Via Francigena - італійське Каміно, маршрут з Лукки до Риму

Via Francigena – італійське Каміно з Лукки до Риму. Яка інфраструктура на Віа Францижена, коли краще йти, скільки коштує житло та їжа на маршруті.

Via Francigena — це унікальний пішохідний шлях, який пролягає від Кентербері у Сполученому Королівстві через Францію та Швейцарію та Італію до Риму. Ділянка Via Francigena від Лукки до Риму є однією з найпопулярніших, і легко зрозуміти чому.

З тосканськими виноградниками, чудовою їжею, неймовірними краєвидами та гостинними містами й селами Лаціо — прогулянка від Лукки до Риму по Віа Франчіжена — це справді унікальний досвід у житті. Нижче ви можете дізнатися більше про мій досвід – як я ходила пішки з Лукки до Риму по Віа Франчіджена.

Що таке Via Francigena?

Via Francigena перекладається безпосередньо як «шлях франків». Це шлях або з’єднання шляхів, який пролягає понад 2000 км від Кентербері у Великій Британії через Францію, Швейцарію та Італію і врешті-решт потрапляє в Рим. За роки свого існування він пройшов трансформацію: від стратегічно важливої дороги до важливого релігійного паломницького шляху. Поряд із Сантьяго-де-Компостела та Єрусалимом, Рим також є святим місцем і тому протягом століть був центром паломництва.

Сігерік, який колись був архієпископом Кентерберійським, найбільше асоціюється з Via Francigena. Він пішки повернувся з Риму до Кентербері після того, як отримав релігійну честь від папи Івана XV у 990 році нашої ери, і спланував свою подорож. Сігерік не був першим, хто здійснив це паломництво до Риму чи назад до Кентербері, але він був першим, хто про це написав.

Сьогодні, так само як і на Каміно де Сантьяго у Іспанії, багато хто ходить Via Francigena. І роблять люди це через різні причини: когось цікавить культурна складова, хтось йде з релігійних причин, хтось кидає собі фізичний виклик, а хтось шукає духовні питання, проходячи по 20-30 км на день, долаючи пагорби, рівнини й гори пішки.

Станом на 2022 рік вважається, що близько 17 500 людей пройшли пішки чи велосипедом частину або всю Віа Франчіджена. 87% цих людей йшли пішки, тоді як 13% їздили по маршруту на велосипеді. Лукка, Гамбасі-Терме, Сан-Мініато та Сієна в Тоскані, були найпопулярнішими відправними пунктами пілігримів.

Скільки часу потрібно, щоб пройти від Лукки до Риму по Via Francigena?

Загальна довжина Via Francigena від Кентербері у Великій Британії до Риму становить понад 2000 км. Ділянка від Лукки до Риму становить 419 км . Від Лукки до Риму можна пройти пішки за п’ятнадцять-двадцять днів залежно від темпу ходьби. Я пройшла за путівником – за 18 днів.

Але багато пілігримів починає з Сієни. Прогулянка від Сієни до Риму по Via Francigena становить приблизно 291 км. Цей етап триватиме близько 10 днів, залежно від вашого темпу ходьби.

Раджу почитати: Лукка – маловідома перлина Тоскани

Сезон – коли краще йти Via Francigena

В принципі, відрізок від Лукки до Риму можна йти у будь який місяць року. Принаймні я читала відгуки тих, хто ходив взимку, також багато людей ходить і влітку, коли дуже спекотна погода (влітку 2023 температура підіймалася до позначки +40 градусів).

Але, все ж таки краще йти в найприємнішу погоду, яка в цій частині Італії встановлюється навесні і восени.

Навесні – це квітень-травень. Тепло, температура дуже комфортна +20-25 градусів. Бувають дощі, ранкові тумани, але не палить сонце.
Восени – вересень-жовтень. Це дуже тепло, а іноді навіть спекотно – я йшла з 23 вересня по 10 жовтня, жодного дощу, але мені було жаркувато. У деякі дні температура сягала до +32 градуса. Кажуть осінь 2023 року була аномально спекотна.

Пам’ятайте: не всі дешеві хостели або монастирі працюють весь рік. Більшість бюджетного житла зачиняється восени з 1 жовтня і відчиняє двері пілігримам вже у травні. Тож в низький сезон треба розраховувати на готелі й пансіони, які коштують набагато дорожче.

Важкість етапу з Лукки до Риму по Via Francigena

Якщо ви вирішите пройти від Лукки чи Сієни до Риму, будьте готові зустріти круті підйоми, нерівну місцевість і кілька невеликих переправ через річку. Навесні доведеться переходити через ці річки вброд, але восени, коли я йшла цей маршрут – вони були дуже мілкими, достатньо було пройтися по камінцям й не мочити ноги.

Готуйтеся й до серйозних випробувань: наприклад, особливо крутий підйом до міста під назвою Радікофані, яке знаходиться на кордоні Тоскани та Лаціо. Для мене й інших пілігримів цей день був найважчим, оскільки підйом (до 800 м) припадає на кінець 32-кілометрового дня. А мені ще “пощастило” – це був найспекотніший день +32 градуси, плюс на лівій нозі було аж три мозолі.

Окрім цього, намагайтеся зробити свій наплічник максимально легким. Якщо ви маєте достатній рівень фізичної підготовки, прогулянка не повинна вважатися надто складною. Більшість пілігримів, що я зустріла на цьому шляху, були пенсіонери, які подолали його й змогли пройти всі важкі етапи. Тож і ви зможете, якщо вже ходили у інші Каміно і знаєте, як працює ваше тіло на великих відстанях чи у горах.

Якщо уважно подивитися на кількість кілометрів на день та рельєф, стає зрозуміло, що тут навіть за 20 км можна упахатися в хлам. Тому що на вас чекає досить хвиляста місцевість з пагорбами й традиційно крутими підйомами в міста наприкінці кожного дня. Бо міста будували на вершинах пагорбів – це була запорука безпеки для місцевих жителів. А для втомлених за день пілігримів – спочатку добряче випробування, а потім, після відпочинку й душу в хостелі – гарні заходи сонця й краєвиди на долини, що лежать навкруги.

Якщо порівнювати важкість з іншими Каміно, якими я ходила в минулі роки, Via Francigena по важкості й складності маршруту ближче за все до північного маршруту – Camino del Norte, що веде з Іруну до Сантьяго-де Компостела.

Документи пілігрима на Via Francigena

Креденсіаль – так само є й на Via Francigena, без нього неможливо зупинятися у монастирях та остелло при церквах, або тих, що належать релігійним асоціаціям.

Якщо ви починаєте з Лукки, купуйте креденсіаль у музеї Кафедрального собору Лукки. Свій я купила за 5 євро. Якщо ви починаєте в Сієні, є шість різних пунктів, де ви можете отримати креденсіаль – всі їх можна знайти тут.

Так само, як в Іспанії, кожного дня ви ставите печатку у креденсіаль – у місці ночівлі, а також за бажанням у інших уікавих місцях, що ставлять штампи пілігримам: у барах, в музеях, туристичних центрах тощо.

Як отримати сертифікат паломника на Via Francigena?

Якщо ви ходили по Каміно де Сантьяго, ви знаєте, що на завершення маршруту ви отримаєте Компостелу – сертифікат проходження маршруту до Сантьяго де Компостело. Це сертифікат, який вам видає Пілігримський офіс у Сантьяго, коли ви завершуєте паломництво до Сантьяго.

На Віа Франчігена є аналог Компостели – «Тестимоніум», це подібний сертифікат, який видається паломникам, які пройшли принаймні останні 100 км Via Francigena.

Наприкінці маршруту, в Ватикані в Соборі святого Петра ви показуєте свій креденсіаль, та отримуєте Тестимоніум – аналогічний Компостелі сертифікат про проходження Via Francigena. Але процес його отримання набагато простіший й ніхто не враховує кількість пілігримів, бо їх дуже мало у порівнянні з Каміно де Сантьяго.

Майте на увазі: Щоб отримати Тестимоніум треба зайти всередину Собору Святого Петра, до якого завжди великі черги. Але пілігримам не треба стояти у черзі разом з туристами – пропускають без черги.

Інфраструктура на Via Francigena

Розмітка на маршруті від Лукки до Римо відмінна – можна орієнтуватися на стрілки та наліпки, що розташовані на стовбах, або по камяним стовпчикам (в Тоскані їх дуже багато).

Житло на Via Francigena

Житло на маршруті – дуже важлива річ, тому ще по-перше, це вагома стаття бюджету, а по-друге – унікальний досвід саме цього Каміно.

На Via Francigena є різні варіанти житла: хостели, монастирі, готелі, кемпінги та пансіони.

Перебування в монастирі або у парафіяльній церкві на Via Francigena – це особливий досвід. Навіть якщо ви не релігійні, вас все одно чекає тепле привітання, яке справді вражає. Після довгого дня прогулянок вас чекає чисте та гостинне середовище.

Не так багато випадків, коли вас запрошуватимуть у монастир чи церков, щоб провести ніч, що робить це ще більш унікальним досвідом на Via Francigena. Не варто очікувати тут готельного сервісу, але все потрібне для ночівлі у вас буде: ліжко в гуртожитку, або навіть у окремій кімнаті, туалет і душ, місце для прання речей, а іноді й вечеря, яку вам приготують монахині або волонтери. В будь-якому випадку, помешкання завжди буде чистим і теплим.

Важливо: Не обов’язково бути релігійним, щоб зупинятися в монастирях і церквах на Via Francigena. Під час перебування в монастирі мене жодного разу не примусили відвідати час молитви. Запрошували – так, але все за власним бажанням. Але перевіряли наявність креденсіаля – який підтверджує те, що ви не турист, що бажає заощадити, а справжній пілігрим на Via Francigena.

Нюанси, які треба знати, коли плануєш зупинитися на ночівлю у монастирі або хостели при церквах:

В монастирях та церквах частіше за все існує комендантська година, якої треба дотримуватися. Наприклад, двері можуть зачинитися о 21:00 чи трохи пізніше, і після цього ви не зможете повернутися в будівлю. Тому требу уточнювати у господарів, чи діє комендантська година, і чи дадуть вам ключ або код доступу, щоб повернутися до будівлі.
Ви можете отримати ліжко у гуртожитку, або власну кімнату – все залежіть від того, які умови надає монастир чи церква.
Вам можуть запропонувати вечерю та сніданок – на ваш вибір, це не обовязково.
Оплата ночівлі у монастирі чи церкви – може бути фіксованою (за ночівлю +вечеря +сніданок), або донатіво – скільки вважаєте можливим залишити за ночівлю + вечерю+ сніданок, якщо вони є.
Ціни на таке житло – від донатіво (я залишала від 10 до 30 Євро в залежності від умов, чи є вечеря – сніданки я ніколи не замовляла, бо вони частіш за все не смачні, мені краще випити каву з круасаном у кафе). Також є житло в монастирях та церквах з фіксованим тарифом – від 10 до 20 Євро за ночівлю, від 15 Євро за вечерю, 5 Євро за сніданок (бувало й дорожче).
Майже крізь можна й краще за все бронювати житло. Я це робила увечері на наступний день. Телефонувала (або просила італійців допомогти мені забронювати ліжко), або писала на e-mail, але частіше за все ніхто не відповідав. З мого досвіду – бронювати по телефону набагато ефективніше.
Але деякі хостели неможна забронювати, є такі, що дотримуються традиції – хто першим прийшов, той отримав ліжко. Якщо місця закінчилися – йдіть шукайте інше місце для ночівлі.

Які в мене ще були варіанти де я зупинялась на ночівлю:

Кемпінг – для пілігримів була велика знижка, тож за 22 Євро я отримала власний номер з душем й туалетом і маленькою терасою.
Апартаменти – домовлялася з іншими пілігримами, ми селилися в квартирі, де були 4 ліжка. Так було набагато дешевше, ніж в готелі і була власна кухня, де ми могли приготувати смачну вечерю з продуктів, що купили у супермаркеті.
Приватний хостел – ночувала там, бо не знайшла інших місць, але ціна була приємна – 20 Євро.
Готель для паломників – декілька раз зупинялася в такому приміщенні, бо це було теж набагато дешевше, ніж у звичайних готелях (30-35 Євро замість готелів по 70-80 Євро).

На відміну від альбергів на Каміно де Сантьяго, хостели й монастирі на Франчежині відкриваються після 15:00 (в Іспанії можна заселятися вже після 13:00. Також, якщо ви не бронюєте житло в Італії завчасно, вас можуть не прийняти після 18:00, навіть якщо є вільні місця. Альберги на Каміно, як правило, дозволяють паломникам спати на підлозі або розташовуватися табором у саду, якщо всі ліжка заповнені. Це навряд чи станеться на Віа Франчіджена.

Де саме шукати інформацію про житло, де відстежувати етапи маршруту?

По-перше, на офіційному сайті Via Francegina є повний список всіх типів житла по всьому маршруту. Я бачила, як багато людей або дивилися контакти житла у додатку Via Francegina, або навіть робили собі паперові роздруковки, і носили їх з собою. Також цей сайт та додаток знадобляться, якщо ви хочете дивитися на мапі свій маршрут та місцезнаходження. Додаток пов’язаний до GPS, тому ви можете бачити чи є ви на маршруті, або загубилися.

По-друге, та сама інформація про житло є на вже знайомому сайті для прихильників Каміно-де-Сантьяго – Gronze.com. Я користувалася саме ним, бо вже звикла до нього, коли ходила по Іспанії, і тут є вся необхідна інформація.

Також завжди є запасний варіант – Booking.com, де можна знайти житло у будь якому місті Італії, якщо ви вирішите зупинитися в готелі, чи в B&B, або в агротурізмо, яких дуже багато на шляху.

Також багато хто з пілігримів користувалися паперовими путівниками, наприклад путівником Walking the Via Francigena Pilgrim Route, який можна купити на Амазоні. Але україномовного видання не існує.

Їжа на Via Francegina

Нажаль, готувати в хостелах – ostello немає де, кухонь маже ніде немає. А якщо й були – в селі, де був хостел з кухнею не було жодного магазину. А носити продукти на собі – не варіант.

Я вже вище писала, що часто у монастирях пропонують вечерю – у середньому це коштує 15 Євро, якщо фіксована ціна, або донатіво (скільки дасте). 15 Євро за перше, друге й вино – це гарна ціна. Бо в ресторані тарілка пасти коштує від 12 Євро, келих вина – від 5 Євро.

У деяких барах та ресторанах пропонують меню-пілігрима, в яке також входить паста та салат, або якесь інше гаряче блюдо плюс напій (вино чи пиво), іноді солодке та кава. Ціна такого меню від 10 Євро (без м’яса), 12-18 Євро з мясом та вином.

Сніданки у монастирях чи церквах дуже номінальні – печиво, тости, джем, магазинний круасан, кава, яблуко, іноді йогурт. Мені це все несмачно, тому вранці я купляла каву й круасан (3 Євро) в кафе чи у барі, а на денний перехід в мене завжди були фрукти (я не їм важку їжу в дорозі – тільки фрукти й вода).

Розмітка на Via Francigena

Розмітка – від Лукки до Риму майже ідеальна. Замість жовтих стрілок, які ми звикли бачити на Каміно де Сантьяго, тут біло-червоні наліпки з символом цього шляху – пілігримом, вони є майже на кожному стовпі. Додатково на перехрестях коричневі великі стрілки-вказівники. Також в Тоскані були кам’яні стовпчики (майлстоуни) з буквами VF.

Via Francigena максимально де це можливо прокладена грунтовими стежками, йде через поля, ліси, пагорби. Але звісно це не крізь можливо, тому деякі ділянки вздовж дороги – ось це неприємно, бо італійці ганяють, а в більшості там немає простору для пішоходів. Також не очікуйте від італійців, що вони сами зупиняться на пішохідному переході – вони майже цього не роблять. Але, наприклад, коли авто їде по грунтовці, побачивши пішу людину, водії пригальмовують, і ідуть дуже повільно, щоб не піднімати пил (нажаль не всі, але більшість).

Також мені сподобалися лавки і столи для відпочинку, що часто зустрічаються на шляху. В Тоскані особливо – вони встановлені на красивих місцях, або оглядових майданчиках, або просто біля кранів з питною водою.

Вода на маршруті

Вода – майже на кожній ділянці є крани з водою, взагалі вода в Італії крізь питна, тільки пару разів мені довелося нести на собі півтора літри води, бо не було джерел по дорозі.

Більшість відрізків мають містечка посередині, де можна зупинитися в барі, випити каву, трохи відпочити, набрати питної води у барі, або в кранах з питною водою.

Скільки коштує день на Via Francigena?

На відміну від іспанського Каміно, де я витрачала 25-30 Євро на день (житло+їжа), італійський маршрут коштує дорожче. Розраховуйте мінімум на 50 Євро на добу.

Звичайно можна заощадити на їжі і не ходити в ресторан, або не купляти запропоновану вечерю у монастирі. Але це означає, що доведеться харчуватися тільки бутербродами з супермаркету та овочами й фруктами.

Увага: заощаджувати на оплаті донатіво-житла неправильно. Не платити зовсім – це дуже негарно, бо вам дають дах над головою, можливість помитися після дороги й попрати власні речі. Треба залишати за це подяку, хоча б мінімальну – 10-15 Євро.

Чи багато на Via Francigena пілігримів?

Ні, небагато. І через це небагато дешевих місць для ночівлі. Паралельно зі мною йшли десь 15-20 людей. Але через це на каміно дуже тепла майже сімейна атмосфера, бо постійно ночуєш з тими самими пілігримами, з ними йдеш на вечерю, спілкуєшся. І потім дуже важко сказати до побачення цім людям, що стали попутниками на шляху.

Останні 100 км – це такі самі тихі й спокійні відрізки шляху, як і інші. Ніякого натовпу, груп або школярів. Тільки передостанні 19 км, коли ви вже входите до Риму – важкі, бо частку треба йти вздовж траси з жутким трафіком, біля смітників, поки не дістанетеся пагорбу Монте Маріо (парк, з якого відкривається шалений вид на Ватікан). Тобто йти останні 100 км в радість, хоча мені було трошки сумно, бо диво Каміно закінчувалося з кожним кроком.

Атмосфера на Via Francigena

Я пройшла вже 7 Каміно, але цей маршрут був особливий. Може тому, що там ще немає багато людей, а можливо тому, що майже немає приватних хостелів.

Саме тут я занурилися у традицію пілігримства, завдяки тому, що ночувала у монастирях, при церквах, у готелях для паломників. Монахині зустрічали й готували для нас, це було дуже приємно й гостинно. У римському остелло я пройшла ритуал омивання ніг пілігримам, дуже зворушлива традиція.

В мене з самого початку з’явилося відчуття, що мене хтось взяв за руку й повів по Via Francigena. Чого не траплялося на інших шляхах.

А Рим – звичайно це не Сантьяго де Компостела, тут більш важливі туристи, ніш купка пілігримів. Але ночівля у остелло Spedale della Provvidenza di San Giacomo e San Benedetto Labre – це було найкраще рішення, залишитися на ніч під захистом Святого Якова, який чекає на пілігримів навіть у вічному місті.

Я дуже раджу цей шлях, поки він не перетворився в більш популярний, бо тут є щось окрім туристичних виноробень, ресторанів та міст. Пройде 5-10 років і все зміниться, стане іншим, не знаю чи в кращу сторону. Але зараз Via Francigena тільки набирає обертів популярності. Поспішайте!

Подробиці маршруту, що саме я побачила на Via Francigena від Лукки до Риму, яка в мене була логистика, і скільки грошей я витратила на цей Каміно – Via Francigena – мій досвід пішої прогулянки з Лукки до Риму

Корисні статті та посилання:

Розклад маршрутів та квитки на автобуси – на InfoBus.ua
Зелена карта та Туристична медстраховка для подорожі за кордон – онлайн на порталі HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com
Оренда автомобіля – на Rentalcars.com