Баку — місто пісочного кольору. Фотречні стіни оточують хмарочоси, фешенебельні готелі межують зі старими дворами, де чоловіки, як і раніше, азартно грають у нарди.
За лічені хвилини Баку підкорює найкрасивішим аеропортом, де, крім естетики, є все для комфорту пасажирів.
Тут усе яскраве й широкого розмаху в центрі, і все так само трохи пошарпане на околицях. Тут чуйні люди, смачна кухня, сяє яскраве сонце, відбиваючись у бензольній плівці Каспійського моря. За останні десятиліття місто розквітло й перетворилося на справжній мегаполіс — із широкими проспектами, хмарочосами, п’ятизірковими готелями та зеленими парками.
Я була в Баку і можу сказати: це місто варто не просто «пробігти» за один день. На Баку я б заклала щонайменше 2–3 дні, а якщо хочеться побачити ще й незвичайні місця навколо столиці – чотири.
Як дістатися до Баку
Літаком із Польщі
Один із найзручніших варіантів – доїхати до Польщі, а звідти летіти до Баку.
Варто перевіряти рейси з Варшави. Між Варшавою і Баку є як прямі рейси, так і з пересадкою. Час прямого перельоту становить близько 4 годин.
Через Кишинів
Ще один варіант, який варто перевіряти, – прямий рей Кишинів – Баку.
До Кишинева можна дістатися наземним транспортом з України – потягом або автобусом, а далі продовжити подорож літаком.
Через Стамбул
Ще один зручний спосіб – летіти до Баку через Стамбул. Це особливо зручно, якщо на потрібні дати немає хорошого прямого рейсу з Польщі або Кишинева.
Як дістатися з аеропорту Баку до центру
Міжнародний аеропорт імені Гейдара Алієва розташований приблизно за 20 км від центру Баку. Найзручніше дістатися міста автобусом Aeroexpress.
Автобуси ходять від терміналів 1 і 2 до району 28 May, біля центрального залізничного вокзалу та метро. Дорога займає приблизно 30 хвилин. Удень автобуси відправляються кожні 20 хвилин, уночі – кожні 45 хвилин.
Разова поїздка коштує 1,50 AZN, якщо купувати одноразову картку BAKU KART. З багаторазовою карткою тариф Aero Express становить 1,30 AZN.
Для туриста це, на мою думку, найкращий варіант за співвідношенням ціна/зручність.
Таксі з аеропорту
В аеропорту працює офіційне таксі Baku Taxi. Також доступні Uber, Bolt. Замовляти машину через застосунок краще після виходу з терміналу й орієнтуватися на офіційні місця посадки. Якщо ви приїхали вночі або маєте багато багажу, таксі буде значно зручнішим за автобус.
Моя порада: якщо приїзд вдень – обирайте Aeroexpress, якщо пізно ввечері або вночі – таксі.
Коли їхати в Баку
Для екскурсійної поїздки найкращими я вважаю квітень–травень та вересень–жовтень. У цей час уже або ще немає виснажливої літньої спеки, а гуляти містом і їздити на екскурсії значно комфортніше.
У Баку взагалі варто враховувати не тільки температуру, а й вітер. Це місто називають містом вітрів, і навіть теплий день може відчуватися зовсім інакше, якщо з Каспію дме сильний вітер.
За кліматичними даними, середня максимальна температура становить близько +7°C у січні, +16°C у квітні, +22°C у травні, +27°C у червні, +31°C у липні, +30°C у серпні, +26°C у вересні та +20°C у жовтні.
Погода в Баку за сезонами
Зима, грудень–лютий
Прохолодна, вітряна, але цілком придатна для міської поїздки. Вдень зазвичай близько +7–10°C, а вночі температура може опускатися до +2–5°C. Туристів мало, тому це хороший час для тих, хто хоче спокійно гуляти музеями та Старим містом.
Весна, березень–травень
Один із найприємніших періодів. У березні ще прохолодно, у квітні вже близько +16°C, а в травні температура піднімається приблизно до +22°C. Для довгих прогулянок – чудово.
Літо, червень–серпень
Спекотно і дуже сонячно. У липні та серпні денна температура в середньому близько +30°C, але в окремі дні буває значно спекотніше. Зате опадів майже немає. Якщо плануєте пляжний відпочинок, літо має сенс.
Осінь, вересень–листопад
Вересень – прекрасний час для Баку: ще тепло, близько +26°C, але вже не так виснажливо, як у липні. У жовтні близько +20°C, у листопаді – приблизно +14°C.
Мій вибір – травень, вересень або перша половина жовтня. Саме у вересні ми подорожували в Баку – вже не було сильної спеки, щоб гуляти містом, і ще була можливість поплавати в морі.
Старе місто Ічері-шехер – Баку, якого вже майже не залишилося
Вивчення Баку краще почати зі Старого міста — Ічері-Шехер, де ще можна побачити східну середньовічну архітектуру. За кріпосними стінами ховається справжній середньовічний Баку: вузькі вулички, кам’яні будинки, маленькі дворики, мечеті, караван-сараї, сувенірні лавки та кафе.
На знайомство зі Старим містом варто закласти щонайменше 2–3 години, але я б не поспішала. Найцікавіше тут – просто ходити без маршруту.
Дівоча вежа
Один із головних символів Баку. Вежа стоїть практично біля набережної біля Каспійського моря і є частиною історичного ансамблю Ічері-шехер. Її призначення досі породжує безліч легенд і припущень. Усередині працює музей, а з верхнього майданчика відкривається панорама Старого міста та сучасного Баку.
Палац Ширваншахів
Ще одна головна пам’ятка Старого міста – палацовий комплекс правителів держави Ширваншахів. Тут можна побачити палац, мавзолей, мечеть, дворик Діван-хане та інші споруди середньовічного комплексу.
Музей мініатюрної книги
В Ічері-Шехер є безліч музеїв, сувенірні крамниці, кафе та житлові будинки, де в оточенні кріпосних стін живуть звичайні люди. Ми забрели в один із найдивніших — Музей мініатюрної книги. Тут зібрана величезна колекція маленьких книжок, звезених буквально з усього світу. Музей був внесений до Книги рекордів Гіннеса як найбільше у світі зібрання мініатюрних книжок.
Це якраз те місце, куди варто зайти, якщо ви вже побачили основні пам’ятки і хочеться чогось незвичайного.
Мечеті, караван-сараї та старі вулички
Не обмежуйтеся кількома «головними» пам’ятками. У Ічері-шехер цікаво просто звертати в бічні провулки. Тут можна побачити старі караван-сараї, мечеті, традиційні будинки з кам’яними балконами і дворики, де життя триває так само, як і десятки років тому.
Легко заблукати на вузьких вуличках, що ведуть углиб старого міста: стіни сягають угору, маленькі балкони нависають над головою й закривають сонце. Місцеві торговці сидять на стільчиках перед входом до сувенірних крамниць, азартно грають у нарди й наче чекають на заблукалого туриста, щоб поговорити та вивести його з лабіринту старого міста.
Попри музейний статус, у Старому місті в сонячних відблисках ліниво гріються коти, майорить на вітрі випрана білизна — історичний центр продовжує жити звичайним життям.
Тут же на кривих вуличках ліниво гріються на сонці коти, і можна запросто заблукати, як Геша — головний герой «Діамантової руки». Саме тут і знімалася знаменита сцена — «Шьорт поб’єрі!».
Сучасний Баку — архітектура майбутнього
Якщо Старий Баку переносить у середньовіччя, то сучасна частина міста виглядає так, ніби її побудували для футуристичного фільму. І саме цей контраст мені в Баку подобається найбільше.
Flame Towers – Палаючі вежі
Три величезні хмарочоси на пагорбі стали одним із символів сучасного Баку. Вдень вони добре помітні практично з усього міста, а ввечері на фасадах з’являється світлова анімація. Найкраще милуватися Flame Towers із Нагірного парку.
Нагірний парк
Сюди варто прийти ближче до вечора. З оглядових майданчиків відкривається панорама Баку, Каспійського моря та сучасного центру міста. Поруч розташована Алея шахідів, а до нижньої частини міста можна спуститися пішки або скористатися фунікулером.
Приморський бульвар
Бакинський приморський бульвар створений для неквапливих променадів, але купання в морі навряд чи принесе задоволення — нафтові качалки вздовж берега нагадають, що тут важливіша нафта, а не відпочинок на морі.
Він тягнеться вздовж Каспійського моря, і тут можна провести кілька годин, особливо ввечері, коли спека спадає.
На бульварі розташовані цікаві сучасні будівлі та культурні об’єкти, серед них Національний музей килима, будівля якого сама зроблена у формі згорнутого килима. У музеї зберігається понад 6000 азербайджанських килимів.
Також тут є Бакинське колесо огляду, Музей сучасного мистецтва YARAT та інші місця, куди можна зайти під час прогулянки.
Центр Гейдара Алієва
Обов’язково заплануйте відвідання Центру Гейдара Алієва — архітектурного шедевра без прямих кутів всесвітньо відомого скульптора Захи Хадід.
Чесно кажучи, я мріяла побачити цю будівлю і не побоюся сказати, що вона стала одним із найбільш пам’ятних архітектурних шедеврів Баку. Культурно-виставковий центр збудований у характерному для Захи стилі — прямі кути практично не використовуються, простір трансформується, створюючи гармонію ліній і сенсу, відкидаючи всі раніше побачені стереотипи й архітектурні рішення.
Усередині розташований Музей культурної спадщини Азербайджану, регулярно проводяться виставки. Навколо центру розбитий величезний парк, у якому немає жодного дерева, але є величезний простір для відпочинку на луках і газонах, у прохолоді фонтанів та озер.
Баку та пляжі
Прогулюючись набережною Баку, перед очима постає незвичний скайлайн із нафтовими вишками на горизонті. Біля берега хлюпається вода, затягнута бензольною плівкою. Бажання скупатися така картина не викликає.
Чи можна купатися в Баку? Безпосередньо в центрі Баку я б не планувала пляжний відпочинок.
Бакинці воліють жити й працювати в місті, а відпочивати на іншому боці Апшеронського півострова, де безліч пляжів із прозорою чистою водою та хорошою інфраструктурою.
Якщо хочеться моря, краще їхати на пляжі Абшеронського півострова, де є обладнані пляжні комплекси. Влітку можна поєднати міську поїздку з кількома днями біля Каспійського моря. Наприклад, можна поїхати на пляжний курорт Амбуран із великою територією, поділеною на три зони: басейн, альтанки та пляж.
Що подивитися в околицях Баку
Ось тут починається найцікавіше. Баку – це не тільки місто. Навколо столиці є місця, заради яких я б обов’язково залишила хоча б один додатковий день.
Природа навколо Баку мало вражає — припилені коричневі гори, що оточують місто, вкриті рідкісними кущиками, всюди нафтові качалки та промисловий пейзаж. Щоб побачити щось цікаве, потрібно від’їхати на сотню кілометрів від столиці — тут є унікальні місця, які зустрінеш не в усіх куточках світу.
Атешґях – храм вогню
Азербайджан називають Країною вогню не випадково. У передмісті Баку розташований Атешґях – стародавнє святилище, пов’язане з зороастрійським культом вогню. Нинішній храмовий комплекс сформувався у XVII–XVIII століттях і свого часу був місцем паломництва індійських вогнепоклонників. Сьогодні тут працює музей під відкритим небом.
Саме тут починаєш розуміти, звідки взялася тема вогню, яка буквально пронизує образ Азербайджану.
Янардаг – гора, яка горить
Неподалік Атешґяха знаходиться ще одне дуже незвичайне місце – Янардаг, або «палаюча гора». На схилі природний газ виходить із землі й підтримує постійне полум’я. Висота вогню може сягати кількох метрів.
Сьогодні навколо Янардага облаштований музейний комплекс, тому це вже не просто природна пам’ятка, а повноцінний туристичний об’єкт.
Атешґях і Янардаг зручно відвідувати разом в один день.
Гобустан – подорож на тисячі років назад
Якщо у вас є ще один день, я дуже раджу поїхати до Гобустана.
Гобустан розташований приблизно за 60 км від Баку. У заповіднику збереглося понад 6000 наскельних зображень, найдавніші з яких датуються десятками тисяч років тому. На каменях можна побачити людей, тварин, човни, сцени полювання, танців і повсякденного життя.
Є тут і знаменитий «римський напис» I століття, залишений римським солдатом, а також гравітаційно-музичний камінь говальдаш, який видає звук при ударі.
Грязьові вулкани – найбільш незвичайна поїздка з Баку
Ще одне природне диво — грязьові вулкани Гобустана. Грязьові вулкани є в багатьох країнах, але з 800 існуючих у світі лише 350 розташовані в Азербайджані. Найбільше скупчення знаходиться на території заповідника Гобустан, у якому виявлено стоянки давніх людей та їхні наскельні малюнки.
Замість лави тут із землі виходять холодна грязь і газ. Більшість вулканів — це невисокі грязьові гейзери, зокрема й такі, що вищі за зріст дорослої людини; вони мають вигляд булькотливих пагорбів.
Пейзаж навколо виглядає настільки незвично, що іноді здається, ніби ви опинилися на іншій планеті. Азербайджан має одну з найбільших концентрацій грязьових вулканів у світі, а околиці Гобустана – одне з найвідоміших місць для їхнього спостереження.
Грязьові вулкани не припиняють своєї діяльності цілий рік. На ділянках, де вони розташовані, знаходяться багаті родовища нафти, а газоконденсат, що виходить назовні, виштовхує грязь, створюючи безперервне виверження.
Гобустан + грязьові вулкани – хороша комбінація для одноденної поїздки з Баку.
Важливий момент: не варто намагатися їхати до віддалених вулканів на звичайному легковому автомобілі після дощу. Деякі дороги тут перетворюються на справжню багнюку. Якщо не орендуєте позашляховик, простіше взяти екскурсію або домовитися з водієм.
Гала – середньовічний Азербайджан
Ще один варіант поїздки на Абшеронському півострові – історико-етнографічний заповідник Гала.
Тут можна побачити традиційні житла, господарські споруди, стародавні предмети побуту та дізнатися, як жили люди на Абшероні багато століть тому.
Якщо у вас лише два дні в Баку, я б не ставила Галу в пріоритет. Але при чотириденній поїздці її можна додати до маршруту.
Кольорові гори Хизи
Одне з яскравих вражень залишають різнокольорові гори Хизи — філія Марса за 80 км від Баку. Подібні оголення давніх осадових порід є в Китаї та в Перу.Смуги червоного, помаранчевого, рожевого, білого та теракотового кольорів утворюють фантастичний малюнок на схилах.
Якщо у вас є автомобіль і хочеться побачити не тільки Баку, а й незвичайні пейзажі Азербайджану, я б включила Хизи в окремий маршрут.
Місце, абсолютно фантастичне за красою — сюди неодмінно потрібно потрапити на заході сонця, коли проявляються всі відтінки червоного, помаранчевого, теракотового й білого, що оперізують гори лініями, які сягають далечіні.
Гори всіяні невеликими конічними скам’янілостями — белемнітами, доісторичними молюсками, які жили на дні моря мільйони років тому. Саме тоді з червоного пісковика сформувалися кольорові шари цих гір, а під впливом кліматичних умов, підземних вод і домішок мінералів вони забарвилися в різні відтінки рожевого та червоного кольорів.
До речі, про туристів — їх тут досить мало, адже дістатися до Гобустану можна лише на таксі або хорошому позашляховику. Дороги фактично немає, лише глиняна колія, що петляє повз лінії електропередач. Та перекотиполе, яке вітер жене безжиттєвою пустелею, оточеною горами. Картина грязьового виверження трохи апокаліптична, але такі безпечні потоки грязьової лави й землю, що дихає, не побачиш у повсякденному житті.
Гостинність по-азербайджанськи
Баку справляє дуже тепле, гостинне враження не лише завдяки пісочному кольору, зелені та синьому морю. Таку атмосферу створюють по-справжньому відкриті люди, для яких гість — почесна людина, для нього все нарозхрист — і дім, і душа.
Гостя обов’язково запросять до хорошого ресторану й нагодують національними стравами, неймовірно ситними та смачними. І зовсім неможливо відмовитися від соковитого кебабу, долми у виноградному листі, легкого й смачного супу дюшбара — бульйону з мікропельменями, 6–8 штук яких поміщається в ложці.
Чаювання — справжній ритуал, який проводять із дотриманням національних традицій. В Азербайджані чай п’ють із маленьких склянок грушоподібної форми армуд — така форма не дає напою охолонути, а краї не обпікають пальці. У найвужчому місці чай із різною температурою змішується й стає оптимальним для довгих чаювань і бесід.
До чаю подають різні види горіхів, пресований цукор, пахлаву. Азербайджанська пахлава не така солодка, як турецька, у ній набагато більше горіхів, ніж тіста — маленький шматочок, і миттєво настає відчуття ситості.
І обов’язково подається вазочка з варенням — в Азербайджані варять сотні видів: із кавунів і динь, волоських горіхів і райських яблучок. Спробуйте все це в компанії азербайджанських друзів. І повірте, варто лише вирушити до гостинного Баку, і ви їх обов’язково зустрінете.
Де зупинитися в Баку
Для першої поїздки я б шукала житло в центрі або біля Старого міста. Найзручніші райони:
- Ічері-шехер – якщо хочеться жити серед історичної атмосфери.
- Район площі Фонтанів – один із найзручніших варіантів для туриста. Поруч ресторани, магазини, Старе місто і основні визначні місця.
- Вулиця Нізамі – хороший варіант, якщо подобається, коли ввечері навколо багато життя.
- Бакинський бульвар – для тих, хто хоче бути ближче до Каспійського моря.
Я раджу не дуже відхилятися від центру та набережної, де є великий вибір сучасних готелів і зручна транспортна розвязка.
- Baku Marriott Hotel Boulevard – зупинялися тут, коли приїжджали в Баку. Номери просторі, чисті та дуже затишні. Персонал неймовірно привітний. Сніданки дуже смачні.
- ibis Baku City – класика Ібіс, гарне розташування, зручні ліжка, є кулер з водою і в коридорі і пляшка додатково в номері, сніданки дуже різноманітні. Кімната для прасування одягу, тощо.
- Radisson Hotel Baku – Чудове розташування в пішій доступності від вулиці Нізамі, Паркового бульвару та місцевих визначних пам’яток. Все в нашому перебування було на найвищому рівні — від швидкого процесу реєстрації заїзду/виїзду до чудового сніданку, оперативного обслуговування номерів та бездоганного прибирання.
Як пересуватися Баку
Центральну частину Баку найприємніше обходити пішки. Для дальніх поїздок можна користуватися метро, автобусами та таксі. До речі, таксі іноді набагато зручніше, ніж міський транспорт – в нових районах дуже незручно йти пішки від зупинок.
Якщо плануєте Гобустан, грязьові вулкани, Атешґях та Янардаг, автомобіль значно спростить життя. Але для самого Баку машина не потрібна – навпаки, вона може бути більше проблемою через паркування та міський рух.
Корисна інформація для поїздки до Баку
- Валюта: азербайджанський манат (AZN).
- Мова: азербайджанська. У Баку також досить широко використовують російську та англійську, особливо у туристичній сфері.
- Віза: для громадян України діє безвізовий режим до 90 днів.
- Час: UTC+4.
- Розетки: європейського типу, 220 В.
- Одяг: для прогулянок містом звичайний комфортний одяг. При відвідуванні мечетей варто дотримуватися відповідних правил одягу.
Корисні посилання для підготовки до подорожі:
Прокат авто — недорогі варіанти прокату авто в DiscoverCars
Готелі — традиційно бронювали через Booking.com
Страховку можна придбати на сайті Hotline.Finance.
Читайте також:
- Одеса — чим зайнятися взимку біля моря
- До Ужгорода — на цвітіння сакур
- У Тбілісі на три дні – чим зайнятися у столиці Грузії
- Марракеш — місто кольорів, спецій і червоних стін
