Мій Camino Portugues Costal – португальский маршрут з Порту вздовж океану

Португальський прибережний маршрут Camino – був моїм третім шляхом до Сантьяго-де-Компостела після 800 км на Camino del Norte, та 400 км останньої частини по Camino Frances.

Якщо попередні маршрути я ходила сама, цього разу я йшла з початку й до кінця з тими самими попутниками – моєю сестрою й донькою, якій на той момент вже було 20 років. Це був новий досвід для мене після двох перших Камно, що я пройшла наодинці. Ну майже новий, тому що на Каміно практично неможливо бути самій – там зустрічаєш багато людей, а деякі залишаються друзями на все життя.

Маршрут Camino Portugues da Costa – прибережний маршрут Camino Portuguese, що веде від Порту до Сантьяго де Компостела. Він є найпопулярнішою частиною Camino Portuguese – від Лісабона до Сантьяго. На відміну від оригінального Центрального маршруту, що пролягає стежками та невеликими дорогами вглиб материкової частини Португалії, Каміно Португез вздовж узбережжя веде мальовничими стежками біля Атлантичного океану.

Загальна інформація про Camino Portugues da Costa

Набір/втрата висоти: мінімальні протягом першого тижня, близько 200 м на день
Етапи: 10 (можна довше)
Кількість кілометрів: 270
Складність: помірна

Що стосується самого маршруту, ми вирішили почати в Порту з кількох причин. 

• По-перше, португальський прибережний маршрут від Порту до Сантьяго-де-Компостела становить приблизно 270 кілометрів і займає близько 10 днів . Тоді як, щоб пройти весь шлях від Лісабона, треба розраховувати на 600 кілометрів і майже місяць.
• По-друге, в нас не було зайвого часу – відпустки, канікули обмежили наши можливості.
• По-третє, в нашій трійці тільки я була вже з досвідом довгих маршрутів. Інші учасниці – донька й сестра йшли такі відстані вперше.

Виходячи з нашого маршруту, перші 5 днів включаючи Порту відбуваються в Португалії перед перетином кордону з Іспанією в містечку Камінья (паром або човен через річку Міньйо). Далі стежка веде по Іспанії, спочатку теж біля океану, після Віго шлях вже йде по пагорбам Галісії і після Понтеведра єднається з Історичним маршрутом.

Португальський прибережний маршрут Camino: коли йти та погода

Цим маршрутом ходять в будь який сезон – навіть взимку. Тому що альберги та хостели тут працюють круглий рік. Але найкращий час для такого походу – весна та осінь.

Навесні краще за все йти на початку травня – в березні й квітні може бути більше дощів. В травні тепло, менше опадів. Але може бути й спекотно, особливо наприкінці травня.

Чим ближче до середини літа, тим спекотніше буде. Але тим менше дощу можна очікувати на цьому Каміно. Але для мене це дуже жарко йти, коли температура вище +30 градусів. Це навіть небезпечно.

Восени – я раджу йти наприкінці вересня, на початку жовтня. Два рази ходила з Порту в Сантьяго-де Компостела саме в цей час. Ідеальна погода – сухо, тепло, але не жарко. Температура вдень 20 -25, вночі близько 12 градусів.

Етапи маршруту

Маршрут в нас вийшов такий (хоча на Gronze все трошки по-іншому):

Porto – Vila-do-Conde – Esposende – Viana-dj-Castelo – Caminha (A-Guarda) – Baiona – Vigo – Rodondela – Pontevedra – Caldas-de-Reis – Padron – Sanriago-de-Compostela

Наш похід розпочався в соборі Sе у Порту і закінчився в соборі Сантьяго-де-Компостела. Нам знадобилося 11 днів походу, в середньому десь 25-30 км на день.

Ми завжди за можливістю обирали прибережний варіант, але не крізь це можливо через річки й мости, нерівномірність прокладених доріжок вздовж океану й взагалі на узбережжі важко знайти прямі лінії.

Міста, що мені сподобалися на маршруті:
Порту, Віана де Кастелу, А-Гуарда-Байона-Понтеведра, Кальдас-де-Рейс та Падрон. Ну і звичайно Сантьяго-де-Компостела – “вишенька на торті“.

Так само, як і на інших Каміно, для того, щоб мати можливість зупинятися на ночівлю у муніципальних альберго, а наприкінці отримати сертификат – Компостела, треба перед початком маршруту отримати креденсіаль – паспорт паломника. Він продається у Кафедральному соборі Порту – Се. Коштує 2 Євро.

Порту

Безсумнівно, Порту — прекрасне місто. Вам обов’язково слід запланувати додатковий як мінімум день, щоб насолодитися ним перед португальським прибережним маршрутом Camino. Особливо, якщо вам доведеться довго добиратися туда – зараз це не так просто зробити з України.

Собор, з якого починається маршрут – дуже красивий. Але не оминайте міст Понте-Луїш I (Міст Луїса 1) з видом на річку Ріо-Дору. Підніміться на численні оглядові майданчики, побувайте на залізничній станції Сан-Бенту та у книжковому магазині Ліврарія. 

Але нам сподобалося просто блукати різними звивистими вуличками та зупинятися, щоб поїсти сардини чи просто попити кави на приємних маленьких площах. Дуже приємне місце, щоб провести кілька днів, це точно.

Раджу почитати: Пішохідний Порту – три найкращі маршрути, щоб побачити місто

День1. Порту – Віла-ду-Конде

25 км
Матозіньюш, Кабу-ду-Мунду, Агудела, Лавра, Віла-ду-Конде

Ми почали не з центра міста від Собору Се, а з передмістя – Мотузіньош. Чому? Тому що за день до початку Каміно, ми пройшли пішки в зіоротному напрямку від Матузіньош до центру Порту (14 км) пішки, просто гуляючи містом.

Тому вранці ми доїхали на метро до станції Матозіньюш, на околицях Порту, а далі, перешедши через міст, пішли вздовж океану.

25 км – це трохи амбіційно для першого дня, тож якщо ви відчуваєте, що хочете піти прибережним маршрутом, але трохи скоротити його, можна в цей день дійти до Лаври і заночувати саме там у альберго.

Весь день ми йшли дерев’яними доріжками, або просто асфальтом вздовж океану. Пройшли тільки одне неприємне місце – якійсь хімічний завод, який дуже смердів. Зупинялися декілька разів у пляжних кафе, щоб випити кави чи соку – все було відчинено, там же можна знайти туалети.

День був дуже спекотний – звісно обличчя згоріли )) Але ми дійшли до Віла-ду-Конде, де заселилися у приватний хостел, де була дуже дешеві кімната на трьох.

Альберго та хостели в Віла-ду-Конде:

• Albergue de peregrinos Santa Clara – альберго для пилігримів – ліжко у дорміторі 10 Євро
• HI Vila do Conde – Pousada de Juventude – хостел – ліжко у 6-місній кімнаті від 18 Євро
• Cachinnans Hostel & Apartments – хостел з ліжками у 4-місной кімнаті 28 євро

День2. Віла-ду-Конде – Еспоженде

22 км
Міста: Віла-ду-Конде, Павоа-де-Ворзім, Еспоженде

Того ранку ми насолоджувалися дуже гарними краєвидами, починаючи з пляжів, що йдуть від Віла ду Конде до Павоа-де-Ворзім – сучасного туристичного міста з величезним пляжем. А далі ми побачили старовинні вітряки, що стояли вздовж дерев’яної стежки – неперевершено красиво. 

Потім маршрут переходить до менш захоплюючих сільських доріг, що ведуть вздовж полів і іноді по трасі, що йде доволі далеко від пляжу. Але майже цілий день ми гуляли вздовж набережних.

Прогулянка до Апулії з дуже вражаючим пляжем, великим малеконом і кількома ресторанами на вибір займає приблизно 2,5-3 години. 

Щоб дістатися Ешпозенде, нам довелося перейти через річку Ріо Кавадо по досить довгому мосту. Еспоженде – симпатичне місто, яке є дуже популярним серед любителів віндсерфінгу та кайтсерфінгу. Також тут є фортеця 15-го століття з чудовими краєвидами.

І знов ми зупинилися у приватному альберго – з чистими кроватями, білизною та рушниками. Вже почало здаватися, що ми даремно другий день несемо в наплічниках власні спальники. Але вони нам стали у нагоді трохи пізніше.

Альберго та хостели в Еспоженде:

• Hostel Eleven – гарний та чистий хостел, ми в ньому зупинялися на нічліг – ліжко у 8-місній кімнаті – 18 Євро.
• InnEsposende Sports Hostel – Дуже хороший варіант на Каміно, недалеко від шляху і точно коштує своїх грошей – 18 євро.
• Albergue Ultreya – гарні кімнати, чисто і затишно. На задньому дворі є багато місця на мотузці для білизни, щоб розвісити білизну. Кухня з плитою та іншими зручностями. Розташований прямо на Каміно.
• InnEsposende Sports Hostel – Чудовий господар, зручні ліжка і прекрасний вид, велика кухня, на якій зручно приготувати щось після довгого шляху Сантьяго.
• Albergue de São Miguel de Marinhas – трохи далі від Еспоженде є альберго – 10 Євро ліжко в дорміторі

День 3. Еспоженде до Віана-де-Коштелу

22 км
Міста: Маріньяс, Каштелу-ду-Нейва, Чафе, Дарке

Цей відрізок запам’ятався тим, що тут є більше різноманітності, яка з’явилася завдяки тому, що нам довелося відійти від океану, щоб дістатися мосту через річку. Можна було спокійно йти сільськими дорогами, але з’явилася перша проблема – Ксюша потягнула зв’язку й нога в неї дуже боліла. Вона кульгала, тому ми йшли дуже повільно і шукали більш простіші й короткі варіанти маршруту.

Мо дійшли до річки Ріо Нуева до місця, де у 2018 році тільки будувався міст Ponte Rio Neiva на пішохідній стежці Ecovia Litoral Norte. Замість моста тут було його будівництво, хоча на карті він вже був позначений. Ми трохи відпочили біля каплиці Capela de Santa Tecla й невеличкого млина і пішли до наступного камяного пішохідного моста Ponte do Sebastião у селі Оутієро.

Після моста ми повинні були йти направо у ліс, але Ксюшина нога вже почервоніла й розбухла. Тож нам довелося піти наліво до найближчого села Молдес, а далі в Кастело Нуева, де ми посадили її у автобус, а сами дійшли пішки до Віана-ду-Каштела.

Тут ми вирішили заселитися у церковний альберго. Чесно, нам там не сподобалося, бо у невеличкій кімнаті спало 25 людей, а два душа за шторками, де милися й чоловіки й жінки явно не вистачало на всіх втомлених пілігримів. Туалети теж не розділялися на жіночі й чоловічі. Тому таке – не варто було там селитися, якесь не дуже приємне місце. Зараз цей альберг трохи перебудували – там вже не такі величезні кімнати, немає ліжок на два поверхи. Але пілігрими все одно скаржаться на погані умови, а ціна стала вдвічі більшою.

Але ми все одно були вражені історичним Віана-ду-Каштелу (особливо краєвидами з величезного мосту на місто). А ще раджу піднятися на фунікулері на Monte de Santa Luzia, де стоїть церква Святої Люциї. Звідси можна побачити чудовий краєвид міста й океану.

Альберго та хостели в Віана-ду-Каштелу:

• Albergue de peregrinos São João da Cruz dos Caminhos – альберго при церкві, колись ми в ньому зупинилися через низьку ціну, закривши очі на недоліки. ліжко у дорміторі коштує – 12 Євро.
• Albergue de Santa Luzia – кращий за якістю альберго – ціна у 8-місному дорміторі – 28 Євро.
• Villa Margarida – маленький приватний пансіон, у якому є загальні кімнати х одноярусними ліжками по 20 Євро.

День 4. Від Віана-ду-Каштелу до А-Гуарда

28 км
Міста: Ареоза, Карреко, Афіфе, Гельфа, Анкора, Моледо, Камінья, А-Гуарда

Ми пройшли цей великий шматок за один день і не жалкуємо, оскільки ця ділянка узбережжя була однією з найкрасивіших на всьому Португальському прибережному маршруті Каміно. Ця частина стежки проходила здебільшого широкими пішохідними доріжками з гарними видами на океан повз піщані дюни, кілька руїн і білі приморські містечка.

Анкора є симпатичним містом, тому варто пройтися через історичний центр, де є кілька барів на головній площі та вражаюча церква. 

Камінья – це наша наступна зупинка – тут ми сіли на паром, щоб переправитися через річку Міньйо, що є природним кордоном між Португалією та Іспанією. Більшість пілігримів перепливають на приватних човнах, які курсують в Іспанію регулярно у високий сезон (з квітня по жовтень включно).

Усього півгодини і ми у Іспанії, і треба не забути перевести механічні годинники на годину назад. Бо в Португалії інший час, ніж в Іспанії.

Далі ми пішли через пагорб, за яким знаходиться містечко А-Гуарда. А на пагорбі цьому можна побачити залишки кельтських поселень, що були першими мешканцями півночі Португалії й іспанської Галісії. Нажаль, через біль у нозі моєї доньки ми не забралися на цю цікаву локацію, а пішли стежкою, а потім трасою до A Guarda. 

На цю ділянку знадобилася близько години і ще півгодини, щоб дістатися муніципального альберго, що розташований недалеко від набережної.

Прийнявши душ, трохи відпочивши, ми пішли шукати ресторанчик, щоб відсвяткувати прибуття у Іспанію. І одразу знайшли те, що нам треба – Porto Guardes (Calle O Porto, 1), класична таверна з морепродуктами, пульпо – восьминогом по-галісійські, падронськими перцами та гарною атмосферою, коли увечері немає вільних місць.

Альберго та хостели в А-Гуарда:

• Albergue de peregrinos de A Guarda – муніципальний альберго, ліжко в дорміторі 10 Євро.
• Albergue O Peirao – гарний приватний хостел за ліжками у 6-містній кімнаті – 22 Євро.
• Alda Santa Trega – хостел розташований на пагорбі над містом, має приголомшливий вид з гори на ріку та Португалію, схід та захід сонця. Неймовірний вид з балкона, чудове внутрішнє оформлення.

День 5. Від А-Гуарда до Байона

28 км
Міста: A-Гуарда, Портоселос, Вільядесузо, Байона

Від А-Гуарда близько 2 годин невеличкими дорогами й стежкам, щоб дістатися до Портосело, де є маленький ресторан із дивовижними краєвидами і гарним сніданком з тортильї з сиром й кавою. Але поки ми туди дійшли, нас трохи полив дощик – настільки швидко він налетів й улетів, що ми не встигли вдягнути дощовики.

Звідси, правда, прогулянка стала не такою приємною. На нас чекали маленькі гравійні дороги з гарними краєвидами, що перейшли у похід пішохідною смугою прямо по шосе. Смуга була зручно пофарбована у яскраво-жовтий колір, але йти нею було неприємно й напружено, бо повз нас постійно рухався транспорт. 

Кілька разів офіційний маршрут спускається з дороги через менші села – кращі місця для прогулянок. Але вони додають відстані, тож ви можете вибрати просто шосе, якщо хочете надолужити час (не раджу).

Далі ми прийшли у селище Ойя – тут гарно, особливо красива велика церква біля затоки.

А далі ми рухалися вздовж океану з гарними видами на нього, побачили на мисі біля Байони маяк, і якось дійшли до неї. Навіть Ксюша з больною ногою дійшла. Але довелося йти саме повз океан, тому що ділянку з підйомом на пагорб вона б не подужала.

В Байоні на нас чекав дуже гарний приватний альберг, де ми змогли попрати речі у пральній машині. Потім на нас чекала прогулянка старим містом і вздовж марини Байони до старої фортеці.

Альберго та хостели в Байона:

• Hostel Albergue Baionamar – дуже гарний хостел в центрі Байони, ми в ньому зупинялися у 4-місній кімнаті – 19 Євро.
• Estela do Mar – Затишний хостел, прекрасний варіант зупинки в цьому місці – 21 євро.
• Hotel Cais – готель має чудове розташування поруч з усім – пляжем, магазинами, барами та ресторанами. Двомісні кімнати за адекватну ціну як в хостелі.

День 6. Від Байона до Віго

27 км
Міста: Рамальоса, Нігран, Канідо

Оскільки ми трималися берегової лінії, цей день був трохи довшим, ніж очікувалося. Вранці ми пройшли міською, але приємною стежкою повз пляжі та химерні приморські околиці.

Ми зупинилися на обід у Канідо. Першу годину вихід з Канідо пройшов вздовж прибрежного малекона, але після цього ви потрапляєте в міський квартал Віго й проводите останню годину, йдучи похмурими портовими районами, лише іноді перемежовуючи офісні будівлі.

Але історичний центр Віго чудовий, і багато людей вибирають його для відпочинку. Тут є замок, багато церков і площ і гарна річка. І гарні ресторани – тут можна спробувати устриці, що вирощують неподалік в океані.

Заночували в кімнаті на трьох у пансіоні, бо ціна була така сама, як на три ліжка в хостелі.

Альберго та хостели в Віго:

• Albergue de peregrinos de Vigo – муніципальний альберго – ліжко в дорміторі – 8 Євро
• R4Hostel – приватний хостел з гарними чистими кімнатами й ліжками – 23 Євро за ліжко
• Hostal Ancla Dorada – Цей хостел добре підходить для Каміно, проте пропонує чисті номери за вигідною ціною в самому серці міста.
• Hostal Casais – Легко знайти, дуже чисто, гостинний господар. Маленькі кімнати, тому приємно та тихо, зручні ліжка. Чудовий сніданок.

День 7. Від Віго до Аркаде

20 км
Міста: Сампайо, Чапела, Редондела

На цій ділянці пагорбів більше, ніж зазвичай, хоча більшість із них усе ще в межах міста. Це зайняло біля години, щоб пройти через місто та вийти з Віго. Неважка прогулянка, але якщо вам захочеться сісти на транспорт, щоб пропустити нецікаву частину міста, я б запропонувала це зробити саме тут (автобус, потяг тощо).

Після цієї ділянки шлях стає трохи краще, треба йти, слідуючи ґрунтовою дорогою крізь дерева високо над узбережжям. З пагорбів можна періодично побачити гарні краєвид (особливо на Miradoiro da Madroa).

Кінцева точка офіційного етапу – Редондела, знаходиться там, де португальський прибережний маршрут Каміно з’єднується з центральним маршрутом. Ви це обов’язково помітите, оскільки це місце просто кишить групами з паломників в однакових майках, з гідами та маленькими наплічниками.

Стежка стала набагато завантаженою, мабуть, у 2-3 рази більше паломників штовхалися за місце на вузьких дорогах, грунтових лісових стежках і невеликих пагорбах. Технічно ця стежка все ще була маршрутом португальського узбережжя Каміно, але тепер вона набагато більше нагадувала останні сто км на Каміно Франсез.

Ми пройшли повз Родондели, де зупинялася більшість цих пілігримів, щоб побути трохи на самоті. Тому пішли далі, до невеликого містечка – Аркада.

Тут нас чекали місця у приватному хостелі, а неподалік від нього дуже гарна таверна Marisquería Arcade з морепродуктами, де ми класно посиділи й куштували гребинці, мушлі й креветки за якісь смішні гроші.

Альберго та хостели в Аркаде (Понте Сімпао):

• Albergue O Lar de Pepa – ліжко в дорміторі 10 Євро
• Albergue Lameiriñas – ліжко в дорміторі 12 Євро
• Hostel Albergue O Mesón – приватний чистий хостел з ліжками за 17 Євро.

День 8: Від Аркаде до Кальдас де Рейс

32 км
Міста: Понтеведра, Сан-Амаро, Вальбон, А-Сека, О-Крусейро, Кальдас де Рейс

Вранці ми встали й пішли через красивий старовинний міст у Аркаді, що веде через річку Вердаге. Далі стежка йде угору між кам’яних старовинних хореро – це галісійські комори, в яких зберігали зерно й кукурудзу. Ці споруди побудовані таким чином, що щури й миші не можуть в них попасти через кам’яні круги, що причеплені наверх колон.

Далі ми прогулялися приємним лісом уздовж крихітного струмка. І хоча це була трохи звивиста стежка, яку, ймовірно, можна було б скоротити, дотримуючись головних доріг, але не раджу це робити – нецікаво й спекотно йти по трасам.

Пейзаж маршруту був досить гарний, але не особливо помітний – переважно невеликі сільські дороги, періодичні села та кілька гарних стежок поруч із виноградниками. Весь час була гарна погода, нога у Ксюши стала значно менше боліти, тому ми весело йшли й фотографувалися біля різних інсталяцій та позначок для пілігримів.

Останні три кілометри до Понтеведри були дуже гарні – ми йшли біля невеликої річки в тіні дерев. А перед тим, як зайти у місто пройшли гарним тунелем повз цієї ріки.

Зайшли у Понтеведру та пройшли через місто, зупинившись біля церкви Igrexa da Virxe Peregrina. Це дуже цікава й знакова Церква Богородиці-пілігрима — каплиця у формі гребінця, де можна побачити статую Богородиці у одягу пілігрима. Обов’язково зайдіть в цю церкву, а якщо зупиниться на нічліг в Понтеведрі – сходіть сюди на месу. Так я й зробила, коли пройшла вже у 2022 році історичним маршрутом з Порту в Сантьяго де Компостела.

Увечері ми прийшли в Кальдас-де-Рейс. Це приємне містечко отримало свою назву через гарячі джерела, які ми потестували. Можна посидіти, звісивши ноги у гарячу воду в джерело, що розташоване на вулиці Rua Don Carlos García Bayón, 36. А ще в Кальдас де Рейс є дуже гарний ресторанчик – Meson Bermaña (Rua Porto do Río, 6). Раджу це смачне місце – тут дуже дешеві й смачні морепродукти.

Альберго та хостели в Кальдас де Рейс:

• Аlbergue a queimada – альберго неподалік центру міста, ліжка по 16 Євро
• Albergue As Pozas Termais – Один з кращих альберге на шляху, особливо зручні сходи до ліжка вгорі. Також самі ліжка дуже зручне, свіжа постіль, зручне розташування прямо в центрі.
• Pensión Atenea & Via Romana – Grupo Arcanos – пансіон має кімнати 2-3-4 місні з окремими ліжками, якщо ви йдете компанією – дуже зручний варіант для нічлігу.
• Estrella Do Camiño – готель має кімнати зі спільною зоною та кухнею. Готель розташований трохи за містом, але близько до стежки. Гарна спільна зона, чудова велика тераса на другому поверсі з видом на сільську місцевість, гарна велика шафа, вентилятор, невеликі закуски та напої, що чекали на нас, пральня на території готелю.

День 9: від Кальдас де Рей – Падрон

20 км
Міста: A Лавандейра, Карраседо, O Піно, Падрон

Сьогодні ми вирушили раніше, ніж зазвичай, о 8 ранку, щоб оминути натовп І це точно була гарна ідея – на маршруті було дуже багато людей. Йти було приємно, бо було прохолодно, а бігти до Падрону не мало сенсу – ми забронювали приватний хостел, де нам точно дістануться місця.

Пейзаж був дуже схожий на попередній день (маленькі дороги, лісові стежки, випадкові містечка). І ми зробили традиційну зупинку в кафе, де з’їли тортилью, попили каву. Хоча перед тим, як вийти з міста вже встигли випити кави зі смачними круасанами з пекарні.

Рухаючись далі, ми прийшли у Падрон – це досить велике місце з великою історією, пов’язаною зі Святим Яковом. Саме тут знайшли лодку з його мощами, яки тепер знаходяться у соборі Сантьяго де Компостела. Но пагорбі над містом є парк, де за легендою чернець знайшов святого. Обов’язково піднімиться старовинними сходами на схил Santiaguiño Do Monte. Тут дуже гарна атмосфера на заході сонця.

Якщо є бажання, можна зупинитися не в Падроні, а в монастирі Хербон, що приймає паломників, пропонуючи гостинність і можливість зануритися у минуле.

А ще в Падроні можна отримати Падронію – аналог Компостели в Сантьяго, тобто сертифікат проходження Каміно саме до Падрону. Падроніану видають у туристичному офісі, який розташований на вході в Старе місто біля памятнику жінці, що продає падронські перці – Escultura A Pementeira.

І, звичайно, треба спробувати падронські перці у одному з ресторанів Падрону. Зелені стручки розміром від п’яти до десяти сантиметрів смажать з оливковою олією та посипають великою кам’яною сіллю. На вигляд вони всі однакові, але на десять солодких перців трапляються один-два нестерпно гірких. Вони дуже смачні але з сюрпризом – хоча б один буде гострим. Кому він дістанеться – той і платить за вечерю )))

Альберго та хостели в Падроні:

• Albergue de peregrinos de Padrón – муніципальний альберго біля собору у старовинній будівлі, ліжко 10 Євро.
• Albergue & Rooms Murgadán – дуже чистий приватний альберго в центрі Падрону, в якому ми зупинялися – ліжко 16 Євро.
• Albergue O Pedrón Hostel & Rooms – Хостел знаходиться на шляху Сантьяго на околиці міста, про те до центрі недалеко 10-15 хвилин. Привітний персонал. Велика зона для відпочинку з диванами і телевізором, невеличка кухня з маленьким холодильником, микрохвильовкою та чайником. Сучасні, великі, добре сплановані кімнати, зручні ліжка, чиста білизна, є покривала, а шафки для рюкзаків. В кімнатах, ванній та туалеті- чисто Також ви можете скористатися пральною/сушильною машиною або ручним пранням.

День 10: від Падрону до Сантьяго-де-Компостела

24 км
Міста: О Ареаль, Райсес, О Мілладойро, А Роча Велла

Останній день – сбогодні фініш. Ми вийшли рано, але шляхом вже йшло багато людей. Ми йшли, петляючи через невеликі містечка та переривчасті ліси маленькими тихими дорогами. Але тишу порушували групи школярів, що йшли з веселою музикою по Каміно. Всі паломники виглядали веселішими, ймовірно це було хвилювання останнього дня.

Насправді ми йшли селами й виноградниками лише перших ¾ походу. А останню годину ми витратили на те, щоб пробиратися жвавими міськими вулицями сучасного Сантьяго. Ця частина міста дуже відрізняється від старого середньовічного міста навколо собору Сантьяго-де-Компостела, де паломники (і звичайні туристи) проводять більшу частину часу.

Нарешті ми дісталися собору й з радістю й сльозами щастя повалилися на бруківку на площі перед собором. Ми, як інші пілігрими, що закінчили свій шлях Каміно, нарешті зустрілися тут, лежали на бруківці, фотографувалися на пам’ять і сяяли, наче втратили контроль над своїми м’язами обличчя, атмосфера справді була дуже святковою.

А потім ми пішли у офіс Каміно, щоб трохи постояти в черзі й отримати свої Компостели – сертифікати проходження шляху. Цього разу я попросила дати мені туристичний сертифікат, тому що весь шлях я трохи відчувала себе гідом для моїх дівчат. А вони отримали сертифікати з позначкою spiritual – це був справжній духовний шлях для моєї доньки й сестри, вони вперше йшли Каміно так довго й далеко.

Заселилися у найпопулярніший серед пілігримів Albergue Seminario Menor. Величезний альберго на одному з пагорбів Сантьяго, тут більше 170 місць і доволі приємна ціна у співвідношенні з якістю проживання.

О сьомій ми пішли на месу у собор й побачили як запускають Ботафумейро – найбільше в світі кадило, що літає під дахом собору. Після меси ми піднялися до статуї Святого Якова, кожна з нас обійняла святого й попросила найважливішу в своєму житті річ. Чомусь мене ті обійми так вразили, що я потім заплакала й довго не могла зупинитися. Ось таким катарсісом закінчився мій шлях Португальським Каміно вздовж узбережжя океану..

А після нього були ще інші шляхи – про це можна прочитати в окремій статті.

Загальні враження від маршруту

Португальський прибережний маршрут красивий – океан, піщані дюни, дерев’яні доріжки прокладені через них, селища й міста. Але як на мене трохи нуднуватий саме через те, що перші чотири дні доводиться майже постійно йти уздовж Атлантичного узбережжя і дуже мало тіні.

Узбережжя дуже красиве й гарне, але спека й пісок швидко набридають. Саме через те, що більше лісів й пагорбів, мені більше сподобався Центральний історичний маршрут, який я пройшла пізніше у 2022 році.

Для тих, хто вперше йде Каміно – Португальський маршрут – найкращий варіант.  Він також дуже плоский, і ви будете проводити більшу частину свого часу, гуляючи по малеконах, набережних і невеликих дорогах. Це забезпечує швидку та легку ходьбу, але тверді поверхні – португальська бруківка у містечках й на дорогах може завдати шкоди вашим ногам.

Прибережний варіант Каміно не завжди йде біля океану, наприкінці він все одно з’єднується з центральним маршрутом в місті Редондела. А це означає, що останні кілька днів на маршруті набагато більше людей. 

На прибережному маршруті кожні 5-10 кілометрів можна знайти гарне пляжне містечко для відпочинку. Але купатися в океані майже неможливо – він в цій частині Португалії та Іспанії дуже холодний. Але це також означає безліч варіантів, де можна перекусити, випити кави чи соку, посидіти на зручних лавках з видом на красивий океан.

Житло на португальському прибережному маршруті Camino

Маршрут пролягає через велику кількість міст і сіл, тому немає браку в варіантах проживання чи харчування. Також тут немає проблем з банкоматами, хоча вони майже не потрібні – крізь приймають картки для оплати, виключення – муніципальні альберго у монастриях, що за старовинними правилами приймають тільки готівку.

Традиційні паломники зупиняються в муніципальних «albergues», типу хостелу Camino, який надає спільні номери за дуже розумними цінами (від 10 Євро за ліжку у кімнаті на 10-20 людей).

Раджу почитати: Що таке Каміно де Сантьяго, як підготуватися, яка інфраструктура й маршрути

Однак є також багато приватних альбергів, які пропонують ряд спільних місць й приватних номерів, а також звичайні готелі для додаткового рівня комфорту. Тип житла, який ви обираєте, залежить від особистих уподобань і того, що ви цінуєте більше – бюджетне житло та атмосферу спілкування з іншими пілігримами, чи приватність і комфорт.

Ми зупинялися частково в муніципальних альбергах, частково у приватних. Все залежало від того, у яких альбергах були вільні місця. Ми йшли втрьох і не завжди було достатньо місць для всіх, тому не вагаючись, ми йшли ночувати у приватний хостел, ціна якого відрізнялася на 5-7 Євро з людину.

Скільки коштує похід португальським прибережним маршрутом Каміно?

30 євро на людину на день, якщо зупинятися в альбергах і хостелах, замовляти меню пілігрима й снідати в кафе татільєю з кавою. Якщо бронювати окрему кімнату на двох може бути трохи дорожче – до 40 Євро на людину в день.

Ми обирали альберго, хостели, але іноді зупинялися у дешевих готелях. Але завжди витрачали трохи більше на їжу – смачні морепродукти були такі привабливі, до того ж в Португалії та Галісії вони коштують не дуже дорого.

Що знадобиться для Каміно де Сантьяго

• Не заощаджуйте на медичній страховці – її зручно придбати онлайн на порталі HotlineFinance. Лікування в Іспанії коштує недешево, але за невелику суму можна придбати страховку з покриттям 30000 Євро.
• Якщо я не зупиняюся в альберго, то бронюю хостели чи пансіони через Booking.com. Роблю це увечері на наступний день.
• Автобуси по Іспанії купую на сайті іспанського перевізника Alsa.
• Квитки на потяги в Іспанії – на сайті іспанської залізничної компанії Renfe.

Корисні статті та посилання:

• Алгарве – найкращі пляжі Португалії
• Назаре – найбільші хвилі та пляжі в Португалії
• Сінтра – великий гід по місту та пляжам
• Пляжі біля Лісабону – де відпочити, погуляти та зайнятися спортом
• Кашкайш – пляжний курорт поряд з Лісабоном

Підписуйтесь у Facebook та Instagram