Наша подорож до Албанії – це спроба побачити її різні куточки на півночі та півдні країни за один тиждень. Так, часу було обмаль, але обрали саме цей маршрут, щоб побачити Албанські Альпи і Іонічне узбережжя. Зовсім протилежні частини країни, але я обрала найцікавіші для мене локації, і красивіше море.
Що з цього вийшло, як ми все встигли і мої поради, як зробити цей маршрут трохи дешевше і краще.
Чому варто поїхати в Албанію?
Для мене це була можливість побувати у новому місці, країні з красивою природою, яка має гори і море, давню історію, а також недавнє минуле, яке вплинуло на сучасне обличчя Албанії.
До початку 90-х років за часи жорсткого комуністичного правління країна була майже повністю закрита для іноземних відвідувачів протягом кількох десятиліть. Оскільки Албанія стала однією з найбільш ізольованих держав на землі, кількість туристів була суворо обмежена, перетин кордону суворо контролювався, а за будь-яким відвідувачем пильно стежили (так само як в совку, в якому ми колись теж мешкали).
Однак за останні десять років ця балканська країна, розташована навпроти Італії, стала дуже активно розвивати туристичний бізнес. Країна з вражаючими горами на півночі, скупченням чудових пляжів і заток вздовж двох – Адріатичного та Іонічного морів. З цікавою різноманітною культурою і релігіями, пропонує мандрівникам різноманітні можливості.
А завдяки збільшенню кількості авіа-рейсів, покращенню доріг та постійно зростаючому туристичному середовищу, Албанія стає все більш популярною.
Мені стало цікаво побачити Албанію на власні очі, пройтися одним із популярних хайків, поплавати в чистому морі, скуштувати смачні і недорогі морепродукти. Тому ми вирушили на тиждень у подорож в цю країну (краще закласти 10 днів, щоб побачити більше).
Коли їхати в Албанію на морський і гірський відпочинок?
Звісно, більшість туристів прив’язана до літніх канікул, тому обирає відпочинок в Албанії влітку. Якщо так, то краще це робити в червні – ще не так багато людей, помірні ціни на житло, і немає шаленої спеки.
Ми були з 19 по 26 червня, останні дні вже було досить спекотно. Але біля моря температура +28-30 ℃ переноситься набагато легше. У горах температура на декілька градусів нижче, але йти у хайк в +25℃ це вже теж доволі екстремально. Ми підіймалися в гори у +22-23℃ і було жарко.
В червні сніг ще тримається в кулуарах, але на стежках його вже немає – цілком нормально йти як вверх, так і вниз. Море в цей час також вже прогрівається до +23℃, на Іонічному узбережжі Албанії вода прозора, чиста і тепла. Вважаю цей час ідеальним для поєднання гірського і морського відпочинку.
Вересень – ще один гарний місяць для моря і гір – вже немає сильної спеки, діти йдуть в школу, тому пляжі більш вільні, вода ще тепла. В горах так само тепло, навіть до середини жовтня можна ходити горами без проблем.
Візи та документи для подорожі в Албанію
Для українців віза в Албанію не потрібна – достатньо біометричного закордонного паспорта.
Печатки в паспорт вже декілька років не ставлять – тільки перевірка в прикордонників, яка проходить доволі швидко, особливо в аеропорту Тірани.
Коли купуєте медичну страховку для відвідування Албанії, треба купувати не страховку для ЄС (Албанія не входить ні до ЄС, ні до Шенгену), а страховку “Весь світ”, в яку повинна входити Албанія. Страховку зручно купляти на HotlineFinance — великий вибір страхових компаній із різними страховими пакетами.
Якщо ви плануєте поїздку на острів Корфу на поромі з Саранди (або прилітаєте на Корфу і їдете на поромі в Албанії), підготуйте доручення на дитину (якщо подорожуєте не повним составом сім’ї). Доручення від одного з двох батьків вимагають при посадці на пором. Достатньо доручення на українській, плюс свидоцтво про народження та закордонного паспорту дитини і мами/тата, з ким подорожує дитина.
Зв’язок в Албанії
Албанія є кандидатом до ЄС з 2014 року та веде переговори про членство з 2020 року, але залишається поза межами ЄС та Шенгенської зони.
Отже, тарифи на мобільний зв’язок тут не такі самі, як в ЄС – для українців це дорогий роумінг (Роумінг як вдома не працює).
Найкращий варіант – придбати місцеву SIM-картку Vodafone або One для вашого розблокованого телефону (їх легко придбати в аеропорту Тирани та інших містах) або вибрати електронну SIM-картку.
Ми завантажили додаток MobiMetter – 12Gb коштували 13 євро. Це набагато дешевше, ніж роумінг.
Місцева валюта
Албанія – країна, яка любить готівку. Причому, їм більше подобаються євро, хоча офіційна валюта країни – Албанський лек(ALL). Важливо, що купити леки завчасно закордоном – неможливо. Тому шукайте обмінники, порівнюйте курс в них з інтернетом, щоб не поміняти гроші дуже невигідно.
Наш рейс прилетів в Тірану дуже пізно, тому нам довелося міняти гроші в аеропорту. Це не найкращий варіант – краще обмінювати в Тірані, або в іншому великому місті. Але ми зранку мали їхати у гори, нам були потрібні гроші.
Обмінники працюють без комісії. А ось якщо ви забажаєте зняти гроші в банкоматі – буде значна комісія. Усі банкомати в Албанії стягують комісію за зняття готівки.
Мінімальна комісія становить 3-5%.
Усе це означає, що вам потрібно стратегічно підходити до зняття коштів і знімати якомога більше щоразу на початку та в середині поїздки. Ми вдруге міняли гроші в Хімаре – курс був гірший, ніж в аеропорту (два обмінника з поганим курсом).
Ми поміняли долари, а євро залишили на оплату готелів і гестхаусів.
Порада тим, хто як ми, міняє гроші в аеропорту: кращий курс в обмінниках, які поза багажною зоною. Є два обмінники біля багажних стрічок – там курс гірший, ніж в обміннику, який розташований вже в зоні прильоту, там, де стоять зустрічаючі. Міняти можна як долари, так і євро.
Оплата в Євро
Хоча курс євро к лек як правило — 1 до 100, ви ніде не поміняєте гроші по такому курсу. Але малий бізнес завжди погоджується з тим, що якщо ви хочете витратити євро замість леків.
Деякі готелі також надають перевагу оплаті в євро, а деякі наполягають на цьому, якщо ціна вашого онлайн-бронювання була в цій валюті (це навіть пишуть в повідомленнях після бронювання). Це може призвести до дивної ситуації, коли ви хочете платити в місцевій валюті, але вони наполягають на оплаті в євро.
Де вам знадобиться готівка?
Майже крізь!
Картою ми платили тільки за бензин – на всіх заправках приймають карти (оплачували гривневою картою). Змогли оплатити проживання в одному з готелів у горах. Але харчування було тільки за готівку. В більш-менш великих супермаркетах можна платити картою. В деяких магазинах теж, але мінімальний чек – від 1000 лек.
Інші платежі – всі готівкою!
Як краще дістатися Албанії?
Є декілька варіантів, в залежності від того – яку частину Албанії ви хочете досліджувати.
Власним автомобілем
Цей вид транспорту дуже популярний в українців – можна не перейматися, що відмінять авіа-рейс, можна взяти більше необхідних речей і поїхати в довгу відпустку в Албанію. Виходить доволі бюджетно. Плюс є можливість подорожувати Албанією на авто без обмежень – на відміну від орендованого авто (про це я напишу нижче).
Майте на увазі, що Зелена карта є обов’язковою вимогою в Албанії для транспортних засобів, які зареєстровані в іноземних державах.
Літаком
Основними пунктами в’їзду до Албанії є аеропорт столиці Тирана та аеропорт на грецькому острові Корфу.
Аеропорт Корфу
Якщо ви плануєте суто відпочинок на півдні Албанії, переліт до Греції стане одним із найзручніших та найдоступніших способів. З Корфу до Саранди ходить пором – 30-45 хвилин, 20-23 євро в один бік ви дістанетесь до приголомшливих пляжів Албанської Рив’єри.
Загалом, якщо ви приїжджаєте до Албанії лише для пляжного відпочинку, Корфу буде кращим варіантом, ніж 4-6 годин їзди з Тирани.
Аеропорт Тірани
Переліт до Тирани буде найкращим варіантом для тих, хто хоче відвідати гори та море на півночі – в Дурресі. Або як ми, здійснити подорож країною на автомобілі.
Ми прилетіли саме сюди, бо спочатку поїхали в гори, а потім на орендованому авто – на південні пляжі в Хімаре.
Новий аеропорт у Вльорі мав відкритися ще влітку 2025 року, але наразі проєкт відстає від графіка . Після завершення будівництва аеропорт Вльори швидко стане основною точкою доступу для туристів, які прилітають на південь та пляжі Албанської Рив’єри. Повноцінний запуск комерційних та чартерних авіарейсів очікується у 2026 році (основний етап припадає на осінній сезон). Після відкриття він зв’яже південне узбережжя Албанії з Європою, скоротивши час у дорозі до популярних курортів (Саранда, Хімара, Бутрінт) більш ніж на 3 години порівняно з маршрутом через Тирану.
Пором з Італії
Ще один варіант, який можна розглядати, якщо ви мешкаєте, наприклад у Франції, – це пором через Адріатичне море з Італії . Вони курсують між Барі та Дурресом ( в дорозі 7-10 годин) та Бріндізі та Вльорою (6-8 годин), коштують близько 55 євро в один бік. Є нічні пороми – це зручно і не так спекотно влітку.
Як пересуватися по Албанії?
З власним авто все зрозуміло – майте Зелену карту на весь час перебування і подорожуйте вільно країною.
Оренда автомобіля вирішує логістику під час подорожі з півночі на південь (і навпаки) Албанії. Звісно, можна обрати автобус, щоб дістатися з аеропорту Тірани до моря, але інші місця ви на автобусах не побачите.
В Албанії немає пасажирських поїздів, тому більшість поїздок здійснюватимуться автобусами та мікроавтобусами (Mercedes Sprinter або Ford Transit), або треба замовляти трансфер – таксі. Великі автобуси їздять на дальні відстані між великими містами, маршрутки – між містами та селами, заповнюючи себе пасажирами по ходу руху. Це цікавий та доступний спосіб пересування, який регулярно щодня відправляється з ключових маршрутів. Однак планування може бути дещо складним через відсутність загальнонаціонального розкладу руху маршруток, відсутність гарантій щодо наявності місць, а місця посадки/зупинки часто неформальні та незрозумілі.
Туристи-бекпекери та повільні мандрівники цілком можуть пересуватися Албанією громадським транспортом, якщо проявити трохи терпіння та гнучкості. Тому, що автобус з Тірани до Саранди може їхати біля 6 годин (автівкою це 4 години).
Для більш-менш туристичних маршрутів у горах є трансфери, які можна забронювати онлайн через туристичну компанію, яких доволі багато пропонують таку послугу. Ми бронювали трансфер зі Шкодера до Вальбони, і з Тета в Шкодер. Вийшло недорого, все було вчасно, чисто і на якісних нових автобусах.
Наш маршрут з півночі на південь Альбанії
Я дуже хотіла побачити Албанські Альпи, а донька, з якою я подорожувала, дуже любить море. Тому вирішили розділити маршрут на дві частини: три дня на гори, і 4 дні на море. Частково провели час в дорозі, тому що від півночі до півдня Албанії треба час на логістику.
Перша частина маршруту – північна: Албанські Альпи
Ми прилетіли пізно ввечорі в аеропорт Тірани, взяли там в оренду авто і погнали в Шкодер на ночівлю у готель. Зі Шкодера вранці був заброньований трансфер до Вальбони. Це автобус Шкодер-озеро Камані, пором по озеру і далі автобус у долину Вальбона.
Багато компаній пропонують такий трансфер, орієнтовна ціна — 30 євро з людини. Дуже красивий маршрут, особливо частина по озеру Комані.
Також цим маршрутом можна дістатися Вальбони на автомобілі. Ми залишили авто на парковці готелю в Шкодері, тому що планували пройти піший хайк з Вальбони в Тет через перевал.
Ночівля у долині Вальбона, біля стежки в чудовому маленькому бунгало Guest House Leka, власники якого пропонують смачну вечерю і сніданок (сніданок входить у вартість, вечеря за додаткову оплату і вийшла нам біля 2500 лек або 25 євро за м’ясо, салат, пиво та слойоний пиріг).
Ввечері ми встигли сходити до водоспаду — каскад метрів 20, розташований неподалік від стежки, пройтися до нього 20 хвилин.
А зранку ми зібралися і пішли на перевал – 800 метрів уверх, а потім 1200 метрів вниз до селища Тет. Про цей хайк я розкажу окремо – він дуже красивий і дуже популярний серед багатьох туристів з різних країн. Албанськи Альпи дуже красиві, а стежка промаркована, отже пройти за один день 10 км цього хайку цілком можливо.
Ночівля в Тет у готелі з неймовірним видом на гори — в Royal Land є власний ресторан, де можна смачно повечеряти. Так само тут сніданок входить у вартість проживання.
Зранку ми ще прогулялися по селищу Тет і на автобусі об 11:00 поїхали в Шкодер, де нас чекала машина на стоянці. Вартість маршрутки — 12 євро з людини.
Висновок: Аланські Альпи варті хоча б на два дні – вони дуже красиві і навіть епічні. Якщо сюди їхати на орендному авто, треба пам’ятати, що зробити круговий маршрут на машині неможливо.
Тому на власному (чи орендованому авто) закладайте більше днів – вам доведеться їздити крутими серпантинами, що займає час. І планувати маршрут зі Шкодера і обратно.
Дороги тут в гарному стані (до Вальбони та від Тет в Шкодер прокладений новий асфальт).
Друга частина маршруту: Хімаре і пляжі Іонічного моря
Далі ми погнали на південь країни – на Іонічне море. Звісно, що можна зупинитися для морського відпочинку і на півночі, наприклад, в Дурресі. Це велике місто з великими піщаними пляжами. Але пісок тут сірий, а в море впадає декілька річок, в яких дуже багато сміття – від природнього до штучного.
На жаль, в Албанії немає сортування сміття, а також культури не смітити де завгодно. Готуйтеся, що будь де ви побачите стихійні сміттєзвалища, купу пластика в річках. Це дуже псує враження, але це правда.
В Дурресі дешевше житло, ніж на південному узбережжі. І дістатися до нього з аеропорту набагато швидше і дешевше. Як варіант з малими дітьми, в принципі непоганий. Таксі з аеропорту коштує усього 30 євро. Але якщо ви хочете чисте блакитне прозоре море – треба їхати на південь.
Хімаре – Албанська Рив’єра
Для морського відпочинку ми обрали невелике містечко Хімаре, яке розташоване на так званій Албанській Рив’єрі. Чому саме його?
Албанська Рив’єра – це й досі напівдика та сонячна ділянка узбережжя, де Адріатичне море поступається місцем Іонічному, а гори стрімко спускаються у спокусливу бірюзову воду. Вона тягнеться від Вльори і до Саранди та Ксаміля. Тут можна побачити красиві бухти, круті звивисті дороги та села, де плине неквапливо час.
Хімаре – чудовий вибір для тих, хто шукає чисті безкоштовні пляжі, спокійну обстановку без нічних тусовок, можливість гуляти увечері набережною, де є вибір ресторанів і кафе.
В Хімаре є різні пляжі: муніципальні (доволі великі) пляжі, і пляжні клуби для тих, кому потрібні шезлонги і парасолі. Ціни помірні – 10-15 євро за два шезлонги і парасольку. Деякі пляжі дуже зручні для сімейного відпочинку з пляжними клубами та сучасним туристичним житлом.
Ми зупинилися в готелі з ліфтом і видом на море, за 7 хвилин пішки від набережної. VIAL Rooms – це саме готель, без кухні. Але ми не планували готувати їжу, бо були на морі усього 4 дні, не витрачали час на це. В кімнаті є холодильник, чайник з чашками. Ми попросили келихи для пива – нам їх принесли одразу. Раз на тридні прибирання і зміна рушників. Дуже чисто, є власна безкоштовна парковка навпроти готелю. Для подорожуючих на авто – це дуже гарний варіант за адекватні гроші.
Якщо є бажання побачити сховані від очей блакитні бухти – можна орендувати катер, або купити (як ми це зробили) екскурсію на каяках, щоб побачити найкрасивіші дикі ділянки і печери.
Мені хотілося спокійного відпочинку на морі зранку і увечері без тусовок -Хімаре підійшов під цей запрос.
Сподобалося, що на центральному муніципальному пляжі є безплатні парасольки. І хоча їх небагато – більшість це парасольки місцевих, які їх залишають на пляжі і не забирають додому. Але зранку завжди були вільні муніципальні.
Пляжі в Хімаре
Пляж в Хімаре змішаний: на початку це пісок, на вході у воду — дрібна галька, трохи глибше це велика галька. Тому тут потрібні коралки – тапки для купання в воді.
Є ще один хороший безкоштовний пляж в протилежній частині бухти – пляж Potam Beach. Велика смуга безкоштовна – ближче до скелі. Тут так само мілка галька на вході. Чудове місце для вечірнього купання на заході сонця. Саме тут розташований SUNSET Point.
Що скуштувати в Албанії?
Кухня країни проста, невибаглива та базується на місцевих продуктах і сезонності. Ви знайдете безліч традиційних страв на овочевій основі — фарширований перець, тушковану квасолю, рисові кульки кіфкі та запечені баклажани з томатним соусом. Але м’ясо, особливо смажена баранина та яловичина, домінує в багатьох меню.
Біля узбережжя завжди знайдеться простий ресторанчик з рибним грилем та морепродуктами.
Під час подорожей автомобілем ви обов’язково побачите, як на узбіччі нешвидкісних доріг продають смажену кукурудзу на грилі, дині або свіжі кавуни. В овочевих лавках ми купували персики, дуже смачний інжир.
Ще однією незмінною стравою є бирек (або бурек) – це пиріг з листкового тіста, який зазвичай начиняють сиром, шпинатом або м’ясним фаршем. Це улюблений албанський фвст-фуд, який найкраще їсти гарячим, купивши його в пекарні.
Італійський вплив також поширений: піца, паста та різотто присутні майже в кожному меню ресторану. Піца, до речі, була дуже смачна.
Десерти – це зазвичай пахлава. А ще до сніданків подають місцеві оладки, варення з інжиру і мед. Здивувало, що мед додають навіть в албанський омлет з помідорами (дуже дивно).
Албанія також розвивається як виробник вина, але в ресторанах нам подавали дуже погане вино. Краще замовити ракію.
Ресторани, які можу порекомендувати в Хімаре:
- Qofte te daja – маленька таверна біля Potam Beach, тут готують недорогий і смачний кебаб і шашлик. Привітний власник, сімейний бізнес – це традиційно в Албанії. Тільки готівка.
- Valo’s Fish Taverna – недорогі свіжі морепродукти на грилі, або смажені в клярі. Швидка подача, часто всі столики зайняті, можна завчасно забронювати. Тільки готівка.
- Grill Master Himara – новий заклад, відкрилися влітку 2026 року, стараються. Смачні морепродукти, окрім восьминога, — пересушений, приймають оплату картою.
- Pastiçeri Delight – смачна кава, тістечка, випічка. Можна посидіти за столиком, можна з собою, приймають оплату картою.
- Pizzeria “Napoli” Himarë – смачна піца, можна поїсти на місці, можна з собою, приймають оплату картою.
Супермаркети, де можна оплатити картою в Хімаре:
- Alpha Supermarket – в самому центрі, вибір невеликий, але є все необхідне.
- Market Himara – нормальний вибір продуктів, овочі, фрукти, морозиво.
Чи дешево відпочивати в Албанії?
Скажу чесно, це вже не той «дешевий» напрямок, про який ви чули ще декілька років тому. Так, в Албанії досі дешевше, ніж в Італії чи Франції. Трохи дешевше, ніж в Хорватії. Але якщо порівнювати з цінами в Іспанії — майже ті самі.
Албанію постійно рекламують та обговорюють протягом останніх п’яти років як «дешевий» варіант відпочинку або бюджетну альтернативу грецьким островам. Але слово «дешево» — це відносне та суб’єктивне поняття, як серед мандрівників, так і між місцевими жителями та відвідувачами. Але коли кажуть “дешево” – зявляються нереалістичні очікування щодо того, що можна реально побачити в Албанії.
Не треба ставитися до Албанії, як до бюджетної версії Корфу чи Криту – це країна зі своїм характером, привабливістю, культурою та особливостями, яка все ще адаптується до вимог і реалій масового туризму. Наратив про «дешеве» також схильний ігнорувати те, як ціни постійно зростають у найпопулярніших районах.
Наші витрати в Албанії
- Оренда авто – 300 євро з повним страхуванням (я б не радила брати авто без страховки).
- Житло у горах – 45-65 Євро за бунгало і номери в готелях.
- Житло на узбережжі – 135 євро за три ночі.
- Житло біля аеропорту – 85 євро за готель біля аеропорту Тірани (був ранковий виліт).
- Бензин – 90 євро за використаний повний бак автомобіля.
- Квитки в Албанію – купляли заздалегідь за 250 євро на двох.
- Ресторани і кафе +їжа в супермаркетах – близько 270 євро.
- Трансфери у горах – 85 євро на двох.
- Екскурсія на каяках – 60 євро на двох.
- Трансфер з/в Україну – 70 євро.
- Подарунки – біля 100 євро.
Корисні статті та посилання:
- Подорож на море на авто: куди поїхати з України
- Санторіні – гід по острову для самостійного відвідування
- Санторіні – що встигнути на острові за три дні
- Де зупинитися на Санторіні – найкращі місця і варіанти проживання
Оренда авто – Rentalcars.com
Зелена карта, Автоцивілка та Туристична медстраховка – HotlineFinance
Бронювання готелів та апартаментів – Booking.com
