас варто було б називати перцями Herbón, а не Padrón!

Падрон

Про Падрон і його найцікавіші місця я вже писала, але трохи повторюся. З усіх місць уздовж Каміно-де-Сантьяго, Падрон, мабуть, найважливіше та єдине місто, безпосередньо пов’язане зі служінням Святого Якова на Піренейському півострові. Історично Падрон був відомий як Ірія Флавія, кельтське поселення, розташоване на злитті річок Сар та Улла.

Релігійна традиція розповідає, що святий Яків Старший (Сантьяго-ель-Майор), син Зеведея та один з найближчих учнів Ісуса, жив і проповідував тут під час своєї місіонерської подорожі на Піренейський півострів.

Кажуть, що після його мученицької смерті в Єрусалимі в 44 році нашої ери його учні перевезли його тіло назад до Ірії Флавії. Вони пришвартували своє судно до великого каменя, Педрона, який зараз знаходиться під вівтарем церкви Сантьяго-де-Падрон. Сама назва міста походить від Падрона.

Хоча історичних документальних доказів його присутності мало, давня історія цієї місцевості, що передавалася крізь століття, пов’язує його з Ірією Флавією та говорить, що він жив і проповідував як у місті, так і з сусідньої гори Медоньяс. Місія Якова мала обмежений успіх серед місцевого кельтського населення, але його зусилля стали основою християнської історії регіону.

Но пагорбі над містом є парк, де за легендою чернець знайшов святого. Обов’язково піднімиться старовинними сходами на схил Santiaguiño Do Monte. Тут дуже гарна атмосфера на заході сонця.

Незалежно від віри і релігійності, неможливо пройтися цими землями, не відчуваючи ваги історії та слідів, якими залишилися на цій землі. Мене, принаймні всі ці легенди і старі каміння дуже вражають. Тому Падрон є моїм улюбленими містом на Португальському шляху.

А ще, у Падроні вам точно доведеться спробувати їх знаменитий перець, Пьєменте де Падрон (або Хербон). Є така байка, що коли група друзів замовляє в якості закуски падронські перці, кому дістанеться гострий перець – той і платить за вечерю. Ми кожного разу з донькою так грали в цю гру, бо майже кожен вечір замовляли Пьєменте де Падрон.

Де зупинитися в Падроні (Хербон)

Альберго San Antonio de Herbón Pilgrim пропонує дуже традиційний досвід Каміно. Якщо у вас є час та енергія, обхідний шлях того вартий, особливо якщо ви залишаєтеся на ніч. Альберге відображає справжній дух гостинності Каміно, включаючи спільну вечерю та сніданок. Якщо вам пощастить, ви навіть можете мати можливість відвідати монастир.
Albergue de peregrinos de Padrón – муніципальний альберго біля собору у старовинній будівлі, ліжко 10 Євро.
Albergue & Rooms Murgadán – дуже чистий приватний альберго в центрі Падрону, в якому ми зупинялися – ліжко 16 Євро.

День 10. Падрон – Сантьяго де Компостела

Відстань – 25 км, важкість **

Цей день останній і доволі складний через трохи більшу відстань та круті підйоми на останній його частині. Якщо ви йдете пішки у високий сезон, будьте готові побачити багато людей. Ми йшли на початку жовтня, але людей було теж багато – бо це останній день Каміно Португез. Тут йдуть всі, хто почав у Лісабоні і Порту, хто йшов Узбережний і Центральний маршрути. Хто пройшов весь шлях, або останні 100 км. І ось всі ці пілігрими збираються в одній точці – Сантьяго де Компостела саме в цей день – день, коли ви (і вони теж) закінчуєте свій шлях.

Краєвиди останнього дня дуже різноманітні: від частини шляху вздовж жвавої дороги до проходження через тихий ліс та сільську місцевість. Я йшла і пригадувала всі ці місця, а Ксюша чомусь з минулого разу майже нічого не запам’ятала. Я їй чесно заздріла.

Як би ви не підійшли до сьогоднішнього дня, це день, не схожий на жодний інший. Прогулянка до собору буде днем суміші емоцій, хвилювання, роздумів і, можливо, навіть легкої втоми. Але одне можна сказати напевно: до кінця цього етапу ви прибудете до Сантьяго-де-Компостела.

Останні сотні метрів, коли йдеш по старій частині міста, це щось неймовірне! Десятки пілігримів одночасно з вам заходять у місто і як маленькі струмки всі люди стають однією річкою, яка потрапляє на площу Плаза-ду-Обрадойру перед собором. Це свято для кожного з тих, хто дійшов до собору Святого Якова – сльози щастя від того, що змогли пройти цей чудовий шлях.

А попереду їх буде ще багато. Бо кінець одного Каміно – це початок нового шляху, про який ви починаєте думати тільки но закінчили попередній.

Бажаю вам гарних шляхів і легких ніг! Buen Camino!

Що подивитися і де зупинитися в Сантьяго де Компостела – читайте в окремій публікації:
Сантьяго-де-Компостела, Іспанія – міні-путівник по столиці Галісії

Що знадобиться для Каміно де Сантьяго

Не заощаджуйте на медичній страховці – її зручно придбати онлайн на порталі HotlineFinance. Лікування в Іспанії коштує недешево, але за невелику суму можна придбати страховку з покриттям 30000 Євро.
Якщо я не зупиняюся в альберго, то бронюю хостели чи пансіони через Booking.com. Роблю це увечері на наступний день.
Автобуси по Іспанії купую на сайті іспанського перевізника Alsa.
Квитки на потяги в Іспанії – на сайті іспанської залізничної компанії Renfe.