Ретро-тур на паровозі вузькоколійкою Гайворон-Бершадь. Подорож на справжньому ретро-поїзді з паровозом Гр-280 1950 року, яка сталася 5 листопада 2022 року до Дня залізничника.
Це мій не перший тур ретро-паровозом – раніше я вже два рази приймала участь в паровозних подорожах Карпатами, Але того разу паровоз їздив звичайною широкою колією, а вузькоколійкою – це вперше.
Тур вузькоколійкою між Гайвороном та Бершадью організувала Укрзалізниця і Олег Заблудовський разом з ентузіастами залізниці, місцевою владою та волонтерами. І організація цього заходу була дуже гарна. Отже хочу розповісти про цей тур, тим більш, що він дуже класно організований і планується його повторення.
На кого розрахований тур на ретро-паровозі
Тур буде цікавим дорослим та дітям, туристам, які бажають покататися старим паровозом, почути запах вугілля.
Разом з цим, цій тур розрахований на тих, хто цікавиться темою залізниці. А також на фотографів, які можуть на фото-стопах познімати як паровоз випускає пари, як проїжджає мостом та іншими цікавими локаціями.
Скажу вам чесно, що подорож зайшла не тільки дітям, а й дорослим. Від гудіння паровозу, пару та й взагалі – всій цій атмосфері, я відчула себе наче у дитинстві. А малі раділи, бо паровоз їм нагадував Гоґвортський Експрес, а вони відчували себе маленькими Гаррі Поттерами.
Як фотографу мені було теж дуже цікаво – бігала на фото-стопах фотографувати паровоз, ловила найкращі кадри. І все це в осінніх листях різного кольору.
Маршрут та рухомий склад в паровозному ретро-турі
Маршрут пролягає вузькоколійкою між Гайвороном (Кіровоградська область) та Бершаддю (Вінницька область). Гайворонська вузькоколійка ще декілька десятиліть тому являла собою цілу систему залізничних шляхів, загальна протяжність яких сягала тисячу кілометрів і об’єднувала шість областей. Нині ж від колишньої системи залишився лише один відрізок: Голованівськ – Гайворон – Рудниця, довжина якого складає 130 км.
Подорож була на ретро-потязі, який складався з 4-х вузькоколійних вагонів 1960 року у Польщі. Та легендарного паровоза Гр-280, який був побудований у 1950 році в Німеччині та став справжнім кіно-героєм за часів української незалежності.
Скільки часу займає подорож та весь захід
Весь захід займає повний день – з 8:00 до 21:00, але можна трохи скоротити. Потяг починає рух з 10:00 і закінчує маршрут о 17:00. Далі ще можна потрапити на екскурсії, але за бажанням, якщо ви як я приїхали на машині, вже повертатися додому.
Екскурсії та розваги під час ретро-туру на паровозі
Тур почався в Гайвороні на залізничній станції. Був організований благодійний ярмарок, на якому місцеві мешканці продавали різні смаколики – частка грошей пішла на потреби ЗСУ. Було багато смачненького, випічки, фруктів. Дуже гарно зігрів в прохолодну погоду чай зі смачними рогликами.
Дітей катали на моторизованому “лімузині“, який їздить рейками. Потім показали як працює депо і де зберігається паровоз. Потім у всіх перевірили квітки, і люді радісно посідали у вагони.
Перший перегон був 3 км до моста через Південний Буг. Тут була зупинка на смачний обід та прогулянку мостом. В звичайному житті ходити цім мостом заборонено. Але у ретро-турі все можливо.
Нас пригостили юшкою з риби, що ловлять саме тут – у Бузі, рибалки на човнах дивилися на нас із зацікавленням. Саме на човниках ми і влаштували собі обід.
Разом із цим пасажирів розважав музичний колектив, дітей та дорослих пускали до кабіни паровозу – показували як все працює, топку, куди треба кидати вугілля.
Далі повільно поїхали до Бершаді, де мені дуже сподобалася екскурсія станцією, розповідь яке тут сбереглось обладнання – електрожезлова система, яка й досі працює! Також була екскурсія до механічних семафорів, які справно працюють на вузькоколійці.
Потім зробили фото всіх учасників подорожі і вирушили в зворотний бік. Тепер на нас чекала фотографічна частина ретро-туру. Паровоз робив зупинки в мальовничих місцях, пасажири та фотографи розміщувалися біло фото-стрічки і фотографували його в моменти руху з різних ракурсів.
Десть о п’ятій вечора ми повернулися до Гайворона – всі в сажі, трохи втомлені, але задоволені та щасливі.
Учасники подорожі, що верталися поїздом у Київ ще пішли на оглядову екскурсію до локомотивного депо та Гайворонського краєзнавчого музею. А ми вже поїхали додому, щоб стигнути повернутися до початку комендантської години.
Скільки коштує ретро-тур на паровозі
Ми купили на сайті Укрзалізниці (в обидві сторони квіток коштував 215 грн. на дорослу людину, дітям знижки – 164 грн квиток в дві сторони, діти до 6 років – безкоштовно). А також додатково оплатили святковий обід (150 грн), який стався на березі Південного Буга – уха і банош під українські пісні були дуже смачні. Для тих, хто залишився до пізнього вечора, пропонували вечерю в кафе – це ще додаткові 100 грн.
Повна програма коштувала 465 грн.
Пасажири, які їхали з Києва могли дістатися спеціальним причіпним плацкартним вагоном, який прямував з Києва до Гайворона, і ним же повернутися додому! Вартість квитка в одну сторону – 206,20 грн. (в два рази дешевше ніж маршрутка).
Як дістатися Гайворона
Для тих, хто їхав з Києва, зробили додатковий причіпний вагон. Ми їхали на машині з Одеси (3 години в один бік), бо поїздом треба було доїхати до Винниці, а вже потім якось добиратися до Гайворона – це не зручно.
Чи планується ще такий ретро-тур?
Вузькоколійний потяг не може вмістити більше 140-150 пасажирів, тому перевезти всіх бажаючих, яких у було два-три рази більше він фізично не зміг. Але зважаючи на великий попит та зацікавленість пасажирів, Укрзалізниця планує повторити паровозний ретро-тур наприкінці листопада і надалі проводити такі поїздки щомісяця.
Хто цього разу не зміг долучитися до подорожі — слідкуйте за анонсами у групі Гайворонська вузькоколійка.
Де ще можна покататися на паровозі
На Різдво у Львові майже кожен рік їздить паровоз між головним вокзалом та станцією Підзамче. Це дуже красивий маршрут, який проходить біля скансену Шевченківський гай та парка Знесення.
Також до війни паровозні тури Карпатами організував ентузіаст і знавець паровозів та вузькоколійок Wolfram Wendelin. Я два рази приймала в них участь – маршрут пролягає від Коломиї у Заліщики, через Яремче, Верховину – мальовничими акведуками, і закінчувався у Рахові. Два дні у поїзді, який прогоняють осінніми Карпатами, роблять фото-стопи – зупинки з прогонами для фотографів. Тури були неймовірні, але їх робили переважно для іноземних фотографів. Якщо підпишетесь на Вальфрама, зможете заздалегідь узнати про такі події. Але не раніше, ніж закінчиться війна.
