Каппадокія взимку – що ще, крім польотів на повітряних кулях

Каппадокія взимку – чим зайнятися окрім повітряних куль: трекінгови маршрути долинами, незвичні музеї, смачна кухня Каппадокії.

Взимку до Каппадокії? Так, цілком можливо і нормально поїхати в цю неймовірну місцевість навіть у січні або лютому. Бо повітряні кулі тут літають весь рік, а погода взимку може бути теплою, як навесні. А ті, хто приїхав кататися на гірських лижах на розташований неподалік гірськолижний курорт Ерджієс, зможуть присвятити декілька днів марсіанським долинам Каппадокії.

Каппадокія – насправді це історична назва регіону, який розташований у центральній Анатолії та складається з п’яти провінцій: Аксарай, Невшехір, Нігде, Кайсері та Кіршехір. Ймовірно, ви зупинитесь у Гереме, або в селищі Учхісар, які є центром туризму Каппадокії, яку весь світ знає за неймовірні краєвиди та польоти на повітряних кулях.

Рекомендую: Каппадокія – як полетати на повітряній кулі

Погода в Каппадокії взимку

Взимку в Каппадокії ви побачите все: сніг, сонце й тумани. Тому, якщо плануєте приїхати сюди в холодну частину року тільки заради повітряних куль – треба поміркувати, бо не факт, що вони полетят саме в ті дні, коли ви туди дістанетесь. Польоти на повітряних кулях залежать від вітру та опадів – може не пощастити. Тому раджу планувати інші заходи – трекінг, екскурсії у печерні монастирі та печерні міста, хамам та багато ще цікавого у цій неймовірно красивій місцевині.

Коли ми приїхали до Каппадокії, на її схилах був сніг і було доволі прохолодно. Але наступного дня вийшло сонце – ми змогли декілька днів гуляти пішки, насолоджуючись краєвидами. Отже, навіть вдалося політати на повітряній кулі – не було ані вітру, ані дощу.

Побачити кам’яні фалоси – трекінг та прогулянки марсіанськими долинами

В Каппадокії є багато пішохідних маршрутів, які пролягають серед мальовничих долин з космічними скелями. Показовий приклад – Долина кохання, яка розташована недалеко від Гереме. Ця долина є домом для фалічних стовпів, які є природним витвором. Хоча є ті, хто вважає їх рукотворними пам’ятниками (трохи смішно – але ні). Це природне явище і реальні винуватці цієї роботи – мільйони років вітру, води та вулканічної діяльності.

Оглядовий майданчик над долиною, на щастя, позбавлений натовпу туристів. Люди, які більше люблять природу, віддають перевагу походу аж до підніжжя цих величезних споруд. Самостійний похід до Долини кохання та назад до Гереме зазвичай займає менше трьох годин.

За бажанням можна замовити сафарі на джипах або квадрациклах, щоб відвідати кілька долин за один раз. Офроуд у Каппадокії – це вже окрема пригода, яка теж залишає шалені враження.

Які долини є найпопулярніші в Каппадокії:

  • Aşk vadisi – Долина кохання, маршрут починається від Гереме, це найпопулярніша долина у туристів, які поселилися в готелі центрального селища Каппадокії.
  • Güvercinlik vadisi – Голубина долина, розташована поблизу містечка Учхисар
  • Kızılçukur vadisi – Червона Долина, розташована неподалік від Гереме, але сюди краще приїжджати увечері, щоб побачити рожеві скелі в променях сідаючого за обрій сонця.
  • Paşabağ Ören Yeri – Долина монахів, розташована поблизу Чавушин, по дорозі до музею Зельве. Окремі скелі з величезними шапками дуже схожі на капелюхи монахів.

Саме ці долини ми встигли пройти пішки за два дні, яки ми запланували на трекінг в Каппадокії.
Раджу почати в перший день з Долини Кохання, закінчити її в селищі Учхісар, де можна поїсти в одном з ресторанів. А після обіду пяти в зворотному боці через Голубину Долину, яка закінчується в Гереме.

На другий день залишити Долину Монахів, разом з музеем Зельве, а на зворотному шляху подивитися захід сонця у Червоній долині.

Музеї Аваноса – де подивитися керамику та волосся жінок зі всього світу

Зверніть увагу на невеличке сусіднє місто Аванос. Це місто гончарів – так ще його називають за те, що він розташований на влучно названій Червоній річці, де поклади червоної глини, що лежать на її берегах, використовувалися для виготовлення домашніх виробів ще з хетського періоду.

Сьогодні Аванос – затишне місто, де проводяться майстер-класи з вироблення кераміки у гончарних майстернях та у гончарних магазинах. Це дійсно варто того, щоб побачити гончарні вироби на вузьких вулицях Аваноса. А ще в цьому місті є зовсім незвичайний музей – музей жіночого волосся, дійсно місце не для бридливих.

Музей волосся в Аваносі розташований у художній галереї Chez Galip, яка належить художнику-керамісту Галіпу Корюкчу. Музей був заснований випадково: його подруга відрізала пасмо волосся, щоб залишити його художнику на пам’ять, коли вона збиралася покинути Аванос у 1979 році. Інші жінки-відвідувачки магазину наслідували її приклад, і тепер волосся приблизно п’яти мільйонів жінок з усього світу прикрашають кожен дюйм маленької крамниці художника, що розташована у підвалі. Фотографувати музей заборонено, оскільки на кожному «експонаті» є відповідна адреса та написана від руки записка від кожної жінки, що залишила волосся для цього музею.

Поїздка у каньйон Іхлара та підземне місто Каймакали

Цей чудовий каньйон, вартий того, щоб поїхати за 95 км від Гереме. Каньйон відомий з 17 століття, коли на його території утворилося поселення візантійських ченців. Будинки та церкви ченці видовбали у туфових скелях. На сьогоднішній день збериглося близько 100 святинь, з яких відкрито для туристів близько 20. Здебільшого з них можна помилуватися прекрасними стародавніми фресками у вірменському, сирійському та коптському стилях.

Долина Ихлара простяглася на 14 км. Щоб увійти до неї, доведеться сплатити 10 лір. Для туристів добре впорядковано та обладнано найцікавішу ділянку завдовжки 3,5 км. Каньйон дуже мальовничий – його дном протікає мілководна річка Мелендиз. Тут є навіть невелике сільське поселення Белисирма.

У долину ведуть одразу 4 входи. Перший знаходиться у селі Іхлара, другий – у селі Белисирма, третій – у селі Селімі, а четвертий (головний) на відстані 3,5 км від Іхлара. Через останні ворота не вдасться пройти “зайцем”. Тут знаходиться Центр туристичного обслуговування. Інфраструктура дуже розвинена, є автостоянка, відпочинкові майданчики, хороша охорона.

Відвідати каньйон можна щодня. З середини весни до середини осені визначну пам’ятку відкрито з 8 ранку до 7 вечора, а в зимовий період – о 8 ранку до 5 вечора. Нових відвідувачів перестають пускати за 30 хвилин до закриття.

Якщо зберетеся в долину, то непогано поєднати її огляд з подорожжю по підземних містах Каймакли та Дерінкую. Ідеальний варіант – взяти на прокат машину, щоб встигнути все за один світловий день. Ми відвідували печерне місто Каймакли, але воно дуже схоже на Деренкую. Обирайте те, яке вам до подоби за описами та по дорозі. Під час екскурсії підземним містом ви побачите печери, де в період раннього християнства жили люди, ховаючись від переслідування римлян.

Пориньте в домашню кухню Каппадокії

Їжа Каппадокії – це ще одна важлива причина, щоб відвідати цю місцевість взимку. Бо коли на вулиці холодно – чудова нагода завітати в ресторан, щоб скоштувати щось ситне та смачне. Наприклад, відоме турецьке блюдо – тесті-кебаб, який готують в горщиках, що роблять у сусідньому Аваносі. М’ясо з овочами кладуть у глиняний горщик, запечатують його тістом і ставлять у дров’яну піч. Мясо томиться на вогні і становиться дуже ніжним та соковитим – просто тане у роти. Його можна замовити в будь-якому ресторані.

Якщо ви бажаєте спробувати домашню кухню Каппадокії, тоді вам потрібно завітати в селище Учхісар, де розташований ресторан Kadıneli. Його назва перекладається як «жіноча рука», і ним керує жіночий кооператив, заснований на домашній кухні, і працюють тут лише жінки. Для нас в цьому немає нічого дивного, але в Туреччині жінки частіше сидять вдома, а працюють їхні чоловіки. Тут все навпаки – від кухарів до официянток – всі жінки.

Тут можна скоштувати такими турецькими стравами, як гьозлеме (лепешки, фаршировані сиром або картоплею), япраксарма (фаршировані листя винограду) і менемен (яєчня з помідорами та перцем).  Обов’язково замовте домашні мантиз фаршу з ягняти або яловичини, старанно складених у маленькі шматочки тіста, які потім відварюють і заправляють часниковим йогуртом.

Як дістатися Каппадокії

Дуже просто – в Каппадокії є два повноцінні аеропорти, куди літають авіакомпанії Turkish Airlines та турецький лоукостер Pegasus. Це аеропорти Кайсері та Невшехір.

Найближчий аеропорт – Невшехір Nevsehir Kapadokya Airport (за 40 км від Гереме). Трохи далі розташований аеропорт Кайсері Еркілет (ASR) – за 75 км від Гереме. В обідва аеропорти літають прямі рейси зі Стамбулу та Анкари. Більшість міжнародних мандрівників літатимуть до Кайсері через новий міжнародний аеропорт Стамбула (IST) або аеропорт Стамбул Сабіха (SAW).

З аеропорту найкращий спосіб дістатися Гереме (і пересуватися захоплюючим регіоном) — взяти напрокат автомобіль. Перегляньте найвигідніші пропозиції різних турецьких або європейських прокатників на агрегаторі Rentalcars.com.

Рекомендую почитати: Аренда автомобіля в Туреччині

Якщо не плануєте орендувати автомобіль – напишіть в обраний вами готель, щоб вони організували вам трансфер з аеропорту до готелю.

Шукайте квитки на сайті Skyscanner:

Де поселитися в Каппадокії

Про це я написала окрему статтю – Готелі Каппадокії – з найкращим видом на повітряні кулі.
Тому повторятися не буду – все можна знайти по вказаному лінку.

Корисні статті та посилання:

Розклад маршрутів та квитки на автобуси – на InfoBus.ua
Авіаквитки шукайте на Skyscanner
Залізничні квитки у Європі зручно шукати на Trainline
Зелена картаОСАГО та Туристична медстраховка – онлайн на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com

Підписуйтесь у Facebook та Instagram


Комментарии в Facebook

Обсудим?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.